Рішення № 95536650, 08.02.2021, Оболонський районний суд міста Києва

08.02.2021 Справа № 756/6196/19

Справа № 756/6196/19

Провадження 2/756/437/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Шершньові В.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У травні 2019 року ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.11.2012 року між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого позивачем видано відповідачці кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у сумі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному договором. Сторони визначили, що договір складається з анкети-заяви позичальниці, умов та правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, тарифів обслуговування карт «Універсальна».

Станом на 26.03.2019 року ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.

Оскільки відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання та не погашає заборгованість, АТ «КБ «Приватбанк» просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 33 028 грн. 23 коп. заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом із поданою заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника та позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідачки у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 15.11.2012 року між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позивачем видано відповідачці кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит, який в подальшому було збільшено до 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному договором. Сторони визначили, що договір складається з анкети-заяви позичальниці, умов та правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, тарифів обслуговування карт «Універсальна» (а.с. 15-31).

З наданих позивачем розрахунків суми заборгованості станом на 26.03.2019 року вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 33 028 грн. 23 коп., з яких 14 656 грн. 74 коп. заборгованість за тілом кредита, 7 371 грн. 03 коп. заборгованість за простроченим тілом кредита, 8 563 грн. 25 коп. нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 388 грн. 25 коп. нарахована пеня за несвоєчасність боргу на суму від 100 грн., 2 048 грн. 96 коп. заборгованість по судовим штрафам (а.с. 9-14).

Відповідно до наданої квитанції № 190515РР111557925721857116 від 15.05.2019 року ОСОБА_2 перераховано 2 000 грн. на платіжну карту Приватбанку, рахунок одержувача НОМЕР_1 (а.с. 72), що також підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с. 144-159).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Тому, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

У анкеті-заяві ОСОБА_1 від 15.11.2012 року процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту та простроченого тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути пеню та штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідачку, яка при цьому погодилася з ними, підписуючи Заяву.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальницею, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальниці, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальницею запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки нарахованої позивачем суми пені та штрафів.

Водночас, враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачкою не повернуті, з урахування часткової сплати заборгованості за наданим кредитом у розмірі 2 000 грн., суд вважає можливим стягнути з відповідачки фактично отриману суму грошових коштів у розмірі 20 027 грн. 77 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 20 027 грн. 77 коп. заборгованості та 1 000 грн. 00 коп. судового збору, а всього 21 027 (двадцять одну тисячу двадцять сім) грн. 77 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя