Рішення № 95535704, 16.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/164/21

Провадження № 2-а/638/6/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря Котельнікової А.Р.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – інспектор 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Харківській області Павленко Артем Сергійович,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Харківській області Павленка Артема Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Харківській області Павленка Артема Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в обґрунтування якого вказав, що 26 грудня 2020 року відповідачем ОСОБА_2 стосовно позивача винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП України у зв`язку з порушенням підп. и) п. 15.9 Правил дорожнього руху.

Позивач вважає, що дана постанова винесена із порушенням прав позивача та вимог діючого законодавства, зазначивши, що 26 грудня 2020 року близько 13 год 00 хв вийшов з будинку № 82 по вул. Сумській у м. Харкові та підійшов до автомобіля КІА SPORTAGE державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою покласти особисті речі до багажнику транспортного засобу де до мене підійшли співробітники поліції та наголосили. що даний транспортний засіб розташований на проїзній частині з порушенням вимог правил дорожнього руху. Позивач наголосив на те, що водієм вказаного транспортного засобу є його брат, який перебуває на роботі та наразі не може вийти до автомобіля у зв`язку із зайнятістю, на що співробітники поліції запропонували надати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Такий документ перебував у транспортному засобу і бу наданий співробітникам поліції.

В подальшому інспектором 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Харкові Павленком Артемом Сергійовичем було складено постанову про притягнення позивача до відповідальності серія ЕАН № 3601570 від 26 грудня 2020 року.

Зазначив, що при розгляді справи відповідачем було проігноровано прохання відкласти розгляд справи та надати можливість скористатись правової допомогою і підготуватись до такого розгляду. З постанови неможливо зрозуміти на підставі яких фактичних даних позивача було встановлені обставини, передбачені ст. 280 КУпАП. Крім того, до постанови про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, а саме протоколу у справі про адміністративне правопорушення, належних доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, зокрема замір відстані на місці вчинення правпорушення під час його вивчення.

Позивач просив суд визнати дії інспектора патрульної поліції протиправними, а постанову інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Харківській області Павленка Артема Сергійовича від 26 грудня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП скасувати, справу щодо позивача закрити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, про що свідчать роздруківки підтвердження про відправлення зазначених документів на офіційну електронну адресу відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Харківській області Павленка Артема Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3601570 від 26 грудня 2020 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 було те, що 26 грудня 2020 року о 12:36 год у м. Харкові по вул. Сумській, 82, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Sportage здійснив ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території та унеможливив проїзд іншим транспортним засобам, чим створив небезпеку дорожнього руху (правопорушення зафіксовано на бодікамеру ХА02090), чим порушив п. 15.9.и ПДР України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між позивачем та відповідачами виник з приводу того, що позивач вважає дії відповідачів протиправними, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3601570 від 26 грудня 2020 року незаконною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Звертаючись із позовною заявою позивач не погоджується з обставинами, викладеними в оскаржуваній постанові серії ЕАН № 3601570 від 26 грудня 2020 року, посилаючись на неможливість в момент складення вказаного протоколу скористатися своїми правами та на відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Частина 3 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Підпунктом «» пункту 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху», передбачено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3601570 від 26 грудня 2020 року, вбачається, що водій Kia Sportage здійснив ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території та унеможливив проїзд іншим транспортним засобам, чим створив небезпеку дорожнього руху

Також, в зазначеній постанові серії ЕАН № 3601570 від 26 грудня 2020 року вказано, що правопорушення зафіксовано на диск з відеофайлами.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2018 року у справі № 760/3696/16-а дійшов висновку, що належним доказом доведення даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження викладених у постанові обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що у діях позивача 26 грудня 2020 року був наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

При цьому суд зазначає, що позовні вимоги про визнання дій інспектора патрульної поліції протиправними, а постанову інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Харківській області Павленка Артема Сергійовича протиправними задоволенню не підлягають, оскільки ст. 286 КАС України, якою передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, такі повноваження у суду відсутні.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час подання позову був сплачений судовий збір в сумі 454 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1902031328.1 від 19 січня 2021 року. Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Харківській області Павленка Артема Сергійовича, місце роботи за адресою: вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Постанову інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Харківській області Павленка Артема Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3601570 від 26 грудня 2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП скасувати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України (р/р35217001092745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 березня 2021 року.

Суддя І.П. Латка