Ухвала суду № 95570050, 16.03.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"16" березня 2021 р. Справа № 363/4105/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Котлярової І.Ю.

за участі секретаря: Скотаренко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород матеріали заяви адвоката Усманової Євгенії Ільдарівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , яка також діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: ОСОБА_10 , Демидівська сільська рада Вишгородського району Київської області про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

01.02.2021 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява адвоката Усманової Євгенії Ільдарівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

15.03.2021 року до суду надійшла заява адвоката Усманової Євгенії Ільдарівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову, згідно якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_5 та ОСОБА_10 або будь-яким особам, що діють від їх імені, вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_5 та ОСОБА_10 або будь-яким особам, що діють від їх імені, вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання доступу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до будинку АДРЕСА_1 та подвір`я на якому він розташований; заборони ОСОБА_5 та ОСОБА_10 або будь-яким особам, що діють від їх імені, вчиняти будь-які дії спрямовані на встановлення та заміну замків, вхідних дверей або зміну вхідних дверей до приміщень, якими на даний час користуються ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 , та воріт і хвіртки для входу на подвір`я, де розташований даний будинок; за також зобов`язати ОСОБА_5 та ОСОБА_10 відкрити вільний доступ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 для входу та виходу на подвір`я і з подвір`я будинку АДРЕСА_1 , шляхом зняття ланцюгів з замками з хвіртки. В обґрунтування поданої заяви зазначила, що поведінка позивача за первісним позовом ОСОБА_5 та третьої особи ОСОБА_10 , які поза судовим рішенням виселяють ОСОБА_11 зі спірного будинку, виникли підстави для невідкладного втручання суду та вжиття заходів, що забезпечили б розгляд справи та справедливе обстоювання сторонами своїх інтересів під час її розгляду. Так, користуючись бездіяльністю та нейтралітетом працівників поліції, які не втручаються у спірні між сторонами відносини, вважаючи їх виключно цивільно-правовими, ОСОБА_10 за дорученням власниці будинку ОСОБА_5 перекрив доступ до подвір`я будинку, повісивши на хвіртки та ворота ланцюги із замками, які ОСОБА_11 не в змозі зняти, тож вимушені потрапляти до будинку виключно перелазячи огорожу. Через повідомлення у Вайбері ОСОБА_10 посилаючись на довіреність ОСОБА_5 , сповістив ОСОБА_6 про те, щоб до 18 березня 2021 року приміщення спірного будинку, які на даний час займають ОСОБА_11 , були звільнені від їх присутності та речей, адже власник бажає провести там ремонт та речі будуть знищені або зіпсовані, на підтвердження чого ОСОБА_5 розмістила на дверях входу до будинку, яким користуються ОСОБА_11 , оголошення аналогічного змісту. Зміст позовних вимог ОСОБА_5 викладений у первісному позові, зводиться до усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання в тому числі ОСОБА_11 такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Зміст позовних вимог ОСОБА_11 до ОСОБА_5 та ОСОБА_10 полягають в усуненні перешкод в користуванні житлом, встановленні порядку користування ним та стягненні моральної шкоди за вчинення таких перешкод. На даний час існує реальна загроза виселення ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 в позасудовому порядку з єдиного житла. Фактичне позасудове виселення ОСОБА_11 з житла позивачем та третьою особою призведе до неможливості захисту поданого ОСОБА_11 позову та і необхідності подання іншого позову про вселення. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за поданим ОСОБА_11 зустрічним позовом, враховуючи зміст їх позовних вимог та обставини, за яких ОСОБА_11 на даний час виселяються з єдиного житла в позасудовому порядку. На підставі викладеного просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на не можливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Подана заява про забезпечення позову є неконкретизованою і недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість виселення ОСОБА_11 і це призведе до утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником заявників не надано доказів того, що власником спірного будинку вживаються заходи того, що може призвести до ускладнення або зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3 ст.151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах обгрунтувань, викладених представником заявників у заяві, суд робить висновок лише про відсутність підстав для застосування саме того заходу забезпечення позову, про який просить представник заявників, і не робить висновків про наявність чи відсутність для застосування інших можливих заходів забезпечення того позову, який заявлений у даній цивільній справі.

Суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках, - а такої необхідності позивачем не доведено. Крім того, застосування заходу забезпечення має бути співмірним і відповідним заявленим позовним вимогам, - а така співмірність та відповідність так само не встановлена.

Аналізуючи викладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих представником заявників щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог представника заявників щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява представника заявників про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до викладеного, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», статтями 149-153 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Усманової Євгенії Ільдарівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя І.Ю. Котлярова