Рішення № 9554331, 02.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/7702.04.10 За позовом:Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Сумській області ДоПублічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»в особі Київської філії

про стягнення 592130,00 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники: від Прокуратури не з’явилися від Позивачане з’явилися

від ВідповідачаКарсим Л.А. –предст. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сумський транспортний прокурор (далі –Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Сумській області (далі –Позивач) до публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»в особі Київської філії (далі –Відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.03.2010 просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти в сумі 592130,00 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач в порушення умов договору банківського рахунку від 19.06.2009, що був укладений між ним та Позивачем, не виконав платіжні доручення останнього на перерахування заробітної плати на загальну суму 592130,00 грн. Такі дії Відповідача розцінюються Прокурором як порушення вимог ст. ст. 1068, 1074 ЦК України, ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та порушення прав як безпосередньо Позивача, так і його працівників.

          Необхідність звернутися з даним позовом до суду Прокурор обґрунтовує тим, що Позивач є одержувачем бюджетних коштів; до того ж, згідно зі ст. 35 Закону України «Про оплату праці»прокуратура уповноважена здійснювати вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці.

          Відповідач у поданому до суду відзиві на позов просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступні обставини: постановою Правління Національного банку України № 68 від 12.02.2009 була призначена тимчасова адміністрація Відповідача, а постановою Правління Національного банку України № 450 від 12.02.2009 –введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; на час подання Позивачем платіжних доручень Національний банк України не встановив для Відповідача лімітів, передбачених ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»на здійснення платежів з заробітної плати, дія мораторію щодо яких обмежена.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.06.2008 між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк»в особі Київської філії, правонаступником якого відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є Відповідач, укладено договір банківського рахунку, відповідно до якого банк (Відповідач) відкриває клієнту (Позивач) рахунки в національній та іноземній валютах та здійснює по ним всі види розрахунково-касових операцій у відповідності до вимог цього договору, нормативних актів Національного банку України та законодавства України.

Пунктом 2.2. договору передбачене право клієнта самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку та вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених договором послуг, а пунктом 2.3 договору встановлений обов’язок банку здійснювати розрахункові операції по рахунках клієнта відповідного до вимог чинного законодавства та цього договору протягом операційного дня банку.

Пунктом 9.1 договору банківського рахунку визначено, що зазначений договір укладений на невизначений строк.

В матеріалах справи знаходяться копії платіжних доручень Позивача на перерахування Відповідачем грошових коштів з призначенням платежу «виплата заробітної плати», а саме: платіжні доручення від 16.10.2009 на загальну суму 84 406,00 грн., платіжні доручення від 03.12.2009 на загальну суму 202009,00 грн., платіжне доручення від 02.12.2009 на суму 5501,00 грн., платіжні доручення від 12.01.2009 на загальну суму 168508,00 грн. та платіжні доручення від 03.02.2009 на загальну суму 131706,00 грн.

Таким чином, Позивач надав для виконання Відповідачу платіжні доручення з призначенням платежу «виплата заробітної плати»на загальну суму 592130,00 грн.

Відповідно до тверджень Позивача, які не заперечуються та не спростовуються Відповідачем, зазначені платіжні доручення виконані останнім не були.

27.10.2009 Позивач звертався до Відповідача з претензією, в якій вимагав виконати подані ним платіжні доручення на перерахування заробітної плати, у відповідь на яку Відповідач надіслав листа від 01.12.2009 про те, що незважаючи на наявний залишок коштів на рахунку Позивача, платіжні доручення не можуть бути виконані у зв’язку з введеними щодо Відповідача тимчасовою адміністрацією та мораторієм.

З наведених обставин вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник у зв’язку з відмовою Відповідача здійснювати операції за рахунком Позивача, пов’язані з перерахуванням грошових коштів за розпорядженнями останнього.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі укладеного між ними договору банківського рахунку від 19.06.2008.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

          Відповідно до ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно доумов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Відповідач не виконав у строки, передбачені договором банківського рахунку та чинним законодавством, платіжні доручення Позивача щодо перерахування грошових коштів для виплати заробітної плати працівникам останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог Відповідач посилається на неможливість виконання своїх зобов’язань за договором банківського рахунку, оскільки на момент подання Позивачем платіжних доручень Національним банком України була призначена тимчасова адміністрація Відповідача та діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Зазначені доводи Відповідача суд не приймає до уваги з огляду на їх безпідставність.

Так постановою Правління Національного банку України від 12.02.2009 N 68 в товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційний банк “Західінкомбанк, правонаступником якого є Відповідач, з 13.02.2009 до 12.02.2010 призначена тимчасова адміністрація. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану КБ “Західінкомбанк” ТзОВ уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців—з 13.02.2009 до 12.08.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»мораторій—зупинення виконання банком зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань; тимчасова адміністрація—процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»в редакції, що діяла на момент введення мораторію щодо задоволення вимог кредиторів Відповідача, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

          Законом України «Про банки та банківську діяльність»не передбачено повноважень Національного банку України чи будь-якого іншого органу державної влади на продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів банку на строк, що перевищує шести місяців.

          Відтак, строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів Відповідача закінчився 12.08.2009 і не був та не міг бути продовжений.

          Водночас, судом встановлено, що Позивач надав Відповідачу платіжні доручення, вимоги за якими розглядаються в даній справі, 16.10.2009, 02.12.2009, 03.12.2009, 12.01.2009, 03.02.2009.

          Таким чином, всі платіжні доручення були надані Відповідачу після закінчення дії мораторію щодо задоволення вимог кредиторів.

          Крім того, згідно з ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, проте, строки виконання зобов’язань Відповідача щодо перерахування грошових коштів з рахунку Позивача за розпорядженням останнього настали після введення тимчасової адміністрації Відповідача.

          Отже, суд приходить до висновку, що Відповідач не мав законних підстав для невиконання платіжних доручень Позивача від 16.10.2009, 02.12.2009, 03.12.2009, 12.01.2009, 03.02.2009 на загальну суму 592130,00 грн.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права та інтересу, зокрема, є примусове виконання обов’язку в натурі.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Київської філії (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3; код ЄДРПОУ 25884477) на користь Служби автомобільних доріг у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Роменська, 79/2; код ЄДРПОУ 24014538; р/р 290972036 у ВАТ «ЕРСТЕ-БАНК», м. Київ, МФО 380009) 592130,00 грн. (п’ятсот дев’яносто дві тисячі сто тридцять гривень 00 коп.).

          Стягнути з публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Київської філії (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3; код ЄДРПОУ 25884477) в дохід бюджету 5921,3 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот двадцять одну гривню 30 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 26.04.2010