Вирок № 95569207, 16.03.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3621/20

Провадження № 1-кп/415/353/21

ВИРОК

Іменем України

"16" березня 2021 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше судимого: 1)15 вересня 2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст.186 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного судом покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 2) 13 жовтня 2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного судом покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 3) 18 лютого 2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного судом покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 4) 9 серпня 2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст.70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного судом покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 5) 20 липня 2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, 70, 71 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі 15 квітня 2013 року на підставі постанови Краснолучського міського суду Луганської області від 5 квітня 2013 року згідно зі ст. 81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 8 місяців, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Зайченко І.А.,

захисника Гавриленка О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2014 року о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись біля ломбарду «Благо», який розташований по вулиці Красногвардійській міста Лисичанська Луганської області, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, керуючись корисливим мотивом, шляхом накату та зняття зі стояночної підніжки, діючи повторно, таємно заволодів мотоциклом марки: «ІЖ», моделі: «Юпітер 5», державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , червоного кольору, шасі: НОМЕР_2 , 1991 року випуску, (двигун з робочим об`ємом 350 см3), який належить ОСОБА_2 , вартістю 4 292 гривні 97 копійок (згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 7/5 від 28.10.2014), чим завдав останньому майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та зазначив, що час, місце, спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що звільнившись з місць позбавлення волі у квітні 2013 році він став проживати за місцем своєї реєстрації разом з матір`ю ОСОБА_3 та бабусею. Його родина знаходилась у скрутному майновому стані, оскільки його матір також не працювала і єдиним джерелом їх існування була пенсія, що отримувала його бабуся. Він докладав зусиль до пошуків роботи, однак у зв`язку з його репутацією, як раніше судимої особи, офіційно працевлаштуватись не зміг. В травні 2014 року у вечірній час, він проходив повз ломбарду «Благо», який розташований по вулиці Красногвардійській міста Лисичанська Луганської області, де побачив мотоцикл ІЖ «Юпітер 5» червоного кольору, який він вирішив вкрасти, щоб продати та на виручені кошти придбати продукти харчування. Так як ключів в замку запалювання не було, він сів на мотоцикл та, відштовхуючись ногами, покотив його по вул. Малиновського м. Лисичанська. Проїхавши повз управління «Лисичанськвугілля», направився в бік колишнього автобусного парку, де повернув на вул. Орловську та покотив мотоцикл вниз по вулиці і, діставшись до вивіски «Лисичанськ», вирішив його залишити, оскільки мотоцикл не заводився. При цьому, штовхаючи мотоцикл, він не впорався з керуванням та впав, у зв`язку з чим поранив обличчя. В цей час він побачив автомобіль, що наближався у його сторону, тому він, у поспіху, залишив свою куртку поруч з мотоциклом та пішов додому, де і виявив відсутність особистих документів, які він мав при собі. В цей день він спиртні напої не вживав і був тверезий. Про те, що відносно нього було порушено кримінальне провадження він не знав, оскільки майже протягом п`яти місяців він не залишав місце свого проживання і ним ніхто не цікавився, після чого він поїхав до Російської Федерації на заробітки, оскільки так і не зміг працевлаштуватись за місцем проживання. Під час перебування у РФ він працював, став проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з дівчиною, з якою у них народилася дитина, однак батьком дитини у свідоцтві про народження він не зазначений. У травні 2020 року його було депортовано із Російської Федерації, і по прибуттю до України він був затриманий в рамках даного кримінального провадження. Під час досудового розслідування він не заперечував своєї причетності до інкрімінуємого йому органом досудового розслідування злочину, визнаючи свою провину повністю, не намагався уникнути відповідальності та активно сприяв його розкриттю. У скоєному щиро кається і про те, що сталося жалкує. Просив суд суворо його не наказувати і надати шанс на виправлення, для себе він зробив належні висновки і в планах на майбутнє він має зареєструвати шлюб з дівчиною та виховувати свого сина.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був належним чином повідомлений, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі "Судова влада України" на веб-сторінці Лисичанського міського суду Луганської області http://lsm.lg.court.gov.ua/sud1214. Згідно наданої інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України гр. ОСОБА_2 08.12.2019 перетнув державний кордон України та на даний час знаходиться за межами України.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за обставин, викладених у даному вироку повністю доведена та підтверджується, крім власне показів обвинуваченого, в яких не заперечується обставини вчиненого злочину, усією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості:

- протоколом огляду місця події від 13.05.2014 року та фототаблицею до нього, під час проведення якого, в присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , було оглянуто ділянку місцевості, розташованої біля проїзної частини, що веде в сторону міста Сєвєродонецька. На ґрунтовій площадці в ході огляду виявлено мотоцикл червоного кольору «ІЖ», моделі: «Юпітер 5», державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , шасі: НОМЕР_2 , який стоїть на підніжці. На вказаному мотоциклі відсутня облицювальна частина керма, яка розташована біля мотоциклу в пошкодженому виді. Поряд з облицювальною частиною знаходиться чоловіча куртка з тканини зі слідами речовини бурого кольору, схожих на кров. На відстані приблизно 1 метру на землі розташовані документи в паперовому вигляді на прізвище ОСОБА_1 (а.с.8-14);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2014, згідно якого в присутності понятих свідок ОСОБА_6 серед інших пред`явлених для впізнання осіб, зображених на фотознімках, заявив, що впізнав чоловіка під № 1 ( ОСОБА_1 ), як хлопця якого бачив на мотоциклі марки ІЖ моделі Юпітер червоного кольору, який котився по вул. Орловській міста Лисичанська (а.с.44-46);

- висновком судової автотоварознавчої експертизи від 28.10.2014 № 7/5, згідно якого середня ринкова ціна ідентичного повнокомплектного, технічно справного транспортного засобу мотоцикла марки ІЖ модель «Юпітер-5», 1991 року випуску, станом на 13.05.2014 становить 4292,97 гривень (а.с. 49-51);

- висновком молекулярно-генетичної експертизи від 15.06.2020 № 9/678СЕ-20, згідно якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові, виявлених на куртці (об`єкти №№ 5-7,9-21) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові, виявлених на куртці (об`єкти №№ 5-7,9-21) та зразка крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 4,42*10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2 децильйон (2,26*1033) осіб.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.05.2020 з фототаблицею до нього, в ході якого, в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за участю захисника Гавриленко О.І. обвинувачений ОСОБА_1 розповів та на місцевості показав, де, коли та яким чином він заволодів мотоциклом ІЖ марки «Юпітер». Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину відповідають висунутому обвинуваченню та іншим матеріалам провадження (а.с.220-226).

Вищевказані висновки експертів, проведені компетентними спеціалістами, які відповідно до Закону України «Про судову експертизу» мають право на проведення експертиз, узгоджуються з іншими об`єктивними доказами по справі. Протоколи слідчих дій, складені і оформлені у порядку, передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Всі слідчі дії фіксувалися у відповідних протоколах, з якими учасники кримінального провадження знайомилися і підписували, у жодному протоколі відсутні посилання про порушення закону щодо обвинуваченого особисто, чи опосередковано.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тож, у судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків зі сторони обвинувачення, зазначених у реєстрі: а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку що винуватість ОСОБА_1 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. З вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який неодружений, має постійне місце проживання, у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря-психіатра м. Лисичанська не одержує (а.с.168), на диспансерному та консультативному нагляді у лікаря-нарколога КНП «ЦПЗ» не перебуває (а.с.169), раніше судимий (а.с.60-61).

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки докази щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння стороною обвинувачення суду надані не були, отже, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого та відсутності належних доказів, що підтверджують стан сп`яніння обвинуваченого, суд вважає, що обставина перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, зазначена у обвинувальному акті не знайшла свого підтвердження в суді, а тому не може бути врахована судом при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, в тому числі корисливих кримінальних правопорушень, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості в період умовно дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20.07.2007 знову вчинив новий корисливий умисний злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, який згідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі без конфіскації майна.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинений злочин, суд також враховує:

- загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості;

- вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;

- поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, який як під час досудового розслідування так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочині, активно сприяючи його розкриттю, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, що свідчить про його щире каяття;

- відсутність тяжких наслідків від вчиненого кримінального правопорушення, оскільки викрадене майно, а саме: мотоцикл марки ІЖ «Юпітер-5», державний номер: НОМЕР_1 та облицювальну частину керма, було повернуто потерпілому ОСОБА_2 ;

- відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого;

- обставини вчинення даного злочину, а також те, що обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря-психіатра м. Лисичанська не одержує, на диспансерному та консультативному нагляді у лікаря-нарколога КНП «ЦПЗ» не перебуває.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченого суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та являються підставою для застосування ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, враховуючи дані про особу винного, обставини, що пом`якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари, як мети покарання, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що наведені вище обставини та дані про особу обвинуваченого дають підстави вважати, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти, призначивши йому покарання за ч. 2 ст. 289 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж не відбута частина покарання за попереднім вироком.

Як було встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України вчинив в період невідбутої частини покарання, призначеної за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 липня 2007 року, згідно якого ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ст. ст. 70,71 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі постанови Краснолучського міського суду Луганської області від 5 квітня 2013 року, 15 квітня 2013 року звільнено з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців, а тому суд вважає за необхідне застосувати правила ст. 71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного за цим вироком покарання, невідбуту частину покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 липня 2007 року.

Підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України - відсутні.

На переконання суду, таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Запобіжний захід - у виді тримання під вартою, обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 25 травня 2020 року, до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12014130240001365 від 13.05.2014 ОСОБА_1 14.10.2019 був затриманий на території Російської Федерації (протокол затримання від 14.10.2019) з метою забезпечення можливості його видачі іноземній державі (а.с.170-173) та на підставі постанови прокурора Милославського району Рязанської області від 14.10.2019 про взяття під варту у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді триманні під вартою, строк якого неодноразово був продовжений, у зв`язку з виконанням запиту України про видачу останнього для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.289 КК України. ОСОБА_1 утримувався під вартою у ФКУ СІЗО-2 УФСВП Росії по Рязанській області. (а.с.174-176).

14.04.2020 постановою заступника прокурора Рязанської області у зв`язку зі спливом допустимого 6-тимісячного строку тримання під вартою, передбаченого ст. 109 УПК РФ, ОСОБА_1 було звільнено з під варти (а.с.177-178) та 14.04.2020 за рішенням Залізничного районного суду м. Рязані від 14.04.2020 тимчасово поміщено до Центру тимчасового тримання іноземних громадян для вирішення питання про проведення депортації останнього (а.с.187-189).

Відповідно до рапорту о/у ВКП Лисичанського ВП ГУНП в Луганської області Великоцького Д. 23.05.2020 об 11 годині 15 хвилин під час перетину КПП «Мілове» Луганської області співробітниками Лисичанського ВП було затримано ОСОБА_1 та в період часу з 11:15 до 15:52 23.05.2020 проводилося його конвоювання до Лисичанського ВП.

Згідно довідки начальника ІТТ № 2 від 15.03.2021 № 196/111/50-2021 ОСОБА_1 перебував на триманні в ізоляторі тимчасового тримання № 2 ГУНП в Луганській області в період часу з 23.05.2020 по 29.05.2020.

Ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 25 травня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (а.с. 203).

Відповідно до ст.577 КПК України час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держави у зв`язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 104 постанови від 29 серпня 2018 року № 663/537/17 якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VII (зворотня дія Закону № 838-VII, як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України).

Отже, враховуючи вимоги ст. 577, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17, провадження № 13-31 кс 18), у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), викладене у даному вироку 13 травня 2014 року, суд вважає необхідним при зарахуванні обвинуваченому ОСОБА_1 часу попереднього ув`язнення у строк покарання застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015 року, - в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження, із розрахунку день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі у період:

- з моменту затримання - з 14.10.2019 року на території іноземної держави (у зв`язку з виконанням запиту України про видачу останнього (екстрадиції)) до моменту звільнення з - під варти згідно з постановою заступника прокурора Рязанської області РФ, тобто до 14.04.2020 включно;

- та з моменту затримання (на території України) - з 23.05.2020 до дня набрання даним вироком законної сили, оскільки згідно ст. 1 ЗУ «Про попереднє ув`язнення» - попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили, підставою для якого згідно до ст. 3 Закону є вмотивоване рішення суду про обрання запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи єкстрадиційного арешту, винесене відповідно до КК і КПК України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим не пред`явлений, що не позбавляє права останнього, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження:

- автотоварознавчої експертизи (№7/5 від 28.10.2014), що згідно довідки НДЕКЦ складає 196 (сто дев`яносто шість) грн. 56 коп. (а.с.51);

- дактилоскопічних експертиз (№871/207 від 04.06.2014, №19/113/7/1-555д від 27.05.2020), що згідно довідок НДЕКЦ складає 245 грн. 70 копійок (а.с.37) та 653 грн. 80 копійок (а.с.208), а всього на загальну суму 899 (вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 50 коп.;

- судової молекулярно-генетичної експертизи (№ 9/678СЕ-20 від 15.06.2020), що згідно довідки ХНДЕКЦ складає 36776 (тридцять шість тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 99 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - ГУК у Луганській області/МТГ м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37991110, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази :

- мотоцикл марки ІЖ «Юпітер-5», державний номер: НОМЕР_1 та облицювальна частина керма, які згідно розписки потерпілого ОСОБА_2 знаходяться на зберіганні у останнього (а.с.25) - підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2 ;

- зразки крові ОСОБА_1 , упаковані до сейф-пакету експертної служби № 5404099, контроль марлі до зразка крові ОСОБА_1 , запакований до паперового конверту, які згідно постанови слідчого від 20.06.2020, знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню;

- тканева спортивна чоловіча куртка світлого кольору з темними вставками, довідка про звільнення, довідка з місця навчання, направлення на обов`язковий медичний огляд працівника, довідка флюорографії, блокнот, які згідно постанови слідчого від 14.05.2014, знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.27) - підлягають поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 липня 2007 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без змін, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015 року та ст. 577 КПК України, в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі:

- з моменту затримання на території іноземної держави (у зв`язку з виконанням запиту України про видачу останнього (екстрадиції)) - з 14.10.2019 року до моменту звільнення з - під варти на території іноземної держави, тобто до 14.04.2020 включно;

- з моменту затримання (на території України) - з 23.05.2020 до дня набрання даним вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - ГУК у Луганській області/МТГ м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37991110, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300) процесуальні витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням:

- автотоварознавчої експертизи (№7/5 від 28.10.2014) в сумі 196 (сто дев`яносто шість) грн. 56 коп.;

- дактилоскопічних експертиз (№871/207 від 04.06.2014) в сумі 245 грн. 70 копійок; (№19/113/7/1-555д від 27.05.2020) в сумі 653 грн. 80 копійок, а всього на загальну суму 899 (вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 50 коп. ;

- судової молекулярно-генетичної експертизи (№ 9/678СЕ-20 від 15.06.2020), в сумі 36776 (тридцять шість тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 99 копійок.

Речові докази:

- мотоцикл марки ІЖ «Юпітер-5», державний номер: НОМЕР_1 та облицювальна частина керма, які згідно розписки потерпілого ОСОБА_2 знаходяться на зберіганні у останнього - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2

- зразки крові ОСОБА_1 , упаковані до сейф-пакету експертної служби № 5404099, контроль марлі до зразка крові ОСОБА_1 , запакований до паперового конверту, які згідно постанови слідчого від 20.06.2020, знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

- тканеву спортивну чоловічу куртку світлого кольору з темними вставками, довідку про звільнення, довідку з місця навчання, направлення на обов`язковий медичний огляд працівника, довідку флюорографії, блокнот, які згідно постанови слідчого від 14.05.2014, знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повернути власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому ОСОБА_2 в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова