Рішення № 95547671, 15.03.2021, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/3726/20

Провадження № 2/648/197/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Білозерський районний суду Херсонської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 4 Білозерського районного суду Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач 7 грудня 2020 року звернувся до суду з позовною заявою до Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 та після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно - земельну ділянку, розташовану за адресою: Херсонська область Білозерський район Микільська сільська рада (за межами населеного пункту). Він та відповідачі по справі – ОСОБА_2 (брат) та ОСОБА_3 (сестра) є спадкоємцями першої черги після смерті матері.

З часу її смерті і аж до червня 2020 року у будинку матері ніхто не проживав. Маючи намір навести у будинку лад, він під час перегляду документів виявив заповіт, який мати склала 29 лютого 2008 року на його користь, та все належне їй майно заповідала йому.

У червні 2020 року він звернувся до державного нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, однак отримав відмову у видачі такого свідоцтва у зв`язку із пропущенням терміну для прийняття спадщини.

На теперішній час він не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, так як пропустив строк, передбачений частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.

Причини пропуску ним строку для прийняття спадщини є поважними, так як про існування заповіту йому стало відомо у червні 2020 року.

Просив визначити додатковий строк три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11 грудня 2020 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали суду від 1 лютого 2021 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суд від 15 лютого 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не прибули.

Представник позивача – адвокат Кириченко К.І. подав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити, розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Представник відповідача Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області – сільський голова Корінь І.І. подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника сільської ради, щодо задоволення вимог позивача не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, про причини неявки до суду не повідомляли, відзив та/або заперечення на позов не надавали.

Відповідно до статті 247 частини 2 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку положень статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд установив, що ОСОБА_4 згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_1 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Микільське Білозерського району Херсонської області.

Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2 виданого повторно 4 липня 2017 року Дніпровським районним у місті Херсоні відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області) ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . У графі «Батько» зроблений запис « ОСОБА_6 », у графі «Мати» - « ОСОБА_7 ».

Згідно свідоцтва про одруження (серія НОМЕР_3 виданого Самовицькою сільською радою Іркліївського району Полтавської області) 20 січня 1953 року був укладений шлюб між ОСОБА_7 (1928 року народження) та ОСОБА_8 (1928 року народження). Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».

Таким чином, суд установив, що позивач є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯИ № 381842) виданого 30 червня 2000 року ОСОБА_4 , остання є власником земельної ділянки площею 4,32 га, яка розташована за адресою: Херсонська область Білозерський район Микільська сільська рада (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Із листа-роз`яснення про неможливість вчинення нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину) завідувача Білозерської державної нотаріальної конториХерсонської області Алпеєвої Т.В. від 18 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 своєчасно не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , а тому видати йому свідоцтво про право на спадщину неможливо та рекомендовано звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до інформації завідувача Білозерської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилася, із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), сформованого 19 червня 2020 року, відомості у реєстрі відсутні.

Відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_4 29 лютого 2008 року, посвідченого секретарем Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області Кириченко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 230, остання все належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати по закону на день її смерті заповідала сину ОСОБА_1 .

Як вбачається із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (№ інформаційної довідки 63843548 сформованої 9 березня 2021 року, 14:33) наданої Білозерською державною нотаріальною конторою, у спадковому реєстрі наявний заповіт 44697860, стан: чинний, номер в реєстрі 230, дата посвідчення: 29 лютого 2008 року, місце посвідчення: Херсонська область Садівська сільська рада Білозерського району; місце зберігання: Садівська сільська рада Білозерського району, 75035, Херсонська область; заповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ; дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , село Самовиця Іркліївський район Полтавська область; дата та час реєстрації: 19 травня 2008 року, 08:30; реєстратор: Херсонська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Відповідно до статтей 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Враховуючи, що позивач не був обізнаний про наявність заповіту, а також позицію представника відповідача Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області щодо визнання ним позову, суд приходить до висновку, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, а тому є всі підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-14, 81, 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354, 355 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 1217, 1218, 1223, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача(ів), протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Сокирко Л.М.