Рішення № 9553238, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/59801.03.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня № 1»станції Київ ДТГО «Південно-Західна залізниця»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»

про           стягнення 4740,18 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Демченко І.М. –представник за довіреністю № 106 від 04.02.2010 року;

від відповідача: не з’явився.          

встановив :

          Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня № 1»станції Київ ДТГО «Південно-Західна залізниця»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»про стягнення боргу в сумі 4740,18 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.04.2007 року Дорожня клінічна лікарня № 1 станції Київ (позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»(відповідач) уклали договір про надання медичної допомоги застрахованим, відповідно до п.1.1. якого замовник (відповідач) доручає, а установа (позивач) бере на себе зобов’язання надавати медичні послуги (в т.ч. консультативні, діагностичні, лікувальні тощо) (надалі –медичні послуги) особам, які направляються в установу замовником (надалі –застраховані особи) згідно з умовами цього договору.

Позивач надав відповідачеві для сплати рахунок-фактуру № 391 від 31.10.2008 року на суму 3290,15 грн., рахунок-фактуру № 445 від 30.11.2008 року на суму 1155,52 грн., підписані головним лікарем та головним бухгалтером та завірені печаткою ДЗ «Дорожня клінічна лікарня № 1»станції Київ ДТГО «Південно-Західна залізниця»та акт № 10 виконаних робіт (стаціонарне та амбулаторне лікування) від 31.10.2008 року на суму 3290,15 грн., акт № 11 виконаних робіт (стаціонарне та амбулаторне лікування) від 30.11.2008 року на суму 1155,52 грн.

Відповідач не оплатив надані рахунки на загальну суму 4445,67 грн.

Згідно п. 4.4. договору розрахунки між замовником і установою проводяться шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок установи протягом 10 (десяти) днів після отримання замовником оригіналу акту виконаних робіт. Після підписання замовником акту виконаних робіт сума, зазначена в рахунку установи, вважається погодженою.

Позивач неодноразово надсилав листи та повідомлення про несплачені рахунки, проте відповідач так і не провів оплату.

Позивач нарахував пеню за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 294,51 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2009 року порушено провадження у справі № 33/598, розгляд справи призначено на 17.11.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/598 від 21.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання 17.11.2009 року представник позивача з’явився, частково подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/598 від 21.09.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 08.12.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 08.12.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/598 від 21.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2009 року, зокрема витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача значиться інша адреса, а саме: 04209, м. Київ, Оболонський район, вулиця Лебединська,3-Б.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 26.01.2010 року у зв’язку із неявкою представника відповідача, а атож для належного повідомлення відповідача на юридичну адресу.

У судове засідання 26.01.2010 року представники сторін не з’явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 08.12.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 01.03.2010 року у зв’язку із неявкою представників сторін, а також для належного повідомлення відповідача на юридичну адресу.

У судове засідання 01.03.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/598 від 21.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2010 року, надав пояснення по справі та просив стягнути основну заборгованість в сумі 4445,67 грн., пеню в сумі 294,51 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

01.04.2007 року Дорожня клінічна лікарня № 1 станції Київ (позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»(відповідач) уклали договір про надання медичної допомоги застрахованим, відповідно до п.1.1. якого замовник (відповідач) доручає, а установа (позивач) бере на себе зобов’язання надавати медичні послуги (в т.ч. консультативні, діагностичні, лікувальні тощо) (надалі –медичні послуги) особам, які направляються в установу замовником (надалі –застраховані особи) згідно з умовами цього договору.

В матеріалах справи наявний лист № 276 від 30.05.2008 року яким позивач повідомив відповідача про зміну назви Дорожньої клінічної лікарні № 1 на Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня № 1»станції Київ ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.1. договору установа має право вимагати попередню оплату наданих послуг в розмірі 100%. Після надання застрахованій особі медичних послуг установа передає замовнику рахунки для сплати та акт виконаних робіт у двох екземплярах, та в разі часткової передплати надає кінцевий розрахунок.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.2.2. договору замовник зобов’язаний своєчасно проводити оплату медичних послуг, наданих установою застрахованим особам, в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п. 2.1.10. договору установа зобов’язана пред’являти замовнику калькуляції витрат та рахунки на оплату наданих медичних послуг після закінчення лікування застрахованої особи, а також підписаний установою акт виконаних робіт, але не пізніше ніж за 3 місяця з дати завершення робіт.

На виконання умов договору позивачем відповідачеві були надані медичні послуги відповідно до рахунку-фактури № 391 від 31.10.2008 року, рахунку-фактури № 445 від 30.11.2008 року та актів виконаних робіт (стаціонарне та амбулаторне лікування) № 10 від 31.10.2008 року, № 11 від 30.11.2008 року, які знаходяться в матеріалах справи, на загальну суму 4445,67 грн.

В матеріалах справи також наявні копії протоколів лікування застрахованих осіб та протоколи медико-економічного обґрунтування лікування застрахованих осіб на обстеження та госпіталізацію осіб, вказаних в вищеназваних актах виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2. договору вартість послуг визначається відповідно до прейскуранту, який додається до цього договору.

В процесі розгляду справи представник позивача надав належно завірену копію додатку до договору від 01.04.2007 року - перелік видів допомоги, що надаються в медичному закладі.

Згідно п. 4.4. договору розрахунки між замовником і установою проводяться шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок установи протягом 10 (десяти) днів після отримання замовником оригіналу акту виконаних робіт. Після підписання замовником акту виконаних робіт сума, зазначена в рахунку установи, вважається погодженою.

Згідно зі частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 4.6. договору щоквартально, але не пізніше 15 числа першого місяця кварталу, наступного за звітним, замовник і установа при необхідності проводять звірку рахунків по оплаті наданих медичних послуг. Остаточна звірка розрахунків проводиться по закінченню календарного року, до 15 січня кожного року.

В процесі розгляду справи представник позивача надав акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 року до 31.10.2009 року, з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року, з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року, підписані головним бухгалтером позивача, відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем становить 4445,67 грн., та стверджував, що вищеназвані акти були відправлені відповідачеві.

Позивач не надав доказів направлення відповідачу актів виконаних робіт.

18.03.2009 року позивач направив відповідачеві рекомендованим листом з описом вкладення за адресою: 03110, м. Київ, вул. Олексіївська, 14-а, претензію за № 113 з проханням виконати зобов’язання за надані медичні послуги та повідомив відповідача про припинення договору про надання медичної допомоги застрахованим від 01.04.2007 року з 01.02.2009 року. До даної претензії були додані вищевказані акти виконаних робіт та рахунки на оплату, що підтверджується описом вкладення від 21.01.2010 року, наявним в матеріалах справи. За твердженням представника позивача лист був повернутий позивачеві 04.06.2009 року у зв’язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується відміткою на конверті.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 4445,67 грн.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2007 року включно.

Відповідно до п. 8.2. договору цей договір вважається пролонгованим на невизначений час, якщо сторони не мають взаємних претензій та продовжують виконувати умови договору.

Після 31.12.2007 року сторони продовжували виконувати умови договору, що підтверджується копіями, засвідченими печаткою позивача, актів виконаних робіт (стаціонарне та амбулаторне лікування), а саме, акт № 1 від 29.02.2008 року, акт № 2 від 30.04.2008 року, акт № 3 від 31.05.2008 року, акт № 4 від 01.07.2008 року, акт № 5 від 31.07.2008 року, акт № 6 від 31.08.2008 року, акт № 9 від 01.10.2008 року, акт № 10 від 31.10.2008 року, акт № 11 від 30.11.2008 року, та копіями банківських виписок по рахунку № 35220004000030 від 14.02.2008 року, від 17.04.2008 року, від 23.09.2008 року, від 06.11.2008 року, наданими позивачем в процесі розгляду справи.

В матеріалах справи також наявні копії листів ( № 438 від 05.08.2008 року, № 590 від 12.12.2008 року) позивача до відповідача з попередженням про розірвання договору, у зв’язку з невиконанням останнім взятих на себе зобов’язань, копія листа № 114 від 18.03.2009 року, а також копія гарантійного листа від відповідача вих. № 478 від 24.09.2008 року.

Позивач в односторонньому порядку припинив договір з 29.01.2009 року та повідомив про це відповідача, що підтверджується розпорядженням № 28 від 30.01.2009 року.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 4445,67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 294,51 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. вищевказаного договору при невиконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 6.2. договору за несвоєчасну оплату наданих установою медичних послуг замовник за вимогою установи сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми (погодженої сторонами) за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Оскільки, позивачем не надано жодного письмового доказу щодо отримання відповідачем вищеназваних рахунків та актів виконаних робіт, а також з наданих позивачем доказів неможливо встановити період прострочення, тому, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 294,51 грн. не підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 6,33 грн., на відповідача –95,67 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 14,66 грн., на відповідача –221,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ч. 1 ст. 33, ч.2. ст. 34, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»(04209, м. Київ, вул. Лебединська,3-Б; р/р 2600132226 в АБ «Діамант»в м. Києві, МФО 320854, код ЄДРПОУ 34293327) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь державного закладу «Дорожня клінічна лікарня № 1»станції Київ ДТГО «Південно-Західна залізниця»(01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 8-А; р/р 35220004000030 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 01110802) суму основного боргу в розмірі 4445 (чотири тисячі чотириста сорок п’ять) грн. 67 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 95 (дев’яносто п’ять) грн. 67 коп. та 221 (двісті двадцять одна) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 294,51 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 23.04.2010 р.