Рішення № 9553476, 08.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/10208.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Терра» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Авто»

Простягнення 87608,70 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаДенисенко І.І. Від відповідачаГалицький О.А., Шепілов О.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 87608,70 грн., з яких сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 68485,95 грн., 3% річних в сумі 1112,79 грн., штраф 25% річних в сумі 9976,76 грн., пеня в сумі 8033,20 грн.

08.04.10р. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій змінив розмір позовних вимог просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 31892,76 грн., 3% річних в сумі 1346,24 грн., проценти 25% річних в сумі 11747,27 грн. та пеню в сумі 9634,33 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №010709/01 від 01.07.09р., відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар та зобов’язаний був оплатити його вартість.

Проте Відповідач за поставлений розрахувався частково та несвоєчасно, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 18000,00 грн. Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних, штраф 25% річних та пеню.

Відповідач проти позову заперечив мотивуючи тим, що відповідно до п.8.3 договору оплата здійснюється Відповідачем на підставі договору та рахунку–фактури виставленого Позивачем. Оскільки вказані рахунки Позивачем не направлялись, підстави для оплати поставленого товару у Відповідача відсутні.

Ухвалою від 16.02.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 11.03.10р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 11.03.10р. розгляд справи був відкладений на 25.03.10р. у зв’язку з неявкою представника Позивача та неподанням сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою від 25.03.10р. розгляд справи був відкладений на 08.04.10р. у зв’язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №010709/01, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити у зумовлені строки Відповідачу товар, а Відповідач зобов’язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.3.1 договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці визначається у грошовому вираженні та складає 3000000,00 грн. Згідно з п.7.3 договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Позивачем протягом строку дії договору.

Згідно з п.8.1., 8.3. договору Відповідач повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 днів за дати поставки товару Позивачем. Оплата здійснюється Відповідачем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого Позивачем на вартість поставленої партії товару.

Відповідно до п.8.8 договору в разі прострочення Відповідачем оплати товару Позивач має право вимагати, а відповідач зобов’язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості Відповідача за весь період користування грошовими коштами, у випадку прострочення оплати товару.

Згідно з п.9.7. вказаного договору за порушення грошових зобов’язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожний день порушення виконання.

На виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 1994251,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач за поставлений розраховувався частково та несвоєчасно в сумі 1654754,20 грн., на час вирішення спору у нього існує заборгованість в сумі 18000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та іншими матеріалами справи.

          Спір виник з причини того, що Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлений товар у зв’язку з чим виникла заборгованість.

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом 01.07.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №010709/01, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити у зумовлені строки Відповідачу товар, а Відповідач зобов’язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.3.1 договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці визначається у грошовому вираженні та складає 3000000,00 грн. Згідно з п.7.3 договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Позивачем протягом строку дії договору.

Як встановлено судом згідно з п.8.1., 8.3. договору Відповідач повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 днів за дати поставки товару Позивачем. Оплата здійснюється Відповідачем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого Позивачем на вартість поставленої партії товару.

Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 1994251,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи. Відповідач за поставлений розраховувався частково та несвоєчасно в сумі 1654754,20 грн., на час вирішення спору у нього існує заборгованість в сумі 18000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та іншими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 18000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача про не виставлення Позивачем рахунків Відповідачу, оскільки умови п.8.1. не пов’язують виникнення у Відповідача обов’язку оплатити товар з виставлення Позивачем рахунку, а чітко встановлюють, що Відповідач оплачує товар протягом 14 днів з дня його отримання, крім того отримання Відповідачем рахунків від Позивача підтверджується видатковими накладними в яких вказувався рахунок, який надавався Відповідачу разом з накладною, та платіжними дорученнями Відповідача, в яких він вказував рахунки за якими сплачував кошти.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Яке встановлено судом відповідно до п.8.8 договору в разі прострочення Відповідачем оплати товару Позивач має право вимагати, а відповідач зобов’язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості Відповідача за весь період користування грошовими коштами, у випадку прострочення оплати товару.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 31892,76 грн. та 25% річних в сумі 11747,27 грн. Судом не може бути задоволена вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 1346,24 грн., оскільки договором передбачений інший розмір процентів 25% річних.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, згідно з п.9.7. вказаного договору за порушення грошових зобов’язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожний день порушення виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 9634,33 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, суду не надав.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Авто»(02121, м. Київ, вул. Горлівська, 226/228, код 31722844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Терра»(03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, 5; код 35083845) основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 31892 (тридцять одна тисяча вісімсот дев’яносто дві) грн. 76 коп., проценти в розмірі 25% в сумі 11747 (одинадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 27 коп., пеню в сумі 9634 (дев’ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 33 коп., державне мито в сумі 898 (вісімсот дев’яносто вісім) грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232 (двісті тридцять дві) грн. 51 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Терра» (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, 5; код 35083845) в доход Державного бюджету України недоплачене державне мито в сумі 13 (тринадцять) грн. 46 коп.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

          Рішення підписане 23.04.2010р.