Рішення № 95543375, 16.03.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/6840/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» (далі – ТОВ «ЛПГ Рітейл») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі – ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2020 №0001273201, видане Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Обґрунтовуючи вимоги позивачем зазначено, що рішення є протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства. Позивач звертає увагу, що в самому спірному наказі, відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. Вказує на порушення відповідачем строку розгляду його скарги.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній не визнає позовних вимог і просить відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що проведеною перевіркою на акцизному складі, що належить позивачу, встановлено введення в експлуатацію резервуару для зберігання скрапленого газу, який не обладнаний рівнеміром-лічильником та не зареєстровано один витратомір - лічильник у місті відпуску пального наливом зі стаціонарного резервуару. Недотримання цих вимог стало підставою для накладення штрафу у розмірі 40000 грн. Вказує, що податкове законодавство не містить вимоги вказувати у наказі про проведення перевірки інформацію щодо порушення законодавства, яка стала підставою для прийняття цього наказу. За таких підстав прийнявши рішення у формі наказу та зазначивши у ньому нормативні підстави ГУ ДПС у Чернігівській області діяло у спосіб, що визначений нормами ПК України.

Ухвалою суду від 05.02.2021 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Чернігівській області про проведення розгляду справи №620/6840/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Позивачем подано відповідь на відзив та пояснення, у яких він свою правову позицію підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що ТОВ «ЛПГ Рітейл» є юридичною особою, яке здійснює господарську діяльність за основним видом роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань (а.с.11).

Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (термін дії до 01.07.2024), видану 01.07.2019 (а.с.13).

На підставі наказу від 31.07.2020 №1044 посадовими особами ГУ ДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку ТОВ «ЛПГ Рітейл» за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими працівниками) (а.с. 18).

За результатами перевірки складено акт від 13.08.2020 №__/32/39793006, у якому зазначено про порушення «ЛПГ Рітейл» пункту 12 підрозділу 5 Розділу ХХ Перехідних положень та підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме: на акцизному складі, що розташований за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, смт Сосниця, вул. Корнєва, 69 (уніфікований номер 1004347), в період, з 01.04.2020 по 29.07.2020, здійснювалась реалізація пального без обладнання та/або реєстрації рівнеміра-лічильника на одному стаціонарному резервуарі та без реєстрації витратоміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (а.с.19-20).

На вказаний акт перевірки позивачем надіслано пояснення від 20.08.2020, у яких ТОВ «ЛПГ Рітейл» зазначило, що здійснити всі реєстраційні дії щодо встановлення/обладнання та реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального було неможливо через введення карантинних заходів в країні. Одночасно товариством зазначено, що між ТОВ «ЛПГ Рітейл» та ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ» було укладено договір від 13.04.2020 №13042020 щодо поставки вимірювальної техніки, виробником якої є Республіка Італія. У зв`язку з жорсткими обмежувальними карантинними заходами, які запроваджені у вказаній країні, поставка магнітострикаційного рівноміра була відкладена (а.с.21-24).

07.09.2020 ГУ ДПС у Чернігівській області винесено ТОВ «ЛПГ Рітейл» податкове повідомлення-рішення №0001273201, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України в сумі 40 000,00 грн (а.с.25-26).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 09.12.2020 №34671/6/99-00-06-02-05-06 її залишено без задоволення (а.с.31-33).

Враховуючи наведене, ТОВ «ЛПГ Рітейл» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад – це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

За змістом пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

Разом з тим Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон №391-ІХ) до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово «січня» замінено словом «квітня».

Відповідно до пункту 128-1.1. статті 128-1 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Таким чином дійсно, у розпорядників акцизних складів на підставі указаних норм Податкового кодексу України виник обов`язок обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром – паливом витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01.04.2020.

При цьому з 01.04.2020 відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України за вказані вище порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

У поданому позові ТОВ «ЛПГ Рітейл» не заперечує факт здійснення господарської діяльності на акцизному складі, що розташований за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, смт Сосниця, вул. Корнєва, 69, з використанням введених в експлуатацію резервуарів для зберігання скрапленого газу без обладнання рівнемірами-лічильниками та не зареєстрованим одним витратоміром-лічильником у місті відпуску пального. Пояснюючи обставини, за яких було допущено вказані порушення, товариство посилається виключно на введення на території України та у Республіці Італія (країна, де закупалось обладнання) карантину, впровадженого у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби.

Однак такі доводи суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

За змістом пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд звертає увагу, що законодавчі зміни, на підставі яких у позивача виник обов`язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання були прийняті заздалегідь.

Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набув чинності з 01.01.2019, Податковий кодекс України доповнений пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно якого розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Проте Законом №391-ІХ, який був прийнятий 18.12.2019 обов`язок щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників змінено дату з 1 січня 2020 року на 1 квітня 2020 року.

Отже на думку суду, позивач знав про виникнення з 01.04.2020 у нього такого обов`язку та мав достатньо часу для того щоб придбати, встановити та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на своєму акцизному складі.

Окрім цього Закон від 23.11.2018 №2628-VIII, тобто до внесення змін 18.12.2019 на підставі Закону №391-ІХ набув чинності з 01.01.2019, який вимагав установлення таких приладів ще до 01.01.2020, що також свідчить про обізнаність позивача про це з 01.01.2019 та можливість підготуватися до таких змін податкового законодавства та змісту і обсягу своїх обов`язків щодо цього.

Разом з тим як вбачається з матеріалів справи, а саме договору поставки №13042020, укладеного між позивачем та ТОВ «ЛПГ Рітейл» та ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ», укладений – лише 13.04.2020, тобто після дати (01.04.2020), з якої акцизні склади вже повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Поряд з цим згідно пункту 4.1 розділу 4 «Умови поставки і приймання товару» вказаного Договору, товар, що є предметом даного договору, постачається постачальником протягом 30 робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати (авансу) в розмірі 80% від загальної вартості товару, з можливістю дострокового виконання поставки.

Тобто з огляду на момент укладення вказаного вище Договору, позивач був обізнаний про неможливість виконання вимог щодо встановлення вказаних засобів вимірювання до 01.04.2020.

Будь-яких доказів неможливості укладення такого договору раніше, з іншим контрагентом або з інших підстав, які не залежали від його волі та позбавили останнього можливості вчасно придбати відповідні прилади, позивачем не наведено та під час розгляду цієї справи не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позивач ввівши в експлуатацію резервуари для зберігання скрапленого газу, які не обладнані рівнемірами-лічильниками, та не зареєструвавши один витратомір-лічильник у місті відпуску пального, діяв без належної обачності та, здійснюючи господарську діяльність із продажу пального, допустив податкове правопорушення, за яке пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України передбачена відповідальність.

Стосовно тверджень позивача про безпідставність наказу про проведення перевірки, суд зазначає таке.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення фактичних перевірок встановлений нормами статей 75 та 80 Податкового кодексу України.

Так відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 цієї статті Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Статтею 61 Податкового кодексу України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Згідно із пунктом 61.2 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачений термін податкова інформація для цілей оподаткування розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

У свою чергу відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Згідно з частиною другою цієї ж статті зазначеного Закону правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Отже порядок збирання та використання податкової інформації регулюється Податковим кодексом України, а в частині, яка ним не врегульована - іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Як передбачено пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Таким чином призначення перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень.

За змістом наказу від 31.07.2020 №1044 підставою проведення перевірки є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які покладені на відповідача Податковим кодексом України.

Відтак прийнявши рішення у формі наказу від 31.07.2020 №1044 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛПГ Рітейл» та зазначивши у ньому нормативні підстави, ГУ ДПС у Чернігівській області діяло у спосіб, що визначений нормами Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем визначеного законодавством строку розгляду його скарги, суд зазначає таке.

Згідно приписів пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків (пункт 56.9 статті 56 Податкового кодексу України).

Однак згідно із пунктом 52.8 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення», тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

Суд відхиляє посилання позивача на наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами», оскільки Податковий кодекс України має вищу юридичну силу, аніж зазначений позивачем наказ.

Стосовно інших посилань позивача, то суд відхиляє такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» необхідно відмовити.

Враховуючи відмову у задоволенні позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16.03.2021.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» (вул. Коцюбинського, 49-а, каб.206, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39793006).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).

Суддя В.В. Падій