Ухвала суду № 95549656, 16.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 березня 2021 року м. Київ № 640/32879/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Глазер-Юн» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

За результатом автоматизованого розподілу вказану позовну заяву передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2021 позовна заява залишена без руху.

У вказаній ухвалі зазначені недоліки позовної заяви та запропоновано позивачеві спосіб їх усунення шляхом, зокрема, подання до суду:

- позовної заяви та доданих до неї доказів у паперовому вигляді;

- копії позовної заяви з додатками для направлення учасникам справи;

- надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів (відповідно до кількості учасників справи);

- документ про сплату судового збору, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

05.02.2021 від позивача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про відвід судді Балась Т.П. та пояснення по справі щодо необхідності надання позовної заяви у паперовій формі із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви (для суду та відповідно до кількості учасників справи), у яких позивач покликається на відсутність підстав для подання позовної заяви у паперовому вигляді, позаяк згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 № 628 запроваджено текстову експлуатацію підсистеми «Електронний Суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язані дотримуватись Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 у відповідній редакції. Позивач вказує, що формування процесуального документу в підсистемі «Електронний суд» свідчить про використання позивачем передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва, а неприйняття позовної заяви, поданої через підсистему «Електронний суд», обмежує його право доступу до суду. До вказаних пояснень позивачем долучено оригінал платіжного дорученням про сплату судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 визнано заявлений відвід необґрунтованим та передано матеріали адміністративної справи № 640/32879/20 для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2021 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П. у справі № 640/32879/20 відмовлено.

Розглянувши пояснення позивача на усунення недоліків позовної заяви, суд виходить з наступного.

Залишаючи позовну заяву без руху в ухвалі від 22.01.2021 судом було зазначено, що відповідно до п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі №9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.

Однак, позивачем до суду не поданий позов у письмовій формі (на паперових носіях), як і додатки до нього, а відтак, враховуючи те, що функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, подання таким чином позовної заяви не відповідає встановленим вимогам, зазначеним вище та позивачу слід усунути цей недолік шляхом надання до суду позову та додатків до нього у паперовій формі.

Суд акцентує увагу позивача на те, що на даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування.

Наказом ДСА України від 07.11.2019 №1096 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», на виконання пункту 10 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв`язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Крім того, визнано такими, що втратили чинність:

наказ ДСА України від 02.03.2018 №99 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (зі змінами);

наказ ДСА України від 13.04.2018 №168 «Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи».

Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 2 (І-II квартали 2020 року), що передбачає: 2.1. Побудова загальносистемних компонент: Центральне інформаційне сховище. Система управління та обміну документами. Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою. Пункт 2.2. - Розробка макетів основних підсистем та модулів: Єдиний державний реєстр судових рішень; Єдиний державний реєстр виконавчих документів; Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах); Електронний суд; веб-портал судової влади; Контакт-центр органів судової влади.

Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.

Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 №17 зі змінами).

Наказом ДСА України від 01.06.2020 №247 з 01.06.2020 запроваджено в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 01 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі пілотні суди)».

З дня видання цього наказу ДСА України від 01.06.2020 №247 визнано такими, що втратили чинність:

наказ ДСА України від 22.12.2018 №628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах»;

наказ ДСА України від 26.04.2019 №429 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628».

Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі на сьогоднішній день не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.

Оскільки відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійсненні адміністративного судочинства.

Проведення тестування підсистеми «Електронний суд», як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов`язковому виконанню судом в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що накази ДСА України не замінюють дії норм процесуального закону.

Таким чином, подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» без подання її до суду у паперовій формі, свідчить про порушенням вимог п. 15.1, п. 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд в ухвалі від 19.11.2020 у справі № 442/6165/20 зазначив, що обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Таким чином, наведене свідчить, що позивачем не виконано вимог ухвали суду від 22.01.2021 та не надано до суду позовної заяви у паперовій формі із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви (для суду та відповідно до кількості учасників справи).

Суд звертає увагу на значний обсяг позовної заяви (37 аркушів) та доданих до неї документів в електронному вигляді близько на 160 аркушах, що унеможливлює виконання судом обов`язку направити вказані матеріали на адреси двох відповідачів та третьої особи.

З огляду на наведене, суд вважає встановленим той факт, що позивач ані у встановлений п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, ані в подальшому станом на 16.03.2021 не усунув повністю недоліки позовної заяви, яку судом залишено без руху.

Крім того, позивач правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків не скористався.

Згідно з резолютивною частиною ухвали суду від 22.01.2020 позивач був попереджений, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачеві.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Т.П. Балась