Рішення № 9553133, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/8920.04.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегровані мережеві

рішення»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Консалтінг»

про                     стягнення 501538,58 грн. та розірвання договору

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Гримак В.А.          

Від відповідача Малєєв Є.С.

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегровані мережеві рішення»(Позивач), звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Консалтінг»(Відповідач) про розірвання договору та стягнення з Відповідача заборгованості, неустойки, суми гарантійного фонду за Угодою підряду № 08/SUB-66 від 23.05.2008р. у сумі 501538,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2010р. порушено провадження у справі.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Консалтінг»безпідставно не сплачує грошові кошти за виконані позивачем підрядні роботи по будівництву нежитлового приміщення площею 1600 м 2, на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., смт Козелець, вул. Івана Франка, 12. А також, не приймає пропозиції про розірвання угоди підряду в зв’язку з істотним зміни обставин, та не повертає розмір гарантійного фонду, що був утриманий відповідачем.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю.

Зокрема відповідач наголошує на наступному:

- порядок здійснення платежів за угодою було визначено пунктами 15.2, 15.2.1, 15.2.2, окремо за матеріалами, конструкції, обладнання та окремо за роботи;

- позивачем не надано в повному обсязі платіжні пакети, роботи зазначені в Актах № S-02 та S-03 виконані не в повному обсязі;

- акти № S-02 та S-03 не підписані відповідачем, зауваження за актами не усунуті позивачем;

- позивач в порушення пункту 4.3.5. Угоди не надав відповідачу документи, що підтверджують якість та відповідність виконаних по актах № S-02 та S-03 робіт проектній документації;

- у відповідача не виник обов’язок по здійсненню перерахування суми гарантійного фонду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарським судом міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі 23 квітня 2008 року була укладена угода підряду № 08/SUB-66.

За даною угодою підряду позивач повинен виконати підрядні роботи по будівництву нежитлового приміщення на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., смт Козелець, вул. Івана Франка, 12.

Роботи позивачем виконувались, про що свідчать підписані обома сторонами акти приймання-передачі підрядних робіт № S-01 від 25.07.2008р. на суму 159277,20 грн. та № 1 від 18.08.2008р. на загальну суму 253 974,97 грн.

Відповідачем на рахунок Позивача в рамках Угоди підряду були перераховані наступні суми, що підтверджуються наявними у справі матеріалами:

24.07.2008р. аванс за палі у розмірі 164897,80 грн.;

07.08.2008р. аванс за палі у розмірі 42000,00 грн.;

18.08.2008р. аванс за арматуру та бетону підготовку у сумі –64440,00 грн.;

02.09.2008р. аванс за бетонні роботи у сумі –54745,00 грн.;

08.09.2008р. оплата опалубки у сумі –12500,00 грн.;

26.09.2008р. аванс за бетонні роботи в сумі –24600,00 грн.;

07.10.2008р. аванс за бетонні роботи в сумі –30145,00 грн.

Загальна сума перерахованих Відповідачем грошових сум в рамках Договору на користь Позивача в період з травня 2008р. по день звернення позивача з позовною заявою становить 559940,11 грн.

29 жовтня 2008р. Відповідачем були прийняті до розгляду Акти приймання виконаних підрядних робіт № S-02 на суму 364798,80 грн. та № S-03 на суму 168962,40 грн., про що свідчить підпис про прийняття зазначений на актах. Факту прийняття представник Відповідача не заперечував.

В листі № 21-11/08-04 від 21.11.08р, який наявний в матеріалах справи, що Відповідач описує зауваження до виконаних робіт за Актами S-02 та S-03, які позивач Повинен виконати для прийняття Відповідачем робіт за вказаними актами.

25 листопада 2008р. Позивач направив Відповідачу Супровідний лист вих. № 1249 про те, що в зв’язку із зупинкою Відповідачем робіт на об’єкті будівництва за умовами Договору № 08/SUB-66 від 23.05.2008р., Позивачем були усунуті всі зауваження, які зазначались в листі № 21-11/08-04 від 21.11.08р, а також передані всі документи, що вимагаються в листі № 21-11/08-04 від 24.11.2008р. Отримання Супровідного листа та всієї документації підтверджується підписом та печаткою Відповідача в Описі переданої документації від 26 листопада 2008р.

28.11.2008р. Відповідачем був направлений лист № 28/11/08-01 про необхідність здійснення заходів до укладання додаткової угоди про розірвання, але жодних заперечень проти виконаних робіт не зазначено.

Керуючись п. 15.2.2. Договору Відповідач повинен був у продовж 3 робочих днів з дати отримання пакету документів розглянути його та підписати, якщо виконання робіт задовольняє. Зауважень до якості робіт у продовж відведеного угодою строку не надходило, тому Позивач правомірно вважає роботи прийнятими Відповідачем, а Акти S-02 та S-03 підписаними без зауважень. Датою підписання Актів необхідно вважати 01.12.2008р. Оплата за виконані Позивачем роботи повинна була надійти у продовж 2-х календарних днів з дати підписання Актів. Таким чином, Позивач правомірно почав нараховувати штрафні санкції починаючи з 04.12.2008р.

Як свідчать надані суду докази, позивач 29.04.2009р. звертався до відповідача з претензією вих. № 376, в якій просив сплатити основну суму боргу та штрафні санкції.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що відповідач здійснюватиме оплату вартості належно виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт в порядку та обсягах, передбачених цією Угодою.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу.

Виходячи з Актів виконаних підрядних робіт, що наявні в матеріалах справи, загальна сума виконаних Позивачем робіт за Угодою підряду становить 947013,37 грн. Відповідач перераховував на користь Позивача кошти за роботи в сумі 559940,11 грн. Таким чином, сума невиконаного Відповідачем грошового зобов’язання становить 387073, 30 грн. 34437,11 грн., з яких –сума гарантійного фонду, як зазначено в позовній заяві та підтверджено Відповідачем у відповіді на претензію № 15/05/09-01 від 15 травня 2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення позивача з позовною заявою основна сума боргу становить 352635,58 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі –ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача, відповідно до п. 20.6 угоди підряду, пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку Україна від суми заборгованості за кожен день затримки у розмірі 42358,59 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 58890,14 грн. інфляційних втрат та 13216, 59 грн. - 3% річних.

Відповідно до п.20.6 угоди та ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані за період грудень 2008 р. –лютий 2010 р. та складають 58890,14 грн., три річних з простроченої суми нараховані за період з 04 грудня 2008 р. по 04 березня 2010р. і складають 13216, 59 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2008р. Позивач листом надіслав відповідачеві пропозицію про розірвання Угоди підряду № 08/SUB-66 від 23.05.2008р. в зв’язку із істотною зміною обставин –консервацією об’єкту будівництва. Відповідач не підписав додаткову угоду про розірвання та не сплатив кошти за виконані роботи позивачем до консервації.

Відповідно до ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч.3 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В зв’язку з тим, що суд вважає зміну обставин –консервація об’єкту будівництва, достатньою умовою для розірвання угоди підряду, гарантійний фонд у розмірі 34437,68 грн. повинен бути перерахований позивачу у повному розмірі.

Відповідно до положень ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що між позивачем та відповідачем на протязі 2008 року постійно велось листування в електронному вигляді по всім питанням з приводу виконання робіт за Угодою підряду № 08/SUB-66 від 23.05.2008 р., а також те, що представник відповідача в судовому засіданні заперечував таке листування, позивач для доказування обставин справи надав суду копії електронних листів, які направлялись позивачем на адресу відповідача.

Для підтвердження своєї позиції, щодо можливості залучити електронні листи в якості доказів, позивач зазначив, що електронне листування є звичаєм ділового обороту, що не передбачене законодавством або договором, але сформоване, досить визначене у своєму змісті, широко застосовуване в якій-небудь області підприємницької діяльності правило поведінки. Звичай ділового обороту може бути застосований від того, чи зафіксований він у якому-небудь документі.

З огляду на вищезазначене, позивач міг використовувати даний вид листування і в разі відсутності такої умови в Договорі, але в п. 28.2 Угоди підряду № 08/SUB-66 від 23.05.2008 р., зазначено, що всі офіційні повідомлення, вказівки, розпорядження, протоколи, проектно-кошторисна документація та інша інформація повинні надаватись стороною адресату в письмовому вигляді та передаватись безпосередньо адресату кур’єрською поштою на поштову адресу, факсимільним повідомленням на номер факсу або електронною поштою на поштову адресу сторін.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідач отримав лист № 1282 від 03.12.2008 р., в якому йдеться мова про направлення позивачем на електронну адресу співробітника відповідача листів з усіма необхідними даними, в тому числі з розрахунком вартості виконаних робіт за формою Додатку 1 та переліку робіт, що залишились не виконаними на момент консервації.

Враховуючи наведене, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Консалтінг»(01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63-а, к. 20, код ЄДРПОУ 32070765, рахунок № 26009004606001 в Регіональному управлінні ВАТ КБ «Надра» в м. Києві або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегровані мережеві рішення»(04074, м. Київ, вул. Дубровицька, 28, код ЄДРПОУ 33635717, р/р 26006189259601 в АКІБ «УкрСиббанк») основну суму боргу в розмірі 352635 (триста п’ятдесят дві тисячі шістсот тридцять п’ять) грн. 58 коп., суму пені в розмірі 42358 (сорок дві тисячі триста п’ятдесят вісім) грн. 59 коп., суму інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 58890 (п’ятдесят вісім тисяч вісімсот дев’яносто) грн. 14 коп., суму трьох процентів річних від суми боргу у розмірі 13216 (тринадцять тисяч двісті шістнадцять) грн. 59 коп.; суму гарантійного фонду у розмірі 34437 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять сім) грн. 68 коп., 5100 (п’ять тисяч сто) грн. 39 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати угоду підряду № 08/SUB-66 від 23.05.2008р. укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Консалтінг»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегровані мережеві рішення».

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.