Ухвала суду № 95557471, 09.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19808/20

Провадження № 4-с/522/30/21

УХВАЛА

09 березня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Домусчі Л.В.,

При секретарі судового засідання Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», особа, дії якої оскаржується, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, заінтересована особа – ОСОБА_1 , на неправомірну бездіяльність приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

До суду 09.11.2020 року надійшла скарга Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», особа, дії якої оскаржується, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, заінтересована особа – ОСОБА_1 , на неправомірну бездіяльність приватного виконавця.

В обґрунтування поданої скарги, представник банку посилався на те, що що Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович порушив його законні права та інтереси під час примусового виконання Виконавчого напису за реєстр. № 1330, виданого 01.06.2020р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В..

Посилався на те, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович з 19.06.2020р. (ВП № 62390694) перебуває Виконавчий напис за реєстр. № 1330, виданий 01.06.2020р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., яким встановлено звернути стягнення на заставне нерухоме майно Боржника – гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (далі-квартира). За рахунок отриманих коштів від примусової реалізації майна, у спосіб встановлений нормами ЗУ «Про виконавче провадження», задовольнити вимоги Стягувача – АТ «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором № 014/0079/74/64246 від 29.08.2006р. у розмірі - 66311,18 дол. США (еквівалентно – 1 797198,75 грн.). Приватним виконавцем Притуляк В.М. 25.06.2020р.було проведено опис та арешт нерухомого заставного майна Боржника – гр. ОСОБА_1 (квартири), згоду на реалізацію якої надано Стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження та винесено відповідну постанову. Приватним виконавцем було встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки (квартири) з 30.01.2015р. зареєстровано малолітню особу – гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином Боржника. Після винесення постанови про опис та арешт майна Боржника, подальші виконавчі дії перестали виконуватись, АТ «Райффайзен Банк Аваль» не отримував жодних повідомлень чи постанов про зупинення виконавчих дій з визначенням підстав, що регламентовані ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказував, що через відсутність подальших дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки 21.10.2020р. Заявник - АТ «Райффайзен Банк Аваль направив до Приватного виконавця клопотання щодо здійснення подальших дій по виведенню предмету іпотеки на реалізацію (призначення експерта, визначення вартості майна, передача його на реалізацію через ДП «Сетам», без отримання згоди від органу опіки та піклування) з посиланням на Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 822/2682/17 від 01.10.2019р. та правову позицію Верховного Суду України з порушеного питання. 30.10.2020р. на адресу Стягувача надійшов Лист-повідомлення ПВ ОСОБА_3 від 26.10.2020р. № 6038, яким відмовлено Заявнику у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки на ДП «Сетам» з посиланням на порушення законних прав малолітнього гр. ОСОБА_2 2012р.н., вимог п. 3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 та відсутністю дозволу органу опіки та піклування – Служби у справах дітей Одеської міської ради на реалізацію.

При цьому представник банку посилався на те, що Іпотекодавець/Боржник – гр. ОСОБА_1 в порушенням норм ст. 586 ЦК України, ст. 1, 9 ЗУ «Про іпотеку», п. 3.3.5. Договору іпотеки самовільно, без будь-якої згоди Заявника, 30.01.2015р. зареєстрував у предметі іпотеки свого сина - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Станом на 02.11.2020р. будь-яких письмових повідомлень/клопотань від ОСОБА_1 щодо надання Іпотекодержателем дозволу на реєстрацію місця проживання осіб у заставній квартирі до Банку не надходило, будь-яких письмових дозволів на вчинення дій гр. ОСОБА_1 що стосуються предмета іпотеки (квартири) АТ «Райффайзен Банк Аваль» - не надано. При цьому, на момент укладання Договору іпотеки (29.08.2006р.) гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ще не народився та відповідно не міг бути зареєстрований та не мав права власності/не має на сьогодні на предмет іпотеки, сам Договір іпотеки б/н від 29.08.2006р. за реєстр. № 1679 до цього часу не оскаржений, є дійсним та законним. Також, іпотечне майно (квартира за адресою: АДРЕСА_1 . - не підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

А тому зважаючи на викладене, АТ «Райффайзен Банк Аваль» вважає незаконною бездіяльність Приватного виконавця Притуляк В.М. та просили:

1.Визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович в частині:

- не проведення Приватним виконавцем Притуляк В.М. дій щодо визначення вартості майна Боржника - гр. ОСОБА_1 (двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - для його подальшої реалізації у виконавчому провадженні № 62390694;

- не здійснення Приватним виконавцем Притуляк В.М. дій по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль», належного Боржнику - гр. ОСОБА_1 (двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (через ДМ «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

2. Усунути порушені права Заявника шляхом зобов`язання Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович в рамках виконавчого провадження № 62390694 - визначити актуальну ринкову вартість майна Боржника – гр. ОСОБА_1 (двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - для його подальшої реалізації.

3. Усунути порушені права Заявника шляхом зобов`язання Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович в рамках виконавчого провадження № 62390694 - здійснити дії по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль», належного Боржнику – гр. ОСОБА_1 (двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (через ДП «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Ухвалою суду від 13.11.2020 року скаргу було залишено без руху, недоліки скарги представник заявника усунув 23.12.2020 року. Матеріали суддя отримала 24.12.2020 року.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Через неявку сторін 29.12.2020 року розгляд справи відкладено на 15.01.2021 року.

Приватним виконавцем Притуляк В.М. 15.01.2021 року було подано до суду відзив на позов, згідно якого зазначив, що під час виконання виконавчого напису від 01.06.2020 реєстровий №1330 ВП№62390694, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., яким встановлено звернути стягнення на заставлене нерухоме майно боржника - гр. ОСОБА_4 , 26.08.1975, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ., ним було встановлено, що за зазначеною адресою зареєстровано, сина боржника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до п.28 Розділу VII Інструкції з примусового виконання рішень він звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради. Листом №09/9216 від 02.09.2020 року ним було отримано відповідь, відповідно до якої для отримання такого дозволу, зокрема, необхідна заява кожного з батьків. Природно, що боржник, який ухиляється від виконання судового рішення, ніколи не надасть такої згоди. Вказував, що за таких обставин він не міг передати зазначену квартиру на реалізацію в ДП “Сетам”, адже не мав необхідного пакету документів, зокрема, згоди органу опіки і піклування. Вважає, що не порушував права та охоронювані законом інтереси стягувача, а тому просив відмовити у задоволенні скарги.

До суду 22.01.2021 року були надані матеріали виконавчого провадження ВП№62390694.

У судовому засіданні 27.01.2021 року були присутні представник заявника – ОСОБА_5 та представник приватного виконавця – Громадський О.В.. Представники сторін підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи.

По справі було оголошено перерву до 09.03.2021 року.

У судовому засіданні 09.03.2021 року були присутні: представник заявника – ОСОБА_5 , який подану скаргу підтримав та просив задовольнити, та представник приватного виконавця – Громадський О.В., який заперечував проти задоволення скарги та просив відмовити (посилався на те, без відповідного дозволу органу опіки та піклування ДП « Сетам» не приймає нерухоме майно на реалізацію, але визнав той факт що ним до ДП « Сетам» не подавались певні документи на реалізацію майна ).

Боржник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив та жодних клопотань не заявляв.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд за згоди представників сторін ухвалив проводити розгляд справи за відсутності боржника, сповіщеного належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 447, 448, 451 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За змістом ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Із матеріалів справи судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Притуляка В.М. з 19.06.2020 року знаходиться виконавчий напис від 01.06.2020 реєстровий №1330 ВП№62390694 виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., яким встановлено звернути стягнення на заставлене нерухоме майно боржника - гр. ОСОБА_4 , 26.08.1975, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .. За рахунок отриманих коштів від примусової реалізації майна, у спосіб встановлений нормами ЗУ «Про виконавче провадження», задовольнити вимоги Стягувача – АТ «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором №014/0079/74/64246 від 29.08.2006р. у розмірі - 66311,18 дол. США (еквівалентно – 1 797198,75 грн.).

Постановою приватного виконавця Притуляк В.М. 19.06.2020 року було накладено арешт на нерухоме майно, а саме вищевказану квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ..

Приватним виконавцем Притуляк В.М. (далі – приватний виконавець) 25.06.2020р. було проведено опис та арешт нерухомого заставного майна Боржника – гр. ОСОБА_1 (квартири), згоду на реалізацію якої надано Стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження та винесено відповідну постанову.

Згідно акту приватного виконавця від 25.06.2020 року, за виходом за адресою АДРЕСА_2 , встановлено, що тривалий час у квартирі ніхто не мешкає; квартира здавалась в оренду. На даний час невідомо, хто в ній проживає. Орендарів також певний час сусіди не бачили.

Також, згідно пояснень сторін, у подальшому приватним виконавцем було встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки (квартири) з 30.01.2015р. зареєстровано малолітню особу – гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином Боржника.

Зазначене також підтверджується відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (довідка № П1-128745-ю/1 від 19.01.2021 року).

Згідно матеріалів виконавчого провадження ВП№62390694 , приватний виконавець 28.08.2020 року звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради стосовно надання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію квартири, належній на праві власності ОСОБА_1 ..

Листом від 02.09.2020 року №09/9216 Служба у справах дітей Одеської міської ради повідомила приватного виконавця про необхідність надання повного пакету документів у відповідності до п.66 Порядку провадження органами опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини, затв. постановою КМУ від 24.09.2008 року №866.

При цьому судом встановлено, що приватний виконавець не звертався до Служба у справах дітей Одеської міської ради з наданням повного пакету документів у відповідності до п.66 Порядку провадження органами опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини, затв. постановою КМУ від 24.09.2008 року №866, та таким чином відсутня відмова Служби у справах дітей Одеської міської ради надати певний висновок.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 17 вересня 2020 року приватним виконавцем повторно здійснено вихід за адресою АДРЕСА_3 , та ним зі слів сусідів встановлено, що боржник ОСОБА_1 із родиною в вказаній квартирі не проживають; за вказаною адресою мешкає жінка ОСОБА_6 .. За даним виходом приватним виконавцем складено відповідний акт.

За поданням Приватного виконавця Притуляк В.М. співробітники Приморського відділу поліції Головного Управління поліції в Одеській області довірено перевірити коло осіб які, фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали перевірки Приморського відділу поліції у м. Одесі були направлені виконавцю 09.10.2020 року та зазначено, що лейтенантом поліції Шпіндіцька О.С. 25.08.2020р. здійснено вихід на адресу та взято пояснення від гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстровано та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Громадянка ОСОБА_7 повідомила співробітникам поліції про те, що вона дійсно проживає за вищезазначеною адресою (кв. АДРЕСА_4 , де зареєстровані гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_8 – фактично ніхто не проживає, Власник/Іпотекодавець/сусід – гр. ОСОБА_1 та члени його родини – гр. ОСОБА_6 – невідомі. Відомості щодо родини ОСОБА_9 -гр. ОСОБА_6 дізналася від співробітників поліції.

Листом від 26.10.2020р. № 6038, отриманим банком 30.10.2020 року, приватний виконавець фактично відмовив банку у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки на ДП «Сетам» з посиланням на порушення законних прав малолітнього гр. ОСОБА_2 2012р.н., вимог п. 3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 та відсутністю дозволу органу опіки та піклування – Служби у справах дітей Одеської міської ради на реалізацію. При цьому суд звертає увагу на те, що фактично в приватного виконавця не має відмови у наданні такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 № 2831/5 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовій формі):

копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проведено до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», - копія акта опису та арешту майна боржника;

копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»);

у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

За правилами пункту 28 Розділу VIII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Однак, на думку суду, ця норма Інструкції в контексті конкретних обставин цієї справи не узгоджується з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» і фактично порушує права стягувача. Крім того, норма закону мають вищу юридичну силу ніж норми Інструкції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України.

У справі 754/15589/14-ц (постанова від 02.10.2019 року), Верховний Суд висловив свою позицію щодо звернення стягнення на нерухомість, в якій зареєстровані діти на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Приймаючи рішення, Верховний Суд виходив з того, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки).

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Верховний Суд зробив висновок, що суди попередніх інстанцій не врахували, що на виконанні перебував виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду, яким вирішено спір та звернуто стягнення на предмет іпотеки, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, а тому наявність чи відсутність згоди органу опіки та піклування на примусову реалізацію предмета іпотеки не може перешкоджати виконанню судового рішення.

За змістом ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною восьмою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки.

У відповідності до частини третьої статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Верховний суд зазначив, що ураховуючи, що на виконанні приватного виконавця приватного округу м. Києва Солонька М.М. перебував виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду, яким вирішено спір та звернуто стягнення на предмет іпотеки, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, наявність чи відсутність згоди органу опіки та піклування на примусову реалізацію предмета іпотеки не може перешкоджати виконанню судового рішення.

За змістом постанови від 15.05.2019 року №678/301/12 Велика Палата Верховного Суду не знайшла факту порушення виконавцем прав та законних інтересів зареєстрованої дитини.

Судді зазначили, що «судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність порушення статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних вище правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки».

Подібна правова позиція була зазначена у постанові Верховного Суду № 666/288/16-ц від 27.11.2019 року та постанові Верховного Суду № 678/301/12 від 15.05.2019 року.

Суд враховує, що будь-яких даних, які б свідчили про те, що станом на час укладення договору іпотеки у іпотечній квартирі була зареєстрована неповнолітня дитина матеріали справи не містять. Натомість за змістом копії довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 08.07.2020 року, в квартирі адресою: АДРЕСА_3 , неповнолітня дитина боржника була зареєстрована лише 30.01.2015 року (при цьому правовідносини з іпотеки виникли між сторонами ще в 2006 році).

Окрім того, за розглядом справи встановлено, що не заперечувалось представником заінтересованої особи, за вищезгаданою адресою ні боржник, ні його родина протягом тривалого часу не проживають.

У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 451 ЦПК України).

За викладеного суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заяви банку та вважає за можливе її частково задовольнити.

Суд відмовляє в задоволенні п.2, 3 прохальної частини скарги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», оскільки суд не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Аналогічне роз`яснення надане судам в п. 18 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.05.2012, яке зводиться до того, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при вирішенні питання щодо зобов`язання приватного виконавця визначити актуальну ринкову вартість майна Боржника – гр. ОСОБА_1 (двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - для його подальшої реалізації та здійснити дії по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль», належного Боржнику – гр. ОСОБА_1 (двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, слід виходити з того, що суд не вправі підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження виконавця (державної виконавчої служби) щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до їх компетенції.

Керуючись ст. 15, 16, 586 ЦК України, ст. 1, 2, 18, 28, 48, 51, 56, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», п. 1, 10, 26 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 2832/5від 29.09.2016р., п. 1, 3 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, Закону України «Про іпотеку», ст.ст.2, 4, 10-12, 43, 48, 76, 81, 89, 247, 258, 259, 260, 263, 268, 447, 450-451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», особа, дії якої оскаржується, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, заінтересована особа – ОСОБА_1 , на неправомірну бездіяльність приватного виконавця, - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович в частині:

- не проведення Приватним виконавцем Притуляк Валерієм Миколайовичем дій щодо визначення вартості майна Боржника - гр. ОСОБА_1 (двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - для його подальшої реалізації у виконавчому провадженні № 62390694;

- не здійснення Приватним виконавцем Притуляк Валерієм Миколайовичем дій по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль», належного Боржнику - гр. ОСОБА_1 (двокімнатна житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м. житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (через ДМ «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича усунути допущені порушення Закону України «Про виконавче провадження» шляхом вжиття всіх передбачених законом заходів з метою визначення актуальної ринкової вартості майна та його подальшої реалізації у рамках виконавчого провадження ВП № 62390694.

В іншій частині – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 15.03.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі