Рішення № 9553437, 10.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/6410.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Октан» До Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району міста Києва»

Простягнення 41837,00грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаПохиленко А.В., дов. від 05.12.2009 р. № 503

Від відповідачаШпак М.М., дов. від 01.02.2010 р. б/н ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Октан»до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району міста Києва»про стягнення 41837,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 р. порушено провадження у справі № 17/ 64 та призначено її до розгляду на 03.03.2010 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав рішення Господарського суду міста Києва у справі № 7/136 від 26.03.2009 р., яке набрало законної сили 05.05.2009 р., щодо стягнення з нього 318041,54 грн. суми основного боргу, штрафних санкцій за період з 13.08.2008 р. по 31.12.2008 р., а саме: 11047,89 грн. пені, 4840,57 грн. інфляційних збитків, 1380,99 грн. трьох процентів річних, 3521,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Враховуючи те, що відповідач не виконав рішення суду, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій за період з 01.01.2009 р. по 29.05.2009 р., з яких 23084,59 грн. –пеня, 12866,84 грн. –інфляційні збитки, 2885,57 грн. –три проценти річних за період затримки виплати боргу та штрафних санкцій за рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 р. № 7/136. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3000,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

У судовому засіданні 03.03.2010 р. оголошено перерву до 10.03.2010 р..

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що провадження у цій справі підлягає припиненню на підставі статті 80 ГПК України, оскільки є рішення Господарського суду міста Києва по справі № 7/136 від 26.03.2009 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача по справі, суд встановив:

25 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продуктів нафтоперероблення рідких № 25/06-24/1 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (п. 1.2.), позивач зобов’язався передати у власність відповідача на підставі його попередніх заявок продукти нафтоперероблення рідкі бензовозними партіями, а відповідач –прийняти та оплатити товар.

Кількість та ціна товару визначена специфікацією до Договору, яка є його невід’ємною частиною.

Поставка товару засвідчується товарно-транспортними накладними та видатковими накладними (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються відповідачем на умовах відстрочки платежу протягом 65 календарних днів.

На виконання умов Договору позивач поставив продукцію відповідачу на суму 488324,84 грн., що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактури, які містяться в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 318041,54 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 р. у справі № 7/136, яке набрало законної сили 05.05.2009 р., частково задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Октан»та вирішено стягнути з комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційна дільниця по утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району міста Києва»318041 грн. 54 коп. боргу, 11047 грн. 89 коп. пені за прострочення платежу за період з 13.08.2008 р. по 31.12.2008 р., 4840 грн. 57 коп. інфляційних збитків, 1380 грн. 99 коп. трьох процентів річних, 3 521 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.05.2009 р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 р. видано наказ.

29.05.2009 р. відділом державного виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.05.2009 р. у справі № 7/136.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком, встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводять знову при вирішення інших спору, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 р. у справі № 7/136, яке набрало законної сили 05.05.2009 р., встановлено, що відповідач взяті за Договором зобов’язання виконав лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 318041,54 грн. Також, рішенням суду встановлено прострочення виконання зобов’язання за період з 13.08.2008 р. по 31.12.2008 р., внаслідок чого з відповідача підлягали стягненню штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Стаття 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 12.2) останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008 р., а в частині грошових зобов’язань до повного їх виконання.

Враховуючи те, що відповідач виконання основного грошового зобов’язання за Договором не здійснив, та беручи до уваги те, що винесення судом рішення та його примусове виконання не звільняє відповідача від подальшого виконання зобов’язання за Договором, який діє до повного виконання грошових зобов’язань його сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 12866,84 грн. за січень –травень 2009 р. та трьох процентів річних в сумі 2 885,57 грн. за період з 30.01.2009 р. по 29.05.2009 р..

Відповідно до ст.ст. 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 6.1. Договору за несвоєчасну оплату покупець виплачує постачальник пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, вимоги п. 6 статті 232 Господарського кодексу України та беручи до уваги те, що внаслідок допущення прострочення платежу за Договором за рішенням суду стягнуто з відповідача пеню за період прострочення платежу за договором поставки продуктів нафтоперероблення рідких № 25/06-24/1, нарахування якої вже припинено, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 23084,59 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо тверджень відповідача про те, що провадження у цій справі підлягає припиненню на підставі статті 80 ГПК України, оскільки є рішення Господарського суду міста Києва по справі № 7/136 від 26.03.2009 р. слід зазначити наступне.

Сторонами відповідно до ст. 21 Господарського кодексу України є позивач та відповідач.

Позивачем у справі Господарського суду міста Києва № 7/136 було товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Октан», а відповідачем комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району міста Києва»

Предметом позову у справі № 7/136 було стягнення заборгованості в сумі 352076,54 грн. за договором поставки нафтопродуктів № 25/06-24/1, з яких 318041,54 грн. –основний борг та штрафні санкцій, а саме: 11047,89 грн. пені, 4840,57грн. інфляційних збитків, 1380,99 грн. трьох процентів річних за прострочення виконання зобов’язання за період з 13.08.2008 р. по 31.12.2008 р..

Враховуючи те, що у справі № 17/64 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 41837,00 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем рішення господарського суду міста Києва та прострочення відповідачем виконання зобов’язання за період з 30.01.2009 р. по 29.05.2009 р., посилання відповідача на статтю 80 ГПК України не беруться судом до уваги.

Понесення витрат позивачем на послуги адвоката підтверджуються договором про надання правової допомоги від 27.01.2010 р., укладеним між позивачем та адвокатом Похиленко А.В., актом звірки взаєморозрахунків до угоди про надання правової допомоги від 27.01.2010 р. та видатковим касовим ордером від 27.01.2010 р..

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, в тому числі з оплати послуг адвоката, пов’язаних з розглядом справи.

Враховуючи те, що угодою, укладеною між позивачем та адвокатом Похиленко А.В. визначено розмір оплати послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн., які безпосередньо пов’язані з розглядом справи, та беручи до уваги розмір позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість віднесення до складу судових витрат, витрат позивача на оплату послуг адвоката Похиленко А.В., які надавалися останнім шляхом безпосередньої в розгляді справи та представництва інтересів позивача в господарському суді і відповідно пов’язані з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню державне мито в сумі 157,52 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 88,86 грн. та 1129,56 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району міста Києва»(02217, м. Київ, вул. Закревського, 29, рахунок № 35438002001607 в ГУДКУ м. Києва, МФО 820019, рахунок 26000301382208 у філії «Ватутінське відділення Промінвестбанку в місті Києві», МФО 322283, код 04590234) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Октан»(03055, м. Київ, вул. Політехнічна, 31, рахунок 26009210945980 у філії «Центральне РУ»ВАТ «Банк»Фінанси та Кредит», МФО 300937, код 24718890) 12866 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 84коп. –інфляційних збитків, 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят п’ять)грн. 57 коп. –три проценти річних, 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 52 коп. –витрат по оплаті державного мита, 88 (вісімдесят вісім) грн. 86 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1129 (одна тисяча сто двадцять дев’ять) грн. 56 грн. –витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 23.04.2010 р.