Рішення № 95566867, 09.03.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3760/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари до Приватного підприємства "Фасад-Сервіс", м. Харків (перший відповідач) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фасад-Сервіс", м. Харків (другий відповідач) про стягнення 1206562,24 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

першого відповідача - не з`явився

другого відповідача - Галенченко В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фасад-Сервіс" (другий відповідач) в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість з оплати прострочених орендних платежів за договором оперативної оренди обладнання №СО-19-0000941 від 30.05.2019 в сумі 1052882,17 грн.; заборгованість по відшкодуванню вартості неповернутого обладнання в сумі 11438,33 грн.; інфляційні нарахування на суму заборгованості з оплати прострочених орендних платежів в сумі 25197,51 грн.; три проценти річних на суму заборгованості з оплати прострочених орендних платежів в сумі 20660,07 грн.; пеню на суму заборгованості з оплати прострочених орендних платежів в сумі 96384,16 грн. та судові витрати в сумі 18098,44 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

09.03.2021 до суду від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог другий відповідач вказує на те, що як йому стало відомо, між позивачем та першим відповідачем велись переговори щодо розстрочення існуючої заборгованості, та перший відповідач запропонував розподілити погашення суми заборгованості на шість місяців з 30.09.2020 по 31.03.2021 та здійснив перші два платежі. Проте, позивач, проігнорувавши добровільне та своєчасне часткове виконання першим відповідачем умов договору та порушивши при цьому п. 8.1 договору, перервав процес мирного врегулювання спору шляхом переговорів та звернувся до суду.

Представник позивача у судове засідання 09.03.2021 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України. Разом з тим, 05.03.2021 представник позивача подав до суду заяву в якій просив суд провести судове засідання 09.03.2021 без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказане клопотання позивача задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.

Представник першого відповідача у судове засідання 09.03.2021 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні 09.03.2021 представник другого відповідача проти позову заперечував, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника другого відповідача, суд встановив наступне.

30.05.2019 між ТОВ "Пері Україна" (позивач, орендодавець) та ПП "Фасад-Сервіс" (відповідач-1, орендар) був укладений договір №СО-19-0000941 оперативної оренди обладнання (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, Орендодавець надає Орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі “обладнання”, асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього Договору. Обладнання надається в оренду для використання Орендарем на будівельному майданчику за адресою: 61001, Україна, м. Харків, майдан Свободи,5 (майданчик Держпром). Орендар переміщує обладнання (його частину) на інший будівельний об`єкт (п. 1.2.) або в будь-яке інше місце виключно за попереднім письмовим погодженням з Орендодавцем. Послуги оренди за цим Договором мають комплексний характер і можуть включати різні допоміжні операції, які спрямовані на досягнення мети цього Договору або бажані чи необхідні для досягнення його мети, а також операції, що сприяють захисту прав та законних інтересів Сторін під час виконання цього Договору.

Згідно п. 3.1 договору він набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором. Цей Договір є договором найму, який укладений на невизначений строк відповідно до ст. 763 ЦК України.

Відповідно до п. 2.1 договору, передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі.

Відповідно до п.3.2 договору, датою початку строку оренди обладнання вважається дата підписання акту приймання-передачі обладнання в оренду повноважними представниками Сторін. Датою закінчення строку оренди обладнання вважається дата, яка передує даті підписання акту приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками Сторін.

У розділі 4 договору сторони погодили розмір орендної плати і порядок розрахунків за договором, а саме: розмір орендної плати (без ПДВ) за одиницю обладнання за один календарний день зазначається Сторонами в додатках до цього Договору. Орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується Орендодавцем на підставі фактичної кількості днів користування обладнанням згідно актів прийому - передачі обладнання. Орендодавець до 10 (десятого) числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє Орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) оригінал підписаного та скріпленого печаткою Орендодавця акту наданих послуг в двох примірниках. Орендар зобов`язаний підписати і повернути Орендодавцю один підписаний та скріплений печаткою Орендаря оригінал акту наданих послуг до 20 (двадцятого) числа наступного місяця, за яким нарахована орендна плата. У разі неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного та скріпленого печаткою Орендаря акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови Орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних Сторонами актів прийому - передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними Орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті прийому-передачі суму). Орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця. При наявності заборгованості за цим Договором, суми оплат, що надходять від Орендаря, зараховуються Орендодавцем як оплата заборгованості за більш ранній неоплачений період, незалежно від відомостей про призначення платежів, вказаних в платіжних документах Орендаря. Всі платежі за цим Договором, що носять компенсаційний характер та/або спрямовані на відшкодування витрат чи збитків Орендодавця, в тому числі, але не виключно: відшкодування шкоди, спричиненої Орендодавцю; компенсація вартості пошкодженого, втраченого або знищеного обладнання Орендодавця; компенсація вартості різних операцій з організації та здійснення транспортування обладнання, його ремонту, очищення та доукомплектування в результаті порушення Орендарем своїх зобов`язань за Договором та інші операції, передбачені Договором або необхідні в процесі його виконання, - збільшують договірну (контрактну) вартість послуг оренди, що надаються за цим Договором.

Відповідно до п.п. 7.2, 7.3 договору, орендар сплачує (відшкодовує) вартість обладнання у випадку неповернення у встановлений строк (п. З.З.. 3.4., 5.2.8. цього Договору) обладнання протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виставлення Орендодавцем претензії та/або рахунку на оплату. Сума до відшкодування відповідає вартості обладнання, яке зазначене в акті прийому-передачі обладнання в оренду або визначається за додатковою домовленістю Сторін цього Договору. Підставою для відшкодування Орендарем вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому-передачі обладнання в оренду і повернення з оренди.

Додаток № 2 до Договору оренди містить Специфікацію, в якій зазначена вартість оренди за одиницю обладнання за один календарний день.

30.05.2019 між ТОВ "Пері Україна" (позивач, кредитор), ТОВ "Будівельна компанія "Фасад-Сервіс" (поручитель, другий відповідач) та ПП "Фасад-Сервіс" (боржник, перший відповідач) був укладений договір поруки №СО-19-0000942, відповідно до умов якого, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником у повному обсязі своїх обов`язків за договором оренди № СО-19-0000941 від 30.05.2019, у тому числі за додатковими угодами до нього, які стосуються продовження строку дії Договору оренди на визначений Кредитором та Боржником строк, а саме: сплата орендних платежів, сплата інших платежів, що передбачені Договором оренди, у тому числі, неустойка (штраф, пеня), відшкодування заподіяних Боржником збитків: повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу Кредитора, відшкодування вартості неповернутого з оренди майна, відшкодування витрат на його ремонт/очищення. У разі порушення Боржником обов`язків за Договором оренди Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань (повністю або частково), зазначених у п. 1 цього Договору, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Звернення Кредитора до Поручителя відбувається шляхом направлення повідомлення (виставлення вимоги про виконання) щодо факту порушення Боржником обов`язків за Договором оренди із зазначенням змісту порушення, суми боргу, а також на розсуд Кредитора - штрафних санкцій і розміру завданої шкоди. Протягом семи календарних днів з моменту пред`явлення Кредитором повідомлення (виставлення вимоги про виконання), Поручитель зобов`язаний здійснити із Кредитором розрахунки за невиконаними Боржником зобов`язаннями (по яким прийнята порука). Поручитель здійснює із Кредитором розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора, якщо інше не буде додатково узгоджено Сторонами. Поручитель має право висунути проти вимоги Кредитора заперечення, які міг би висунути сам Боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою Боржника. Боржник у випадку виконання своїх зобов`язань за Договором оренди повинен негайно повідомити про це Поручителя. До Поручителя, який виконав обов`язок за Договором, переходять усі права Кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Після виконання Поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, Кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок Боржника. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється: з припиненням забезпеченого цією порукою зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Це положення не стосується випадків нарахування штрафних санкцій і відшкодування шкоди, спричинених неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань згідно з п. 1 цього Договору, а також випадку продовження строку дії Договору оренди на визначений Кредитором та Боржником строк; у разі переведення боргу на іншу особу, якщо Поручитель не поручився за нового боржника; після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов`язань за Договором оренди.

На виконання умов договору оренди, позивач передав, а відповідач-1 прийняв обладнання загальною вартістю 5631583,15 грн., що підтверджується актами прийому-передачі обладнання в оренду, а саме: №39169 від 03.12.20219, №39368 від 10.12.20219, №39375 від 10.12.20219 та №39470 від 12.12.2019.

Як вказує позивач, за час дії договору оренди останнім надано відповідачу-1 послуг з оренди обладнання на загальну суму 2527976,48 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані сторонами без застережень та зауважень. Проте, відповідачем-1 були лише частково оплачені орендні платежі у розмірі 1475094, 31 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за період з 03.12.2019 року до 13.11.2020, внаслідок чого утворилась заборгованості відповідача-1 з оплати прострочених орендних платежів, яка станом на дату подання цього позову становить 1052882,17 грн.

Крім того, відповідач-1 має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню вартості неповернутого обладнання на суму 11438,33 грн., що підтверджується актом про відшкодування № 20020920 від 29 вересня 2020 року, підписаним позивачем та відповідачем-1.

26 жовтня 2020 року позивачем на адресу відповідача-1 була направлена письмова вимога про сплату заборгованості за договором оренди, але відповідач-1 цю вимогу не виконав.

26 жовтня 2020 року позивач направив на адресу відповідача-2 письмову вимогу, в якій вимагав від відповідача-2 виконати обов`язки поручителя та сплатити на користь позивача заборгованість відповідача-1 за договором оренди. Однак, вимога залишена відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов`язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів неможливості виконання першим відповідачем з будь-яких причин умов договору матеріали справи не містять; договір оренди, в якому передбачені всі істотні його умови, наразі є дійсним. А відтак перший відповідач, не здійснивши повну та своєчасну оплату орендних платежів та не повернувши орендоване майно, порушив свої договірні зобов`язання.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини першого відповідача у неналежному виконанні свого обов`язку щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, внаслідок чого останнім була допущена заборгованість у розмірі 1052882,17 грн. та не повернення орендованого майна загальною вартістю 11438,33 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В ст. 549 ЦК України надано визначення неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 договору оренди, у разі несвоєчасної сплати орендної плати, відшкодування вартості неповернутого (пошкодженого) обладнання, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно п.п. 7.7, 7.8 договору оренди, строк позовної давності щодо стягнення неустойки (пені) та щодо вимог про відшкодування збитків у зв`язку з пошкодженням обладнання складає 3 (три) роки. Період нарахування штрафних санкцій складає весь період прострочення зобов`язань. Сплата пені, штрафу та/або відшкодування шкоди не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань в натурі.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 96384,16 грн. є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 20660,07 грн. та 25197,51 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановлено, що їх розмір обчислено позивачем арифметично вірно.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, кредитор звертався до поручителя з вимогою про сплату боргу. Проте, поручитель вимогу не виконав.

З огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням з поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перший відповідач відзив на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Заперечення другого відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє, оскільки вказані заперечення не підтверджені жодними належними доказами.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості з оплати прострочених орендних платежів за договором оперативної оренди обладнання №СО-19-0000941 від 30.05.2019 в сумі 1052882,17 грн.; заборгованості по відшкодуванню вартості неповернутого обладнання в сумі 11438,33 грн.; інфляційних нарахувань в сумі 25197,51 грн.; трьох процентів річних в сумі 20660,07 грн.; пені в сумі 96384,16 грн. є обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами, не спростованими відповідачами та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" (61072, м. Харків, пр. Науки, 27-Б, офіс 607, код ЄДРПОУ 32438415) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фасад-Сервіс" (61072, м. Харків, пр. Науки, 27-Б, офіс 606, код ЄДРПОУ 31236905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, 60, код ЄДРПОУ 31032954) заборгованість з оплати прострочених орендних платежів за договором оперативної оренди обладнання №СО-19-0000941 від 30.05.2019 в сумі 1052882,17 грн.; заборгованість по відшкодуванню вартості неповернутого обладнання в сумі 11438,33 грн.; інфляційні нарахування на суму заборгованості з оплати прострочених орендних платежів в сумі 25197,51 грн.; три проценти річних на суму заборгованості з оплати прострочених орендних платежів в сумі 20660,07 грн.; пеню на суму заборгованості з оплати прострочених орендних платежів в сумі 96384,16 грн. та судові витрати з оплати судового збору в сумі 18098,44 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, 60, код ЄДРПОУ 31032954).

Перший відповідач - Приватне підприємство "Фасад-Сервіс" (61072, м. Харків, пр. Науки, 27-Б, офіс 607, код ЄДРПОУ 32438415).

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фасад-Сервіс" (61072, м. Харків, пр. Науки, 27-Б, офіс 606, код ЄДРПОУ 31236905).

Повне рішення підписано 16 березня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова