Рішення № 9553944, 23.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/66123.04.10 За позовом Науково-виробничої фірми «Зігфрід»

до 1) Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Печерського району м. Києва;

           2) Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва

про стягнення 2 950,00 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Цімейко Б.А. –директор;

від відповідача 1 Савчук Г.О. –предст. за довір. № 1025/20-11 від 23.12.2009р.;

від відповідача 2 Поволоцька Н.М. –предст. за довір. № б/н від 25.12.2009р.

Рішення прийняте 23.04.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 14.04.2010р. по 23.04.2010р.

В судовому засіданні 23.04.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Науково-виробничої фірми «Зігфрід»до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва про стягнення з відповідача на користь позивача 2 950,00 грн. вартості палатки-павільйону та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно було демонтовано палатку-павільйон позивача та втрачено ним, внаслідок чого позивача було позбавлено його власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2009р. порушено провадження у справі № 35/661, розгляд справи призначено на 16.11.2009р.

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розгляд справи № 35/661, призначеної до слухання на 16.11.2009р., було перенесено на 27.11.2009р.

27.11.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просить стягнути з відповідача - Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва на користь позивача 2950,00 грн. збитків, спричинених неправомірними діями та втратою палатки-павільйону, що належить на праві приватної власності відповідачу, та покласти на відповідача судові витрати.

27.11.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшли: відзив на позов, клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача –Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва; клопотання про витребування у Комунального підприємства «Київблагоустрій»журналу чергувань робітників підприємства на території майданчику спеціального зберігання (м. Київ, вул. Богатирська, 1а), для з'ясування особи, яка чергувала 16.09.2007р., та залучення даної особи в якості свідка.

Позивач в судове засідання 27.11.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/661 від 22.10.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2009р. з'явився, але вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/661 від 22.10.2009р. в повному обсязі не виконав, витребуваних документів суду не надав.

В судовому засіданні 27.11.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.12.2009 року.

Позивач в судове засідання 09.12.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог попередніх ухвали суду в повному обсязі не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.12.2009р. заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 35/661, мотивоване тим, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2009р. у справі №2-97-1/09 за позовом Цімейко Б.А. до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва, Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва та ін. про визнання неправомірними дій, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов’язання вчинити дії, на яке позивач у справі №35/661 посилається як на основну підставу своїх вимог, не набрало законної сили, оскільки переглядається Апеляційним судом міста Києва.

На підтвердження вищевикладеного, представник відповідача надав суду копію повідомлення Апеляційного суду міста Києва вих.№22-10247 від 01.12.2009р., згідно з яким сторони у справі №2-97-1/09 повідомлялись про дату судового засідання по розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та управління шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2009р. у справі №2-97-1/09.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2009р., на підставі ч. 1 ст. 79, ст. 86 ГПК України, було зупинено провадження по справі № 35/661 до закінчення апеляційного провадження у справі № 2-97-1/09 та набрання чинності рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2009р. у цивільній справі № 2-97-1/09.

08.02.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 35/661 та, в порядку ст. 22 ГПК України, заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просить суд: визнати протиправними дії Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки Науково-виробничої фірми «Зігфрід», яку орендував у фірми її директор Цімейко Б.А.; визнати протиправними дії Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо втрати палатки –власності Науково-виробничої фірми «Зігфрід», незаконно демонтованої 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної; стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва на користь Науково-виробничої фірми «Зігфрід»2950,00 грн. збитків, спричинених протиправними діями та втратою Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва палатки Науково-виробничої фірми «Зігфрід», демонтованої 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, а також сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р., на підставі ч. 3 ст. 79, ст. 86 ГПК України, було поновлено провадження по справі № 35/661 та призначено розгляд справи на 24.02.2010р.

Позивач в судовому засіданні 24.02.2010р. надав оригінали документів для огляду суду.

Позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити останні.

Представник відповідача підтримав подане 27.11.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва та просив суд задовольнити останнє.

Позивач заперечував проти вищезазначеного клопотання представника відповідача, просив суд відмовити в задоволенні останнього, як необґрунтованого та безпідставного.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2010р., на підставі ст. 24 ГПК України, залучено до участі у справі в якості відповідача - 2 Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143), та, згідно ст. 77 ГПК України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.03.2010 року.

15.03.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, надійшла заява про уточнення та доповнення позовних вимог, якою позивач просив суд: визнати незаконними дії Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А.; визнати протиправними дії Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо втрати палатки –власності Науково-виробничої фірми «Зігфрід», незаконно демонтованої 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва; визнати незаконними дії Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А. та залучення для цього Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва; стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва на користь Науково-виробничої фірми «Зігфрід»2950,00 грн. збитків, спричинених незаконними діями по демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки та її втратою, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А.

Позивач в судовому засіданні 15.03.2010р. надав оригінали документів для огляду суду.

Позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити останні.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, але вимог ухвали суду № 35/661 від 24.02.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду № 35/661 від 24.02.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 15.03.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 29.03.2010 року.

26.03.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просив суд: визнати незаконними дії Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А.; визнати незаконними дії Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо втрати палатки –власності Науково-виробничої фірми «Зігфрід», незаконно демонтованої 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва; визнати незаконними дії Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А. та залучення для цього Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва; стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва на користь Науково-виробничої фірми «Зігфрід»11 893,00 грн. збитків, спричинених незаконними діями та втратою демонтованої 16.08.2007р. як безхозної, палатки Науково-виробничої фірми «Зігфрід»від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А. та стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва на користь Науково-виробничої фірми «Зігфрід»сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

29.03.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позов.

Позивач в судовому засіданні 29.03.2010р. підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити останні.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/661 від 15.03.2010р.

Представник відповідача-1 підтримав надане 27.11.2009р. клопотання про витребування у Комунального підприємства «Київблагоустрій»журналу чергувань робітників підприємства на території майданчику спеціального зберігання (м. Київ, вул. Богатирська, 1-А), для з’ясування особи, яка чергувала 16.09.2007р. та залучити дану особу в якості свідка у справі; заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач заперечував проти вищезазначеного клопотання представника відповідача-1 та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд вирішив відмовити відповідачу-1 в задоволенні вищезазначеного клопотання, як безпідставного, необґрунтованого та документально не підтвердженого.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду № 35/661 від 24.02.2010р. в повному обсязі не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 29.03.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 14.04.2010 року.

Позивач в судовому засіданні 14.04.2010р. підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача-2 заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позову; надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/661 від 24.02.2010р.

В судовому засіданні 14.04.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 23.04.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2006р. позивач листами від 25.10.2006р. № 120-с повідомив голову Київської міської державної адміністрації та голову Національного банку України про те, що з 26.10.2006р. позивач разом з вкладниками АКБ «ОЛБанк»та інших банків, які ліквідуються НБУ, розгортає під стінами Національного банку України по вул. Інститутській, 9, наметове містечко з 3-5 палаток.

Відповідно до рахунку-фактури від 30.10.2006р. № 0000000249, виставленого ТОВ «Вартекс», позивач платіжним дорученням № 501 від 31.10.2006р. сплатив ТОВ «Вартекс»грошові кошти в розмірі 2950,00 грн. в якості передоплати за виготовлення павільйону.

03.11.2006р. між Науково-виробничою фірмою «Зігфрід»(позивачем) та власником і директором фірми позивача Цімейком Б.А. було укладено Договір № 1 оренди палатки-павільйону, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (Цімейко Б.А.) прийняв в орендне користування палатку-павільйон вартістю 2950,00 грн. для проведення пікетування приміщення Національного банку України по вул. Інститутській, 9, м. Києва.

На підставі видаткової накладної № 1 від 03.11.2006р. позивач передав, а Цімейко Б.А. прийняв палатку-павільйон вартістю 2950,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 16.08.2007р. палатку-павільйон позивача було демонтовано відповідачем-1 та втрачено ним, внаслідок чого позивачу було завдано збитки.

Відповідач-1 проти заявлених позовних вимог заперечив, мотивуючи свої заперечення наступним.

Відповідач-1 відповідно до Статуту є унітарним комунальним підприємством, утвореним Київською міською радою, та яке підпорядковане та підзвітне її виконавчому органу КМДА, згідно витягу із Статуту.

Відповідач-1 зазначає, що отримав розпорядження щодо збирання безхозного майна від відповідача-2, який в свою чергу є виконавчим органом КМДА та за своїм Статутом та нормами КУпАП наділений правом видавати розпорядження, в тому числі і відповідачу-1. Відповідач-1, отримавши вказане розпорядження, виконав його та направив за вказівкою відповідача-2 до Комунального підприємства виконавчого органу КМР КМДА «Київблагоустрій».

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач-1 зазначив також, що відповідачем-2 та Відділом контролю за благоустроєм Печерського району м. Києва, який є підконтрольним та підзвітним відповідачеві-2, було складено приписи: № 465654 від 14.11.2006р. та № 456653 від 08.11.2006р. з вимогою негайно демонтувати намети по вул. Інститутській, 9, встановлені без дозвільно-погоджувальної документації, які пізніше були змінені позивачем на одну палатку-павільйон.

На підставі викладеного, відповідач-1 вважає, що будь-якого правопорушення з його боку не було, оскільки він діяв за розпорядженням відповідача-2, а тому вимоги позивача, на його думку, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач-2 проти заявлених позовних також заперечує, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

Відповідач-2 зазначає, що інспекторами Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва щодо малої архітектурної форми за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9, на виконання своїх повноважень, виносився припис про усунення порушень благоустрою, який не був виконаний добровільно. Проте, будь-яких дій щодо демонтажу даної тимчасової споруди працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій»не здійснювалося. Відповідач-2 вказує, що позивачем не було надано жодних доказів щодо причетності працівників КП «Київблагоустрій»до вищезгаданого демонтажу.

На підставі вищевикладеного відповідач-2 вважає, що вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5.6. Правил благоустрою території у м. Києві, встановленими рішенням Київської міської ради № 47/207 від 26.09.2002р., із змінами і доповненнями, відповідальні посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадяни зобов’язані: розміщувати, зокрема, малі архітектурні форми та елементи зовнішнього благоустрою на підставі проектно-дозвільної документації, затвердженої у встановленому порядку.

Пунктом 6.11. вказаних Правил встановлено заборону відповідальним особам підприємств, установ, організацій, а також громадянам, зокрема, самовільно встановлювати павільйони та тимчасові споруди і конструкції, перешкоджаючи вільному пересуванню людей.

Порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд визначений Правилами благоустрою м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008р. № 1051/1051, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005р. № 11/2587, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Відповідно до п. 13.1.1. Правил благоустрою м. Києва, єдиною підставою для проведення робіт з встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд є дозвіл (ордер) на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, який видається за наявності дозволу на розміщення тимчасових споруд, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 20.2.1. Правил благоустрою, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов’язана скласти та видати офіційний документ –припис, який є обов’язковим для виконання в термін трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об’єктів благоустрою.

Згідно п. 13.2.5. «Правил благоустрою м. Києва»малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу.

У випадку невиконання припису матеріали щодо здійснення примусового демонтажу малих архітектурних форм передаються на розгляд Комісії з демонтажу самовільно встановлених та безхазяйних елементів благоустрою Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва.

В ході судового розгляду судом встановлено, що Управлінням контролю за благоустроєм Печерського району м. Києва та Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва було складено приписи: № 456653 від 08.11.2006р. та № 465654 від 14.11.2006р. з вимогою негайно демонтувати намети по вул. Інститутській, 9, встановлені без дозвільно-погоджувальної документації.

16.08.2007р. комісією у складі посадових осіб відповідача-1 та відповідача-2 було складено Акт про демонтування незаконно розташованої МАФ біля будинку НБУ. Згідно вказаного Акту усі речі, які знаходились у наметі, та намет демонтовані та доставлені на спецмайданчик за адресою: вул. Богатирська, 1а.

Доказів надання позивачу відповідної дозвільно-погоджувальної документації на розміщення палатки-павільйону по вул. Інститутській, 9, позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та не надано доказів на підтвердження викладеного в позові в частині визнання незаконними дій Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А.; визнання незаконними дій Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо втрати палатки –власності Науково-виробничої фірми «Зігфрід», незаконно демонтованої 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва; визнання незаконними дій Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А. та залучення для цього Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача до відповідача-1 та відповідача-2 в частині визнання незаконними дій Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А.; визнання незаконними дій Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва щодо втрати палатки –власності Науково-виробничої фірми «Зігфрід», незаконно демонтованої 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва; визнання незаконними дій Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва щодо демонтажу 16.08.2007р. від приміщення Національного банку України по вул. Інститутській,9, м. Києва, як безхозної, палатки, яку орендував у Науково-виробничої фірми «Зігфрід»її директор Цімейко Б.А. та залучення для цього Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва, є необґрунтованими та безпідставними, документально не доведеними, та такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 11893,80 грн. збитків, розмір яких позивач розраховує виходячи з цін на павільйони (палатки), які встановило на 2010 рік підприємство-виробник ТОВ «Вартекс», в підтвердження чого позивач посилається на рахунок-фактуру № 000000030 від 15.03.2010р. Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків в розмірі 11893,80 грн., позивач посилається на норми ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила цивільне правопорушення, включається:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено, що в даному випадку між сторонами відсутні господарські відносини, а тому й відсутні господарські зобов’язання.

Глава 82 Цивільного кодексу України регулює правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної шкоди.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди –це позадоговірні зобов’язання, оскільки їх суб’єкти –кредитор (потерпілий) та боржник (заподіювач шкоди) –не перебувають у договірних відносинах, а зобов’язання відшкодувати шкоду не пов’язане з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов’язань.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вина заподіювача шкоди.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Однак, відповідальність юридичних осіб за завдану їхнім працівником шкоду настає тільки за умови одночасного існування загальних підстав, визначених ст. 1166 ЦК України, та спеціальних умов, передбачених вищезазначеною статтею.

Отже, майнова шкода, завдана майну особи, відшкодовується за умови, що вона завдана цивільним правопорушенням.

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Відсутність причинного зв'язку як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Норми чинного законодавства України встановлюють, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді витрат, понесених внаслідок пошкодження майна, повинна довести наявність причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю відповідача та заподіяними збитками та наявність вини відповідача.

Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправність поведінки особи; шкода як результат протиправної поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, що заподіяла шкоду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів належними засобами доказування наявності всіх умов, необхідних для застосування цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності.

Щодо вини, то у цивільному праві діє презумпція вини особи, яка вчинила правопорушення. При цьому, відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання (ст. 614 ЦК України). Враховуючи ту обставину, що позивачем не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв’язку між поведінкою відповідача та збитками, на відповідача не може бути покладено обов‘язок доводити відсутність вини у вчиненні правопорушення, наявність якого не доведена.

Вищевикладене свідчить про відсутність всіх умов, за наявності яких на відповідача може бути покладено обов‘язок по відшкодуванню збитків.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 збитків в розмірі 11893,00 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Проте, судом прийнято до уваги, що діями відповідача-1 було порушено право позивача, зокрема, встановлене ст. 41 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд вважає за можливе стягнути з відповідача-1 на користь позивача суму вартості палатки-павільйону в розмірі 2950,00 грн., оскільки позивачем підтверджено документально понесення витрат за виготовлення павільйону, що підтверджується платіжним дорученням №501 від 31.10.2006р. Стягнення вартості палатки-павільйону в розмірі 2950,00 грн. підлягає з відповідача-1, оскільки зібрані у справі докази свідчать, що відповідачем-1 було демонтовано палатку-павільйон позивача, доставлено на спецмайданчик за адресою: вул. Богатирська, 1а, та втрачено відповідачем-1.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача-1 суми вартості палатки-павільйону в розмірі 2 950,00 грн.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Печерського району м. Києва (01010, м. Київ, вул. А.Іванова, 19, код ЄДРПОУ 03359115, рахунки в банку невідомі) на користь Науково-виробничої фірми «Зігфрід»(02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24, код ЄДРПОУ 30373911, р/р 260023988 в ВАТ «Український професійний банк»м. Києва, МФО 322948) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2 950,00 грн. (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят гривень 00 коп.) вартості палатки-павільйону; 101,17 грн. (сто одну гривню 17 коп.) –державного мита; 58,54 грн. (п’ятдесят вісім гривень 54 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Науково-виробничої фірми «Зігфрід»(02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24, код ЄДРПОУ 30373911, р/р 260023988 в ВАТ «Український професійний банк»м. Києва, МФО 322948) в доход Державного бюджету недоплачену суму державного мита в розмірі 176,93 грн. (сто сімдесят шість гривень 93 коп.) за збільшення розміру позовних вимог.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 23.04.2010 року