Постанова № 9557506, 13.05.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 р. № 25/343-6/97-32/529

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В.,

суддівДанилова Т.Б..,

Ходаківської І.П. (доповідач),

розглянувши

касаційну скаргуОСОБА_4

на рішення від 21.12.2009 господарського суду міста Києва

у справі №25/343-6/97-32/529

за позовомОСОБА_5

до

третя особаОСОБА_4

ОСОБА_6

ОСОБА_7

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан"

Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація

проВизнання недійсними рішень загальних зборів

За участю представників сторін:

Від позивача- ОСОБА_4 (дов. від 08.10.07)

Від відповідача- 3) ОСОБА_8 (дов. від 21.03.08)

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду м.Києва від 21.12.09 (судя Хрипун О.О.) позов задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" від 02.02.1998 про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан", про прийняття звіту генерального директора про фінансово-господарську діяльність за 1997 рік, затвердження виходу зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" ОСОБА_10 та ОСОБА_7; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" від 15.01.1999 про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан", про призначення ліквідаційної комісії, звільнення з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" та підготовку документів до скасування державної реєстрації.

ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "КВВФ "Сапсан" припинити, в іншій частині позову відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст..ст.4, 4-2, 33, 34, 35, 43 ГПК України, ст..46 ЦК УРСР, а також нез*ясуванням обставин, які мають значення для вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

ОСОБА_5 у жовтні 2001 року звернувся до суду з позовним вимогами, остаточна редакція яких сформульована таким чином:

визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 02.02.1998 про виключення позивача зі складу учасників Товариства, про прийняття звіту генерального директора про фінансово-господарську діяльність за 1997 рік та вихід зі складу учасників ОСОБА_10 та ОСОБА_7;

визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 15.01.1999 про ліквідацію Товариства, про призначення ліквідаційної комісії, звільнення з посади директора Товариства та підготовку документів до скасування державної реєстрації.

Господарським судом м.Києва при розгляді справи було встановлено, що ТОВ "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" відповідно до свідоцтва № 1233, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією, було зареєстровано 03.06.1993.

На час реєстрації Товариства його засновниками виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Статутний фонд Товариства було створено у розмірі 37500000 крб. з вкладом кожного учасника 50%.

12.08.1994 державним нотаріусом було посвідчено підписи учасників на новій редакції статуту Товариства, відповідно до якої склад учасників змінився шляхом включення ОСОБА_5 Частка учасників у статутному фонді Товариства була розподілена наступним чином: ОСОБА_4 належить 50%, ОСОБА_6 -30%, ОСОБА_5 - 20%.

Державна реєстрація зміненої нової редакції статуту, відповідно до листа Товариства, відбулась 21.09.1994 за №21482012.

Оскільки розмір статутного фонду не було змінено (37500000 крб.), зміна розміру часток мала місце внаслідок придбання частки ОСОБА_5 у ОСОБА_6, яке, за твердженням позивача, здійснювалось шляхом розрахунку готівковими коштами без оформлення документів про платіж. Господарський суд м.Києва обґрунтовано зазначив, що правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми угоди про відступлення частки в статутному фонді, укладеної між громадянами, чинне на той законодавством України не пов'язувало з її недійсністю (ст. 46 ЦК УРСР) і що в даному випадку мало місце відступлення ОСОБА_6 частини частки у розмірі 20% у статутному фонді Товариства ОСОБА_5, внаслідок чого останній набув прав і обов'язків учасника Товариства з вкладом 20%.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, що її уступає. Судом попередньої інстанції встановлено, що вклад ОСОБА_6 у статутному фонді Товариства у розмірі 50% було повністю сформовано, що свідчить про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_5 положень статуту, які передбачають строки формування статного фонду та внесення учасниками повного свого вкладу до нього.

Чергова зміна складу учасників Товариства відбулась у 1995 році.

30.10.1995 відбулись збори засновників (учасників), на яких було прийнято рішення про введення до складу засновників Товариства ОСОБА_10 та ОСОБА_7, а також затвердження установчого договору та статуту в новій редакції.

07.09.1995 ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 підписали "Установчий договір про діяльність товариства з обмеженою діяльністю комерційно виробничо-впроваджувальної фірма "Сапсан".

Як зазначено в даному договорі, вищевказані фізичні особи вирішили заснувати товариство з обмеженою відповідальністю комерційно виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" зі статутним фондом 37500000 крб., частка кожного з учасників є наступною:

ОСОБА_5 - 18750000 крб., що становить 50%;

ОСОБА_6 -7500000 крб., що становить 20%;

ОСОБА_11 -1875000 крб., що становить 5%;

ОСОБА_10 -4687500 крб., що становить 12,5 %;

ОСОБА_7 -4687500 крб., що становить 12,5 %.

07.09.1995 ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 підписали у присутності державного нотаріуса нову редакцію

статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан". У статуті зазначено, що статутний фонд Товариства становить 37500000 крб., внески до якого учасники вносять в розмірах та порядку, що передбачені договором про заснування та діяльність Товариства.

Згідно із новою редакцією статуту Товариства, підписаної 07.09.1995, розмір частки учасників у статутному фонді визначається новою редакцією установчого договору від 07.09.1995, яка, як зазначено вище, регулює зміну складу учасників та їх розміру частки у статутному фонді без зміни самого розміру статутного фонду.

Господарським судом м.Києва встановлено, що з з листопада 1995 року, внаслідок відступлення часток ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на користь іншого учасника ОСОБА_5, а також третіх осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_7, відбулась як зміна складу учасників Товариства, так і зміна розміру вкладу учасників у статутному фонді Товариства без зміни розміру самого статутного фонду, внаслідок чого позивач набув прав і обов'язків учасника Товариства з вкладом 50%.

Оскільки передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, що її уступає (ч. 2 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства"), суд першої інстанції виходив з того, що вклад ОСОБА_4 у статутному фонді Товариства у розмірі 50% було повністю сформовано, що свідчить про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 положень статуту, які передбачають строки формування статного фонду та внесення учасниками повного свого вкладу до нього.

Інші документи про перерозподіл між засновниками Товариства часток та їх переуступку у складі статутного фонду Товариства, документи про здійснену позивачем оплату за придбання часток, документи, які передували укладенню установчого договору від 07.09.1995, між учасниками Товариства не укладались.

Судом першої інстанції також встановлено, що 02.02.1998 відбулись загальні збори учасників Товариства, на яких були прийняті рішення:

-прийняти звіт про фінансово-господарську діяльність за 1997 рік до відома і затвердити його;

-за невнесення фінансового вкладу до статутного фонду, дії, спрямовані на заподіяння шкоди товариству і підрив ділової репутації, небажання безпосередньо приймати участь у діяльності, фактичному приведенню до неможливості досягнення цілі Товариства, тобто порушення п. 6.2 статуту та п. 16 установчої угоди - виключити з числа засновників ОСОБА_5;

-затвердити вихід з учасників Товариства ОСОБА_10 відповідно до поданої заяви;

-затвердити вихід з учасників Товариства ОСОБА_12 відповідно до поданої заяви. Згідно з протоколом, складеним за результатами зборів учасників, на зборах були присутні наступні учасники Товариства: ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 Як зазначено вище, вказані учасники у сукупності володіли 50% статутного фонду Товариства, тобто їм належало 50% голосів.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" у редакції, чинній станом на 02.02.1998, передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більше ніж 60 відсотків голосів.

Таким чином, висновок господарського суд м.Києва про те, що оскільки присутнім на зборах 02.02.1998 учасникам належало тільки 50% голосів, збори є неповноважними, а їхні рішення суперечать вимогам ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", що свідчить про їх недійсність є правомірним.

Враховуючи викладене, господарські суди правомірно дійшли висновку про задоволення позову.

Що стосується посилання касатора на те, що ТОВ "КВВФ "Сапсан" ліквідовано, воно не приймається до уваги, оскільки це не було встановлено господарським судом першої інстанції, як і те, що ТОВ "КВВФ "Сапсан" було виключено з Державного реєстру .

Колегія суддів звертає увагу касатора на те, що статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення від 21.12.2009 господарського суду міста Києва у справі №25/343-6/97-32/529 залишити без змін.

Постанова Вищого господарського суду України не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська