Ухвала суду № 95538779, 15.03.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"15" березня 2021 р. справа № 300/680/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про проведення в режимі відеоконференції судового засідання в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з державної служби та посади, поновлення на державній службі та посаді, стягнення втраченого заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 25.02.2021 звернулася в суд з позовною заявою до Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, у якій просить: визнати незаконним та скасувати наказ №02-08/39-к від 11.02.2021 про звільнення з 11.02.2021 державного службовця 9 рангу ОСОБА_2 з державної служби та посади головного спеціаліста відділу державних соціальних допомог Управління праці та соціального захисту населення - структурного відокремленого підрозділу зі статусом юридичної особи колишньої Городенківської районної державної адміністрації, яку з 16.12.2020 реорганізовано шляхом приєднання до Коломийської райдержадміністрації, поновити державного службовця 9 рангу ОСОБА_2 на державній службі та посаді головного спеціаліста відділу державних соціальних допомог в системі Коломийської райдержадміністрації, стягнути втрачений заробіток, звернути до негайного виконання судове рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітку за один місяць.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.03.2021 о 10:00 год.

12.03.2021 надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Дане клопотання 11.03.2020 сформоване в системі «Електронний суд» та підписане електронно-цифровим підписом, належним ОСОБА_1 , який у даному клопотанні визначений як представник позивача.

Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 , суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Статтею 195 КАС України детально не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки дії суду в разі надходження заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції на предмет перевірки заяви її відповідності вимогам процесуального закону за формою та змістом КАС України детально не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини 6 статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 160, 161, 167, 169, 171 КАС України.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 167 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Приписами пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З`ясовуючи питання щодо наявності підстав для розгляду клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом частини 10 статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Частиною 7 статті 59 КАС України визначено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У відповідності до висновку Конституційного Суду України (рішення від 08.04.1999 за № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Частиною 1 статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини 2 статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (частина 2 статті 57 КАС України).

Відповідно до ухвали суду від 01.03.2021 розгляд даної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим представником ОСОБА_2 у даній справі може бути лише адвокат.

При цьому, частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Нормами частини 8 статті 59 КАС України регламентовано, зокрема, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року в справі № 9901/939/18, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Як з`ясовано судом, клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було сформоване в системі “Електронний суд” в електронному кабінеті ОСОБА_1 та скріплене його електронним підписом.

При цьому, жодного документу, визначеного частиною 4 статті 59 КАС України на підтвердження повноважень діяти в інтересах ОСОБА_2 заявником не подано.

Щодо наявного в матеріалах справи оригіналу довіреності, датованої 21.02.2021, за змістом якої ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником щодо питань захисту її прав та інтересів, з правом вчинення усіх процесуальних дій у справі за її позовом до Коломийської РДА стосовно незаконного звільнення з державної служби, що поданий на розгляд Івано-Франківського окружного адміністративного суду, суд зазначає, що така довіреність не посвідчена нотаріально, тому не може підтверджувати повноваження представника.

Також в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують статус Котика Р.В. як адвоката й відповідно можливість представляти інтереси ОСОБА_2 у даній справі, яка розглядаються за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку із вищенаведеним суд зазначає, що з огляду на вимоги статей 55 і 59 КАС України, повноваження ОСОБА_1 на підписання та подання від імені ОСОБА_2 клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції належним чином не підтверджені, а відтак дане клопотання підписано особою, яка не має права її підписувати.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі “Пелевін проти України” (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі “Наталія Михайленко проти України” (пункт 31), де Суд виходив із того, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи “Креуз проти Польщі”, зокрема, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (“Kreuz v. Poland” № 28249/95).

Повернення заяви з огляду на підписання її від імені позивача особою, якій не надано такого права не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд учасником справи особисто або через представника.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подане ОСОБА_1 клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції підлягає поверненню з підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 57, 59, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 від 11.03.2021 про проведення в режимі відеоконференції судового засідання в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з державної служби та посади, поновлення на державній службі та посаді, стягнення втраченого заробітку - повернути заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суддя Главач І.А.