
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
15 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5000/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
23 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини 9938, з вимогами:
- визнати протиправними дії військової частини 9938, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року;
- зобов`язати військову частину 9938, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно протягом проходження військової служби, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач по серпень 2020 року перебував на військовій службі в органах Держприкордонслужби. Останнє місце військової служби - військова частина 9938. Наказом начальника 3 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31 липня 2020 року №503-ОС позивачу було знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків прикордонного загону з 31 липня 2020 року. У період проходження служби, перебував на речовому забезпеченні у вищевказаному прикордонному загоні.
Згідно наказу відповідача від 27 жовтня 2020 року № 773-ОС «Про виплату грошової компенсації за нестримане речове майно звільненим у запас», було виплачено грошову компенсацію за нестримане протягом служби речове майно.
З метою з`ясування за якими цінами позивачу було здійснено нарахування та виплата грошової компенсації, зокрема, чи застосовувались при нарахуванні компенсації закупівельна вартість речового майна станом на 01.01.2020, позивач в кінці жовтня 2020 року звернувся із запитом до військової частини 9938.
Відповідачем 12.11.2020 за № 705/13002 було надано відповідь на запит. Із відповіді та наданої до неї документів позивач довідався, що при здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації за нестримане речове майно, відповідачем було порушено приписи чинного законодавства.
З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.24-25).
20 січня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 № 1132 визначено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Щорічно, з метою розрахунку та впорядкування цін Адміністрацією Державної прикордонної служби України видавались розпорядження з метою зазначення цін у 2018, 2019 та 2020 роках, а саме відповідно до розпорядження від 06.01.2018 №30 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 01.01.2018, відповідно до розпорядження від 30.01.2019 №21 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 01.01.2019 та відповідно до розпорядження від 17.02.2020 №41 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 01.01.2020.При нарахуванні грошової компенсації за окремими видами речового майна, необхідно обов`язково враховувати момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін який минув з останнього моменту отримання предмети речового майна.
Тобто, при визначення суми, що підлягає до виплати важливо звертати увагу на момент коли у військовослужбовця виникає право на отримання відповідного речового майна та ціна на дане майно в момент виникнення права відповідно до вищевказаних розрахунків, що затверджені розпорядженнями АДПСУ від 11.02.2017 №33, від 06.01.2018 №30, від 30.01.2019 №21 та від 17.02.2020 №41 (розпорядження стосуються безпосередньо розрахунків позивача).
На підставі вищевказаного позивачу відповідно до довідки розрахунку №108 від 05.08.2020 року на виплату грошової компенсації за не отримане речове майно було нарахована 31162,31 грн. з урахуванням сплати всіх передбачених законом податків та зборів та в подальшому відповідно до наказу начальника Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 27.10.2020 №773-ос, була виплачена зазначена сума.
У свою чергу, позивачем не було оскаржено вищевказана довідка розрахунок № 108 від 05.08.2020 згідно якої, сума належної до видачі грошової компенсації складає 31162,31 грн. (з урахуванням сплати всіх передбачених законом податків та зборів) тому, така є чинною.Отже, в даному випадку позивач дійсно має право на грошову компенсацію замість не отриманого речового майна та вказане право було у повному обсязі реалізовано відповідачем оскільки дана виплата була здійснена.
З наведених підстав просив у задоволені позову відмовити повністю.
02 лютого 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначив, що відповідач у відзиві зазначив, що при нарахуванні грошової компенсацій необхідно обов`язково враховувати таку складову як час набуття права на речове майно.
Однак, приписи Порядку №178 визначають тільки те, що відповідач, при нарахуванні компенсації, повинен застосувати закупівельну вартість речового майна, яка для нього розрахована Адміністрацією Держприкордонслужби України станом на 01 січня поточного року, що фактично відповідачем зроблено не було.
Неприпустимо для суб`єкта владних повноважень діяти поза повноваженнями, які йому визначені (діяти не у межах та не у спосіб, що визначені) законодавством.
Дійсно, якщо б речова служба відповідача здійснювала нарахування компенсацій за цінами станом на 01.01.2020, то ця речова служба, як і їй визначено Порядком №178, відносно позивача підготувала б довідку за змістом і формою, що передбачена у якості додатку до Порядку №178.
У 2020 році Адміністрацією Державної прикордонної служби України 17.02 2020 видано розпорядження за № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
Згідно преамбули розпорядження № 41, воно було видано з метою доведення вартості предметів речового майна для проведення розрахунків грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна станом на 01 січня 2020 року під час звільнення.
Пунктом І розпорядження № 41 зобов`язано відповідача нарахування військовослужбовцям грошової компенсації замість належних до видачі, але не отриманих протягом проходження військової служби предметів речового майна особистого користування, здійснювати відповідно до його розрахунку вартості згідно з додатком до цього розпорядження.
Таким чином, у додатку, до розпорядження № 41, сформовано закупівельні ціни станом на 01.01.2020, однак ці ціни не застосовуються відповідачем до всього неотриманого протягом військової служби речового майна.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Луганському прикордонному загону в/ч 9938.
Згідно з витягом з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31.07.2020 № 503-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення полковника ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника прикордонного загону (остання займана штатна посада-заступник начальника міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Старобільськ) оперативно-розшукового відділу управління), за підпунктом «б» (за станом здоров`я – на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас з правом носіння військової форми одягу (а. с. 39).
Згідно з витягом з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.10.2020 № 773-ОС «Про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно звільненим у запас» наказано виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно ОСОБА_2 (довідка-розрахунок №108) – 31 162,31 грн (а. с. 38).
Відповідно до довідки № 108 про вартість речового майна, що належить до видачі, позивачу нараховано грошову компенсацію за недоотримане під час проходження служби речове майно в сумі 31 162,31 грн. (а.с.40-41).
Позивачу виплачено грошову компенсацію за недоотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 31 162,31 грн, що не заперечується сторонами.
Позивач вважаючи, що відповідач невірно визначив йому суму компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно, звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизну та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно з статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
22.03.2016 набув чинності Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок №178).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку №178).
На запит позивача Луганським прикордонним загоном надано витяг з наказу від 27 жовтня 2020 року «Про виплату грошової компенсації замість за не отримане речове майно звільненим у запас», довідку -розрахунок №108 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 (а. с. 8-13).
Суд зазначає, що відповідно вимог Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
У той час як пунктом 5 Порядку № 178 визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужбистаном на 1 січня поточного року.
Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» визначено вартість предметів речового майна для визначення розміру компенсації за речове майно при звільненні військовослужбовців у 2020 році (а. с. 62-65).
Порівнюючи ціни на предмети речового майна зазначені у довідці № 108 на виплату ОСОБА_1 при звільненні компенсації за неотримане речове майно, вбачається невідповідність цін, визначених розпорядженням від 17.02.2020 № 41.
Із огляду на зазначене, розрахунок проведений відповідачем з порушенням пункту 5 Порядку № 178, оскільки вказаним пунктом визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до вказаного Порядку № 178.
Таким чином, саме Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони саме станом на 1 січня поточного року.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації за неотримане речове майно не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» є протиправними.
У зв`язку з цим, слід зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно станом на 1 січня поточного 2020 року.
Також при вирішенні даного спору суд враховує правову позицію викладену у пункті 54 Постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 815/5826/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, у якій зазначено, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату, і аналогічні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 23.08.2019 по справі №2040/7697/18 та в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 по справі №809/1488/16.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволенню.
Крім того, зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини 9938 щодо нарахування та виплати при ОСОБА_2 грошової компенсації за неотримане речове майно не за цінами, встановленими розпорядженням Адміністрації прикордонної служби України від 17.02.2020 №41 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".
Зобов`язати військову частину 9938 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , грошову компенсацію за неотримане речове майно за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01 січня 2020 року розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 №41 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації", з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова
Судове рішення № 95539092, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 15.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/5000/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: