Рішення № 9553398, 21.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/16121.04.10 «21»квітня 2010 р.Справа № 14/161 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/161

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліман-Миколаїв"

доВідкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня"

простягнення 35211,20 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Слободяник Б.О. від відповідача - не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліман-Миколаїв" (надалі –ТОВ "Ліман-Миколаїв") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (надалі –ВАТ "ЗЛК") про стягнення 33544 грн. основного боргу, 1667,20 грн. пені, а всього –35211,20 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором № 209-08 від 11 серпня 2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 02.04.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

В судове засідання 02.04.2010 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2010 р. розгляд справи відкладено на 21.04.2010 р.

Відповідач в порядку ст. 59 ГПК України подав відзив на позов, відповідно до якого просить суд відмовити в позові в частині стягнення 1667,20 грн. пені з підстав спливу позовної давності в частині стягнення неустойки.

У судове засідання 21.04.2010 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Ліман-Миколаїв" (надалі –виконавець) та ВАТ "ЗЛК" (надалі –замовник) укладено договір № 209-08 від 11.08.2008 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого, виконавець зобов'язався виконати, а виконавець прийняти і оплатити у відповідності з умовами договору та додатків до нього: роботи по виготовленню сталевих корпусних блоків; роботи по виготовленню сталевих корпусних конструкцій секцій; роботи по стикуванню блоків в об’єм; інші роботи зі зварювання, складання, зачистки сталевих корпусних конструкцій; інші роботи, які передбачені додатковою угодою.

Відповідно до додаткової угоди від 11.08.2008 р. до Договору виконавець зобов'язався надати послуги з надання кваліфікованого виробничого персоналу в сфері суднобудування з передачею замовнику функцій з управління персоналом, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги на умовах та порядку, який передбачений Договором та цією додатковою угодою.

За своєю правовою природою Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач відповідно до умов Договору та додаткової угоди від 11.08.2008 р. до Договору виконав свої зобов’язання в повному обсязі на загальну суму 120600 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт: № 01/08 від 29.08.2008 р. на суму 20088 грн., № 02/08 від 30.09.2008 р. на суму 34056 грн., № 03/08 від 31.10.2008 р. на суму 42912 грн., № 04/11 від 30.11.2008 р. на суму 23544 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін.

Відповідно до п.п. 2.6.1 Договору розрахунок з виконавцем за виконану ним роботу замовник проводить наступним чином: перший платіж-аванс, для забезпечення початку роботи в сумі 25% від вартості замовлення здійснюється протягом 5-ти банківських днів від дати підписання цього договору; 65% - з моменту підписання акту прийому-передачі робіт і 10% після здавання блоків на конструктивність протягом 10 банківських днів перерахунком на розрахунковий рахунок виконавця.

Проте, відповідач лише частково оплатив вартість виконаних робіт, а саме сплатив 87056 грн., що підтверджується банківськими виписками (належним чином засвідчені копії банківських виписок містяться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 33544 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.

На адресу відповідача була направлена претензія від 20.03.2009 р., з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 33544 грн., проте, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день подання позову та розгляд справи відповідач не розрахувався з позивачем, доказів протилежного не надано.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 33544 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1667,20 грн. пені.

Відповідач заперечує проти нарахування пені з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності в частині стягнення неустойки.

Згідно п. 8.2 Договору в разі затримки остаточних розрахунків більш ніж на 5 банківських днів з урахуванням умов, обумовлених в пункті 2.3 замовник виплачує починаючи з 6 дня по 15 день пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт і 1% починаючи з 16 дня, але не більш ніж 5% від загальної вартості робіт.

Відповідно до п. 2.6.1 Договору, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, останній зобов'язується після прийому виконаних робіт в строк 10-ти банківських днів провести розрахунки за виконані роботи шляхом порахунку коштів на банківський рахунок позивача.

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи положення п. 2.6.1 Договору, ст.ст. 223, 232 ГК України, ст. ст. 258, 267 ЦК України, приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності, а також відсутність поважних причин пропущення строку позовної давності, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 1667,20 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код 14312364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліман-Миколаїв" (54052, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 5-А, кв. 115, код 34510969) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 33544 грн. основного боргу, 335,44 грн. державного мита, 224,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 22.04.2010 р.