Рішення № 95566010, 15.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2021Справа № 910/16468/20Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу філія Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енерго-База"

про стягнення 250193,09 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу філія Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енерго-База" про стягнення за договором від 22.11.2017 № 2353 суми основного боргу в розмірі 114606,09 грн., компенсації податку на землю в розмірі 23478,19 грн., 104864,58 грн. пені, 2520,28 грн. трьох процентів річних, 1285,77 грн. інфляційних втрат та 3438,18 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

11.11.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02002, м. Київ, вул. О. Туманяна, 15Б, оф. 777.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу з зазначенням причини повернення «адресат не обслуговується».

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою міцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 16.11.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 сатті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясування всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, ТОВ "НВП "Енерго-База", як орендарем, а також Комунальним підприємством «Київпастранс», як балансоутримувачем, укладено договір № 2353 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежилі приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25 корп.5, для іншого використання нерухомого майна (ремонт електрообладнання міського електротранспорту).

Згідно з пунктом 2.1. договору об`єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 164,28 кв.м, на 1 поверсі.

Пунктом 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 і пункту 11 цього рішення та: згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1.1) становить без ПДВ: 110 грн. 44 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку січень 2017 р. 18 142,50 грн. і діє з 02.07.2017 р.; згідно з розрахунком орендної плата, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1.2) становить без ПДВ: 55 грн. 23 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку січень 2017 р. 9 071,25 грн. і діє до 01.07.2017 р., але не пізніше дати набуття чинності нового редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва.

Відповідно до пункту 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за. попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.5 договору).

Згідно з пунктом 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача починаючи з дати підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 3.7 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 4.2.13 договору орендар зобов`язався самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем та/або на підставі виставлених розрахунків пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внітрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 22.03.2017 до 20.03.2020 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 9.1, 9.7 договору).

Факт передачі нежилого приміщення в оренду підтверджується підписаним між сторонами договору актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.03.2017 року.

Із матеріалів справи слідує, що за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року між сторонами підписано акти надання послуг з оренди на загальну суму 114606,09 грн. та з відшкодування земельного податку на суму 23478,19 грн.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення суми основного боргу з орендної плати та відшкодування вартості податку на землю за договором за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року в загальному розмірі 138084,28 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині, що підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано 104864,58 грн. та 3438,18 грн. штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.2 договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

За арифметичним перерахунком суду штраф у розмірі 3438,18 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Водночас, із наданого позивачем розрахунку пені слідує, що останній здійснений без урахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов`язання здійснено позивачем у розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ. Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені за визначений позивачем період, але в межах подвійної облікової ставки НБУ, суд дійшов висновку про стягнення пені в розмірі 11351,14 грн.

Також позивачем нараховані 1285,77 грн. інфляційних втрат та 2520,28 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду компенсаційні виплати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу філія Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енерго-База" (02002, м. Київ, вул. О. Туманяна, 15Б, оф. 777; ідентифікаційний код 39997617) на користь Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) в особі відокремленого підрозділу філія Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25) 138084 (сто тридцять вісім тисяч вісімдесят чотири) грн. 28 коп. основного боргу, 11351 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят одну) грн. 14 коп. пені, 3438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 18 коп. штрафу, 1285 (одну тисячу двісті вісімдесят п`ять) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) грн. 28 коп. трьох процентів річних, а також 2350 (дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова