Рішення № 95554929, 12.03.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/9/21

Провадження № 2/222/97/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк»,

відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представники учасників справи:

представник позивача – Савіхіна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що ОСОБА_3 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 14.02.2008 року. Позичальниця ОСОБА_3 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банком на підставі договору про надання банківських послуг було відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, та видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 4500,00 грн. Згідно п. 3.2, п. 3.3 договору позичальниця дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Позичальниця зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором, але в процесі користування кредитним рахунком позичальниця не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальниця ОСОБА_3 померла. Зазначає, що в даному випадку спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.03.2020 року позивачем була направлена претензія кредитора до Нікольської

державної нотаріальної контори. 27.04.2020 року було отримано відповідь, що спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». 11.06.2020 року до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальниці перед банком за кредитним договором № б/н від 14.02.2008 року становить 7005,75 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту.В зв`язку з чим просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 7005,75 грн. за кредитним договором № б/н від 14.02.2008 року та судові витрати у виді судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 12.01.2021 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

Також відповідачам разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Крім цього, даною ухвалою за клопотанням представника позивача витребувано з Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області відомості (довідку) щодо кола зареєстрованих осіб (складу сім`ї), які на час смерті ОСОБА_3 06.08.2018 року разом з нею проживали (були зареєстровані) за адресою: АДРЕСА_1 , а також з Нікольської держнотконтори копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стороною відповідачів у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подано. Інших клопотань учасниками справи не заявлено.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 15.02.2021 року закрито підготовче провадження у зазначеній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Відповідних заяв про відкладення або перенесення розгляду справи суду не надав, що у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті без його участі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Проте, відповідачка ОСОБА_2 надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення та просила справу розглянути у її відсутність.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез`явившихся сторін.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, розглянувши письмову заяву відповідачки ОСОБА_2 , суд прийшов до наступного.

Так, згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що 14.02.2008 року між АТ КБ «Приватбанк» (на той час ЗАТ) та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, шляхом підписання заяви № б/н від 14.02.2008 року.

В вищевказаній заяві є підпис ОСОБА_3 про те, що вона згодна з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також вона ознайомлена та згодна із Умовами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, тобто ОСОБА_3 прийняла зазначені умови споживчого кредиту.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 за кредитним договором № б/н було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 дата відкриття 14.01.2008 року з терміном дії до 01/12, № НОМЕР_2 дата відкриття 16.02.2012 року з терміном дії до 11/15, № НОМЕР_3 дата відкриття 23.02.2016 року з терміном дії до 12/19.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_3 07.10.2010 року розмір кредитного ліміту збільшено до 4500,00 грн.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Нікольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 09.08.2018 року позичальниця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 165.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальниці ОСОБА_3 перед АТ КБ «Приватбанк» за договором № б/н від 14.02.2008 року, станом на дату її смерті, становить 7005,75 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на усі права та обов`язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, в розумінні ст. 1218 ЦК України.

Згідно претензії кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України за вих. № SAMDN40000019212117 від 19.03.2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Нікольської державної нотаріальної контори з вимогою повідомити банк про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , включити кредиторські вимоги банку в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 7005,75 грн., а також просив повідомити про спадкоємців, які звернулися із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до листа Нікольської державної нотаріальної контори за вих. № 256/01-16 від 07.04.2020 року, отриманого АТ КБ «Приватбанк» 27.04.2020 року згідно штампу вхідної кореспонденції, повідомлено банк про те, що знайдено відомості щодо спадкодавця гр. ОСОБА_3 та відкрита спадкова справа.

Згідно листів-претензії за вих. № SAMDN40000019212117 від 25.05.2020 року, АТ КБ «Приватбанк» звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про сплату заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.01.2008 року, за яким у позичальниці ОСОБА_3 виникла заборгованість перед банком у розмірі 7005,75 грн.

Відповідно до довідки виконкому Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області № 2-20/237 від 18.01.2021 року ОСОБА_3 була зареєстрована за місцем проживання за адресою:

АДРЕСА_1 , та її знято з реєстрації місця проживання, як померлу особу (актовий запис № 165 від 09.08.2018 року), а також за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

02.01.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Нікольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину ОСОБА_3 .

Згідно заяви від 05.02.2019 року, тобто протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини, ОСОБА_1 відмовився від прийняття спадщини після смерті померлої матері ОСОБА_3 на користь гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно із положеннями статей 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, отже зобов`язання за кредитним договором входять до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Згідно положень ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Посилання у даній статті про необхідність пред`явлення кредиторами претензій до спадкоємців не означає, що кредитори зобов`язані повідомляти спадкоємців про наявність вимог до спадщини безпосередньо. Таке повідомлення може бути зроблено через нотаріальну контору, оскільки Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України дозволяє приймати претензії від кредиторів спадкодавця нотаріусові за місцем відкриття спадщини в строк, установлений даною статтею. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги (абзац перший пункту 189 Інструкції).

Таким чином, пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням ч.2 ст. 1281 ЦК України.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Отже, спадкоємці зобов`язані погасити перед кредитором суми, які виникли у позичальника за життя, однак лише у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором № б/н від 14.02.2008 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 на день смерті останньої мається заборгованість в розмірі 7005,75 грн.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому вона є боржником перед кредитором та зобов`язана погасити перед ним суми, які виникли у позичальника за життя у межах вартості майна одержаного у спадщину, тому з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.02.2008 року в розмірі 7005,75 грн., задовольнивши позов в цій частині.

Щодо стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , то дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки останній своєю заявою від 05.02.2019 року відмовився від прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , та спадщину не прийняв в зв`язку з чим не набув обов`язків за правовідносинами зазначеними у позові.

В зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню, а саме підлягають задоволенню позовні вимоги пред`явлені лише до відповідачки ОСОБА_2 , в задоволенні позовних вимог пред`явлених до відповідача ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі до відповідачки ОСОБА_2 суд вважає, що з останньої слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду і документально підтвердженні судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Між тим судові витрати з відповідача ОСОБА_1 стягненню на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76-82, 141, 178, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 284, 288, 289, 354, пп.15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 526, 608, 634, 1048, 1049, 1054, 1216-1218, 1220-1221, 1223, 1261, 1268, 1281, 1282, 1296 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_5 серія НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (розрахунковий рахунок № НОМЕР_7 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) № б/н від 14.02.2008 року, яка виникла станом на 06.08.2018 року, в розмірі 7005 (сім тисяч п`ять) гривень 75 копійок та судові витрати у виді

судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні, а всього 9107 (дев`ять тисяч сто сім) гривень 75 копійок.

В задоволенні позовних вимог пред`явлених до відповідача ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 16.03.2021 року.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець