
Справа 688/2759/20
№ 2/688/61/21
Рішення
Іменем України
15 березня 2021 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мазур Н.В.
з участю секретаря Березенської Н.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03 лютого 2012 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 остання отримала кредит в розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зобов`язалася здійснювати погашення кредиту та процентів та дала свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та іншими банківськими нормативними актами складає між нею та банком відповідний Договір, що підтверджується підписом позивача у заяві. Проте, в порушення вимог чинного цивільного законодавства України та зазначених умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, в зв`язку з чим станом на 31 липня 2020 року допустила заборгованість у сумі 22158 грн. 56 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 13445 грн. 27коп., та заборгованості за відсотками за користування кредитом - 8713 грн. 29 коп. А тому, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати по справі.
Представник позивачав судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивачаза, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи у встановленому законом порядку повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, в задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи спір в межах позовних вимог, суд знаходить позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частинами першою, другою ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, пред`являючи вимоги про погашення кредиту Банк просив, стягнути заборгованість за кредитом та відсотками нарахованими на прострочений кредит.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 03 лютого 2012 року, посилався на Витяг з «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою», які розміщені на сайті: www.privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і тарифи обслуговування кредитних карт, які розміщені на сайті: www.privatbank.ua розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і тарифи обслуговування кредитних карт не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відсотків за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що нарахована Банком заборгованість за відсотками не відповідає умовам, погодженим сторонами при наданні кредитних коштів, відповідно до підписаної ОСОБА_1 заяви.
Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Із виписки по руху грошових коштів вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, періодично погашаючи кредитну заборгованість, отже за весь період користування ОСОБА_1 грошовими коштами Банку, відповідачем було використано 16036 грн. 06 коп., а на час подання позову відповідачем було повернуто Банку 44587 грн.10 коп., тому підстав для стягнення на користь Банку коштів за встановлених вище обставин не вбачається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позизачальника перед Банком відсутня заборгованість.
За встановлених обставин суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, які складаються із судового збору в сумі 2102 грн.
Керуючись ст. ст.10,12,81,141,263-265,354 ЦПК УКраїни суд, -
вирішив:
В позові Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя Н.В.Мазур
Судове рішення № 95562764, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 15.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 688/2759/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: