Постанова № 9555340, 20.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 р. Справа № 2-а-494/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні

за участю представників сторін:

позивача: Янушевич Н.Ю.

відповідача: Долиняного С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Вінфорт"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "Вінфорт" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці №0000312300/0 та №0000292300/0 від 02.02.2010 року.

Ухвалою суду від 15.02.2010 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду.

Позовні вимоги позивача мотивовано тим, що на підставі акту перевірки №13/23/31127800 від 22.01.2010 року з питань дотримання ПП "Вінфорт" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року ДПІ у м. Вінниці прийняті: податкове повідомлення - рішення №0000312300/0 від 02.02.2010 року, яким визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 68875,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 34438,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000292300/0 від 02.02.2010 року, яким визначено податкове зобов"язання по податку на прибуток в розмірі 86094,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 38936,00 грн.

Вказані рішення позивач вважає незаконними, а тому звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2010 року свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на докази та обставини, викладені в адміністративному позові та доданих до нього матеріалах. Просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача вимоги позову не визнав з підстав, викладених в запереченнях від 02.04.2010 року, посилаючись на обгрунтованість рішень та їх винесеність з дотриманням вимог чинного законодавства і відповідно до фактичних обставин справи.

Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Вінфорт" (ід. код. 31127800) зареєстроване рішенням Реєстраційної палати Вінницької міської ради 30.08.2000 року (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №826897), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці з 01.09.2000 року за №6/2661.

На підставі п.2. ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), відповідно до направлення від 11.12.2009 року №432, виданого Державною податковою інспекцією у м. Вінниці, та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб"єктів господарювання податковими ревізорами ДПІ у м. Вінниці проведена документальна планова виїзна перевірка ПП "Вінфорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року. За результатами перевірки складено акт №13/23/31127800 від 22.01.2010 року, в якому зафіксовано встановлені порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Зокрема перевіркою встановлено, що ПП "Вінфорт" в порушення вимог п.5.1, п. 5.2 ст.5, п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року включено до складу валових витрат отримані від контрагентів послуги, не пов"язані з господарською діяльністю підприємства, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 86094,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2008 року занижено на 44985,50 грн., за 4 квартал 2008 року - на 41108,50 грн.

Проведеною перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період, що перевірявся, виявлено порушення позивачем п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість на загальну суму 68875,00 грн., в тому числі: за липень 2008 року - на суму 15978,00 грн., за вересень 2008 року - на суму 20010,00 грн., за листопад 2008 року - на суму 32887,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач копію акту отримав, акт підписав, однак з актом не згодний, вказавши про намір подання до органу державної податкової служби у встановлений законодавством термін заперечень до акту перевірки.

Заперечення до акту перевірки, отримані ДПА у Вінницькій області 26.01.2010 року, були розглянуті останньою 29.01.2010 року. За результатами розгляду ДПА у Вінницькій області погодилось з висновками, викладеними в акті №13/23/31127800 від 22.01.2010 року щодо порушень, які виникли в ході проведення перевірки, та залишило заперечення ПП "Вінфорт" без задоволення.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Вінниці винесені рішення: податкове повідомлення - рішення №0000312300/0 від 02.02.2010 року, яким визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 68875,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 34438,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000292300/0 від 02.02.2010 року, яким визначено податкове зобов"язання по податку на прибуток в розмірі 86094,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 38936,00 грн.

Вказані рішення позивач вважає незаконними. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправними даних рішень та їх скасування.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

При з"ясуванні обставин справи судом встановлено, що під час проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання ПП "Вінфорт" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року виявлено порушення позивачем п.5.1, п.5.2 ст.5, п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств": підприємство безпідставно включило до складу валових витрат отримані від контрагентів - ТОВ "Фінансова група "Космос", ТОВ "Консалтингова копанія "Ньютон", ТОВ "Синергія", ТОВ "Юридична фірма "Лінія права" - консалтингові, інформаційно-консультаційні та юридичні послуги у зв"язку з відсутністю пов"язаності даних послуг з господарською діяльністю підприємства.

Однак з таким висновком ДПІ у м. Вінниці погодитись не можна за наступних підстав.

Відповідно до п.5.1.ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положенням норми п.5.2. ст.5 даного Закону встановлено перелік витрат, що входять до складу валових витрат.

До обмежень включення до валових витрат, згідно п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 цього Закону, віднесено витрати на потреби, не пов"язані з веденням господарської діяльності та згідно п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1.ст. 5 даного Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Отже, визначальною ознакою валових витрат є їх зв"язок з господарською діяльністю платника податку та підтвердженість відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст.3 Господарського кодексу України господарською є діяльність суб"єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах (економічної вигоди).

Мета та предмет господарської діяльності ПП "Вінфорт" визначені Статутом підприємства.

25.06.2008 року позивачем укладено з ТОВ "Фінансова група "Космос" договір №25-06 про надання консалтингових послуг. За цим договором ПП "Вінфорт" (Замовник) замовляє та зобов"язується оплатити, а ТОВ "Фінансова група "Космос" (Виконавець) зобов"язується надати Замовнику за плату консультаційні послуги з питань ведення господарської діяльності Замовника, а саме:

1. оцінка фінансового, економічного, технічного стану Замовника для нових напрямків його розвитку;

2. оцінка ресурсів Замовника для втілення поставлених цілей його господарської діяльності;

3. фінансова та юридична експертиза нових проектів

Згідно п.1.3. даного договору на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається акт про надані послуги в 2-х примірниках, який підписується сторонами та скріплюється їхніми печатками. Обсяг вищевказаних послуг та строк виконання визначаються усним замовленням Замовника.

Відповідно до п.п.4.1.-4.2. договору оплата послуг, наданих Виконавцем, здійснюється Замовником на підставі встановлених Виконавцем рахунків-фактури протягом 5-ти днів. Розмір плати вказується в рахунках-фактури. Плата за послуги включає в себе податок на додану вартість. При встановленні рахунків Виконавець окремо вказує суму податку на додану вартість. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця.

За результатами надання позивачу ТОВ "Фінансова група "Космос" консалтингових послуг складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000032 від 31.07.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 47960,00 грн. (39966,67 грн. (вартість робіт без ПДВ)+ 7993,33 грн. (ПДВ 20%)); №ОУ-0000052 від 30.11.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 39950,00 грн. (33291,67 грн. (вартість робіт без ПДВ)+ 6658,33 грн. (ПДВ 20%)).

З акту перевірки вбачається, що перевіряючим на час проведення перевірки документів, що підтверджують фактичне виконання вищевказаних послуг та пов"язаність даних послуг з господарською діяльністю ПП "Вінфорт", надано не було. Окрім того, перевіркою встановлено, що у вищенаведених актах наданих послуг не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано об"єм та вартість послуг, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, відсутній розрахунок вартості послуг, не конкретизовано фактичний зміст та обсяг даних послуг.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 08.04.2003 року №271/7592, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704, первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Виходячи з вищенаведеного, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

В ході з"ясування обставин по справі та дослідження доказів, зокрема тексту договору №25-06 про надання ТОВ "Фінансова група "Космос" позивачу консалтингових послуг, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, а також копій податкових накладних і банківських виписок судом встановлено наступне.

Позиція відповідача базується на відсутності в актах наданих послуг обсягів цих послуг в натуральному виразі, конкретизованого об"єму та вартості цих послуг, інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, розрахунок вартості послуг, фактичний зміст та обсяг даних послуг.

В загальному розумінні натуральний вираз - вираження обсягу у фізичних одиницях (кілограмах, метрах, штуках тощо).

Як вбачається з актів здачі прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000032 від 31.07.2008 року, №ОУ-0000052 від 30.11.2008 року та рахунків-фактур №СФ-0000032 від 31.07.2008 року, №СФ-0000052 від 30.11.2008 року, в них міститься вираження кількості наданих ТОВ "Фінансова група "Космос" послуг у фізичних одиницях - штуках. При цьому варто відзначити, що представником позивача в судовому засіданні було пояснено, що надані ТОВ "Фінансова група "Космос" мали консультаційний характер. Консультації надавались як в усній, так і в письмовій формі, тому в даному випадку неможливо визначити кількісне вираження конкретного виду послуги інакше.

Стосовно обсягу та строку виконання цих послуг слід зазначити, що в самому тексті договору визначено, що вони визначаються усним замовленням ПП "Вінфорт", і, як видно з податкових накладних, обсяги послуг вказані у грошовій формі

Вартість послуг також вказана в податкових накладних, рахунках-фактурах і актах здачі-прийняття робіт.

На спростування позиції представника відповідача з приводу відсутності інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг слід зазначити, що в судовому засіданні представником позивача надані банківські виписки по рахункам підприємства, в яких зазначені відомості про фактичну оплату ПП "Вінфорт" за надані контрагентом послуги згідно договору №25-06. При цьому зазначено, що такі ж відомості були надані перевіряючим при проведенні перевірки.

В силу п. 2.3.2 ст. 2,3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, перевіряючому необхідно зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" представник органу державної податкової служби має право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.

Разом з тим представником позивача в судовому засіданні відзначено, що при проведенні перевірки у перевіряючих не виникало жодних питань стосовно даних договорів, зокрема з приводу пов"язаності наданих послуг з господарською діяльністю підприємства, а тому працівниками ПП "Вінфорт" не було надано відповідних пояснень. В акті перевірки факт відмови не відображений.

При цьому представником позивача вказано, що навіть із самого тексту договору вбачається ціль надання послуг - консультації з питань ведення господарської діяльності. Представником відповідача жодних пояснень з цього приводу суду надано не було.

В силу п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження правомірності віднесення позивачем витрат згідно з даним договором до валових витрат, суду також надані обов"язкові первинні документи податкового обліку - податкові накладні №29 від 31.07.2008 року та №74 від 30.11.2008 року.

Таким чином, дослідивши договір №25-06 від 25.06.2008 року з усіма доданими до нього документами на підтвердження фактичного виконання даного договору, судом встановлено безпідставність висновків ДПІ у м. Вінниці щодо неправомірності віднесення витрат згідно з даним договором до валових витрат.

25.06.2008 року позивачем укладено з ТОВ "Консалтингова компанія "Ньютон" договір №25-06 про надання консалтингових послуг. З цим договором ПП "Вінфорт" (Замовник) замовляє та зобов"язується оплатити, а ТОВ "Консалтингова компанія "Ньютон" (Виконавець) зобов"язується надати Замовнику за плату наступні послуги:

- консультаційні послуги у сфері управлінського обліку;

- консультаційні послуги у сфері розрахунків техніко-економічних показників діяльності підприємства, показників рентабельності, оборотності обігових коштів, повернення інвестицій, розрахунків маржинального та чистого прибутку;

- консультаційні послуги у сфері податкового та бухгалтерського законодавства;

- консультаційні послуги по складанню податкової та бухгалтерської звітності.

При цьому в пункті 2 договору "Порядок співробітництва" зазначено, що протягом звітного місяця Замовник надає усні запити Виконавцю, в яких викладені питання для консультування. Виконавець надає послуги шляхом письмового чи усного інформування в строки, встановлені за домовленістю сторін. Обсяг послуг та строк виконання погоджується сторонами за усною домовленістю.

На підтвердження факту надання послуг виконавцем складається акт про надані послуги в 2-х примірниках, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками. Підписання Замовником акта про надані послуги свідчить про відсутність будь-яких претензій до Виконавця з приводу наданих йому послуг.

Відповідно до п.п.6.1.-6.2 договору оплата послуг, наданих Виконавцем, здійснюється Замовником на підставі встановлених Виконавцем рахунків-фактури протягом 5-ти днів. Розмір плати вказується в рахунках-фактури. Плата за послуги включає в себе податок на додану вартість. При встановленні рахунків Виконавець окремо вказує суму податку на додану вартість. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця.

За результатами надання позивачу ТОВ "Консалтингова компанія "Ньютон" консалтингових послуг складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000027 від 31.07.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ в сумі 20290,00 грн.: 16908,33 грн. (загальна вартість робіт без ПДВ ) + 3381,67 грн. (ПДВ 20 %); №ОУ-0000044 від 30.09.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ в сумі 31680,00 грн.: 26400,00 грн. (загальна вартість робіт без ПДВ ) + 5280,00 грн. (ПДВ 20 %); №ОУ-0000069 від 30.11.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ в сумі 57940,00 грн.: 48283,33 грн. (загальна вартість робіт без ПДВ ) + 9656,67 грн. (ПДВ 20 %).

Стосовно даного договору в акті перевірки зазначено, що підприємством не було підтверджено фактичне виконання вищезазначених послуг та пов"язаність даних послуг з господарською діяльністю підприємства ПП "Вінфорт".

З даного приводу представником позивача знову вказано на порушення відповідачем вимог п.2.3.2 ст.2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, та в спростування даної позиції надано суду банківські виписки по рахункам підприємства, в яких зазначені відомості про фактичну оплату ПП "Вінфорт" за надані контрагентом ТОВ "Консалтингова компанія "Ньютон" послуг згідно договору №25-06. Водночас нею зазначено, що пов"язаність даних послуг з господарською діяльністю випливає з суті договору, оскільки даний договір є первинним документом, на підставі якого відбулась господарська операція з надання консалтингових послуг.

Отже, судом приймається позиція представника позивача з приводу того, що витрати у грошовій формі згідно банківських виписок по рахункам підприємства, в яких зазначені відомості про фактичну оплату ПП "Вінфорт" за надані контрагентом ТОВ "Консалтингова компанія "Ньютон" послуг згідно договору №25-06, є компенсацією витрат за дані послуги, що були отримані у зв"язку та з метою їх використання у господарській діяльності підприємства. А тому суд приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем витрат згідно з даним договором до валових витрат, що також підтверджується обов"язковим первинним документом податкового обліку - податковими накладними №27 від 31.07.2008 року, №44 від 30.09.2008 року, №69 від 30.11.2008 року в розумінні п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року.

09.07.2008 року позивачем укладено договір №09/07-08 з ТОВ "Юридична фірма "Лінія права" про надання юридичних послуг.

Згідно п.1.1. за цим договором Замовник (ПП "Вінфорт") замовляє, а Виконавець (ТОВ "Юридична фірма "Лінія права") зобов"язується надати Замовникові за плату такі юридичні послуги:

- ведення претензійно-позовної роботи, представництво інтересів Замовника в суді, а також органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності;

- підготовка проектів позовних заяв, звернень, заяв, листів, тощо;

- надання юридичних консультацій, підготовка висновків, довідок з питань, що виникають у господарській діяльності Замовника.

Обсяг послуг, зазначених в п.1.1. договору, та строк виконання погоджується сторонами за усною домовленістю. На підтвердження факту надання послуг виконавцем складається акт про надані послуги в 2-х примірниках, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.

Відповідно до п.п.4.1.-4.2. договору, оплата послуг здійснюється Замовником згідно виставлених Виконавцем рахунків-фактур та на підставі актів про надані послуги протягом 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця.

За результатами надання позивачу ТОВ "Юридична фірма "Лінія права" юридичних послуг складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000051 від 31.07.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ в сумі 27620,00 грн.: 23016,67 грн. (загальна вартість робіт без ПДВ ) + 4603,33 грн. (ПДВ 20 %); №ОУ-0000075 від 30.09.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ в сумі 36420,00 грн.: 30350,00 грн. (загальна вартість робіт без ПДВ ) + 6070,00 грн. (ПДВ 20 %); №ОУ-0000111 від 30.11.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ в сумі 66430,00 грн.: 55358,33 грн. (загальна вартість робіт без ПДВ ) + 11071,67 грн. (ПДВ 20 %).

Як вбачається з акту перевірки, щодо даного договору відповідачем не визначено жодних порушень. При цьому, враховуючи позицію представника відповідача, викладену в його письмових та усних запереченнях щодо відсутності підтвердження фактичного виконання договору та пов"язаності наданих послуг з господарською діяльністю підприємства, судом досліджено текст даного договору та встановлено, що він є первинним документом, на підставі якого відбулась саме господарська операція з надання юридичних послуг.

На виконання договору сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджує виконання вказаного договору. А витрати у грошовій формі згідно банківських виписок по рахункам підприємства, в яких зазначені відомості про фактичну оплату ПП "Вінфорт" за надані ТОВ "Юридична фірма "Лінія права" юридичних послуг згідно договору №09/07-08, є компенсацією витрат за дані послуги, що були отримані у зв"язку та з метою їх використання у господарській діяльності підприємства. Про правомірність віднесення позивачем витрат згідно з даним договором до валових витрат свідчать і податкові накладні - №50 від 31.07.2008 року, №75 від 30.09.2008 року та №112 від 30.11.2008 року.

03.09.2008 року позивачем укладений договір з ТОВ "Синергія" №0309/08 про надання інформаційно-консультаційних послуг, згідно з яким Замовнику (ПП "Вінфорт") за його дорученням Виконавцем (ТОВ "Синергія") зобов"язується надавати за плату наступні послуги на умовах, визначених цим договором:

- надання консультацій в області фінансово-господарського аналізу стану підприємства Замовника;

- надання консультацій в області фінансового планування;

- комплексний супровід операційної діяльності підприємства та консультування з питань трудового, цивільного та господарського права;

- консультуванння при розробці методики проекту та комерційна оцінка доцільності фінансування;

- аналіз ефективності інвестиційного проекту та комерційна оцінка доцільності фінансування;

- надання консультацій у сфері управлінської та фінансової діяльності;

- надання рекомендацій та пропозицій щодо розширення шляхів пошуку потенційних партнерів для співробітництва;

- допомога в розробці концепції просування товарів, послуг, ефективного продажу та реклами.

На підтвердження факту надання послуг Виконавцем складається акт про надані послуги в 2-х примірниках, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками. Обсяг послуг та строк виконання визначається усним замовленням Замовника.

Оплата послуг здійснюється Замовником на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця.

В акті перевірки стосовно даного договору зазначено про відсутність підтвердження фактичного виконання договору та пов"язаність наданих послуг з господарською діяльністю підприємства.

Однак з цим твердженням відповідача також не можна погодитись з урахуванням вищезазначених норм законодавства та з причин вже встановлених обставин по справі при дослідженні інших договорів у судовому засіданні.

Підтвердженням фактичного виконання даного договору є підписані акти надання інформаційно-консультаційних послуг №ОУ-0000067 від 30.09.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ в сумі 51960,00 грн. та №ОУ-0000080 від 30.11.2008 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ в сумі 33000,00 грн., рахунки фактури №СФ-0000067 від 30.09.2008 року та №СФ-0000080 від 30.11.2008 року, грошові витрати згідно банківських виписок по рахункам підприємства, в яких зазначені відомості про фактичну оплату ПП "Вінфорт" за надані ТОВ "Синергія" юридичних послуг згідно договору №0309/08. Про правомірність віднесення позивачем витрат згідно з даним договором до валових витрат свідчать податкові накладні - №55 від 30.09.2008 року та №76 від 30.11.2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості пояснень представника позивача з приводу правомірності віднесення ПП "Вінфорт" витрат згідно з договором №0309/08, укладеним з ТОВ "Синергія" про надання інформаційно-консультаційних послуг.

Підсумовуючи аналіз вищенаведених договорів варто також підкреслити хибність доводів представника відповідача стосовно того, що наявність акту виконаних робіт, рахунків-фактур та податкових накладних не дає можливості встановити використання наданих послуг у власній господарській діяльності ПП "Вінфорт" у зв"язку з відсутністю в них конкретної інформації щодо надання таких послуг, оскільки зміст вище досліджених договорів свідчить, що на їх підставі можуть надаватись тільки послуги, пов"язані із господарською діяльністю позивача; у актах здачі-прийому виконаних робіт (послуг) зазначено про надання послуг на підставі цих договорів; сам факт надання послуг ДПІ у м. Вінниці не спростувала в судовому засіданні; будь-яких відомостей відносно того, що позивачу надавались та були оплачені послуги за межами договорів, не пов"язані з господарською діяльністю підприємства, в акті перевірки не зазначено та в судовому засідання не вказано, доказів щодо оплати саме за такі послуги суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення №0000292300/0 від 02.02.2010 року, яким визначено податкове зобов"язання по податку на прибуток в розмірі 86094,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 38936,00 грн., протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо нарахування відповідачем до сплати позивачу податкового зобов"язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням - рішенням №0000312300/0 від 02.02.2010 року, то з цього приводу слід зазначити наступне.

Проведеною перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період, що перевірявся, виявлено порушення позивачем п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість на загальну суму 68875,00 грн., в тому числі: за липень 2008 року - на суму 15978,00 грн., за вересень 2008 року - на суму 20010,00 грн., за листопад 2008 року - на суму 32887,00 грн. Дане порушення виникло у зв"язку з віднесенням до податкового кредиту ПДВ з вартості послуг, не пов"язаних з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до пункту 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В силу п.п. 7.4.4. п.7.4. ст.7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7. даного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому нормами Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Як встановлено в ході розгляду справи, ПП "Вінфорт" отримало від ТОВ "Фінансова група "Космос", ТОВ "Консалтингова копанія "Ньютон", ТОВ "Синергія", ТОВ "Юридична фірма "Лінія права" консалтингові, інформаційно-консультаційні та юридичні послуги для їх використання в господарській діяльності, а тому позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з отриманням послуг згідно цих договорів.

Враховуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту за період, що перевірявся, суд встановлено наявність підстав для визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці - №0000312300/0 від 02.02.2010 року.

Окрім того, варто відзначити і позицію представника позивача стосовно неналежного оформлення оскаржуваних рішень відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема податкові повідомлення-рішення №0000312300/0 та №0000292300/0 від 02.02.2010 року не містять чіткого посилання на норму законодавства, яку порушено позивачем. Так, в рішенні №0000292300/0 від 02.02.2010 року зазначено порушення позивачем п.5.1. та 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак не вказано конкретно, за порушення якого саме підпункту даної норми наступає відповідальність.

Водночас суд звертає увагу відповідача і на ряд неточностей, що містяться в акті перевірки, і на яких акцентує увагу позивач.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку щодо неналежного виконання суб"єктом владних повноважень його обов"язку щодо доказування правомірності свого рішення, закріпленого частиною 2 статті 71 КАС України.

Доказами в розумінні статті 79 вказаного Кодексу є документи, листи, телефонограми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

При цьому варто відзначити, що представником відповідача при доказуванні обставин по справі та правомірності винесених ним рішень не наведено переконливої законодавчо обгрунтованої аргументації в спростування позиції позивача по справі. Натомість, позивачем та його представником надано суду достатньо доказів, в тому числі і документально підтверджених (нормативно закріплених), в обгрунтування нечинності рішень відповідача.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 цієї статті Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування рішення, зобовязання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №0000312300/0 та №0000292300/0 від 02.02.2010 року.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 26.04.10

СуддяГонтарук Віктор Миколайович

20.04.2010