Рішення № 9553036, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/5412.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ініціатива»(Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Ініціатива Інвест»)

Провизнання недійсною додаткової угоди від 29.05.2009 року

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кравцова О.О. –дов. № б/н від 02.02.2010 року; Філімонов Т.М. –дов. № б/н від 02.02.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ініціатива»(Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Ініціатива Інвест») про визнання недійсною додаткової угоди від 29.05.2009 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»на момент підписання Додаткової угоди від 29.05.2009 року не мав достатніх повноважень на вчинення такого правочину та підписав Додаткову угоду з порушенням встановленої процедури.

Ухвалою від 15.02.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.03.2010 року.

15.03.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»через канцелярію господарського суду подало заяву про відвід судді.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва № 41/54 від 17.03.2010 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»про відвід судді залишено без задоволення.

Матеріали справи були повернуті судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою від 17.03.2010 року справу було призначено до розгляду на 02.04.2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні 02.04.2010 року надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

В судове засідання 02.04.2010 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою від 02.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 12.04.2010 року.

В судовому засіданні 12.04.2010 року представники позивача подали документи на вимогу ухвали від 02.04.2010 року та надали усні пояснення по справі, відповідно до яких просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 12.04.2010 року не з'явився, вимоги ухвали від 02.04.2010 року не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.04.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" (Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "Ініціатива Інвест"), іменоване надалі «Продавець»(відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця", іменоване надалі «Покупець»(позивач) був укладений договір (далі –Договір), відповідно до пункту 2.1 якого продавець зобов'язується продати та відступити покупцю, а покупець купити та прийняти у продавця частку разом з усіма пов’язаними з нею правами, при цьому частка повинна бути вільною від усіх та будь-яких обтяжень.

Під продажем частки, як передбачено Договором, сторони розуміють, поміж іншого, повне і належне виконання продавцем своїх відповідних зобов’язань щодо виходу продавця зі складу учасників (власників) товариства та набуття покупцем всіх прав учасника (власника) товариства шляхом оформлення ними відповідної документації та належного вчинення ними інших залежних від них дій, передбачених чинним законодавством та Договором (п. 2.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.2 Договору передача продавцем покупцеві частки товариства відбувається наступним чином:

Ш          прийняття на загальних зборах учасників продавця рішення про продаж частки товариства покупцю;

Ш          прийняття на загальних Зборах учасників покупця рішення про купівлю частки товариства та вступ до складу учасників товариства;

Ш          прийняття на загальних Зборах учасників товариства рішення про вихід продавця зі складу учасників товариства та вступ покупця до складу учасників товариства;

Ш          державної реєстрації змін у статуті товариства про зміну складу учасників товариства;

Ш          здійснення інших дій, що можуть вимагатись для цілей переходу права власності на частку від продавця до покупця, або бути пов’язаними з ними.

Відповідно до пункту 4.3 Договору продавець втрачає, а покупець набуває всіх прав на частку товариства з одночасним переходом до нього всіх прав, що належали продавцю, з моменту державної реєстрації відповідних змін у статуті товариства.

На завершенні продавець передає покупцеві всі статутні документи товариства, його бухгалтерську документацію, оригінали всіх договорів, стороною яких є товариство, правовстановлюючі документи стосовно майна та іншу документацію стосовно товариства та майна, а також печатку товариства.

На завершенні покупець передає продавцеві документи, необхідні для державної реєстрації змін до статуту товариства, пов’язаних зі змінами в складі учасників товариства, в тому числі, якщо це необхідно, відповідну довіреність, видану товариством та/або покупцем, а також печатку товариства (або покупець має забезпечити доступність представника покупця для цілей застосування печатки). (п.4.4 Договору)

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що відповідно до Договору продавець за власний рахунок поміж іншого буде зобов’язаний забезпечити, щоб:

?          протягом 60 календарних днів з дати першого платежу товариство уклало Договір оренди землі та мало договір оренди землі, належним чином зареєстрований відповідним місцевим органом земельних ресурсів (надалі – зобов’язання щодо оренди землі);

?          протягом 60 календарних днів з дати другого платежу товариство отримало право власності на ділянку та державний акт (надалі –зобов’язання щодо власності на землю);

?          протягом 60 календарних днів з дати найбільш ранньої із наступних дат: (і) дата сплати покупцем гривневий еквівалент принаймні 70000 євро із суми другого платежу; (іі) дата, коли забезпечив отримання товариством відповідних коштів (еквівалент 70000 євро), були виконані екологічні зобов’язання.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що ціна частки товариства становить гривневий еквівалент 1870000 (один мільйон вісімсот сімдесят тисяч) євро за курсом (надалі - купівельна ціна).

Відповідно до пункту 6.2 Договору купівельна ціна має сплачуватися наступним чином:

?          частина купівельної ціни, що складає гривневий еквівалент 250000 (двісті п’ятдесят тисяч) євро за курсом (надалі –перший платіж) сплачується протягом 5 робочих днів з дати завершення;

?          частина купівельної ціни, що складає гривневий еквівалент 720000 (сімсот двадцять тисяч) (надалі –другий платіж) євро за курсом сплачується протягом 5 робочих днів з дати укладення та реєстрації відповідно до чинного законодавства договору оренди землі із необхідним цільовим призначенням (незважаючи на вищевикладене, покупець матиме право, але не обов’язок здійснити оплату частини другого платежу в розмірі гривневого еквіваленту 70000 євро авансом);

?          частина купівельної ціни, що складає гривневий еквівалент 600000 (шістсот тисяч) євро за курсом (надалі –третій платіж) сплачується протягом 5 робочих днів з дати пізнішої з наступних подій:

(і) дати другого платежу;

(іі) дати отримання покупцем державного акту;

?          частина купівельної ціни, що складає гривневий еквівалент 300000 (триста тисяч) євро за курсом (надалі –четвертий платіж) сплачується протягом 5 робочих днів з дати пізнішої з наступних подій:

(і) виконання екологічних зобов’язань;

(іі) отримання покупцем підтвердження доступності залізниці;

29.05.2009 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору від 16.04.2009 року, пунктом 1 якої домовились внести зміни до Договору від 16 квітня 2009 року (далі - Договір), а саме враховуючи об’єктивні обставини (вихідні та святкові дні, які припадають на травень 2009 року, а також графік проведення сесійних засідань органів місцевого самоврядування, які мають затвердити нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інші обставини) внести зміни до строків виконання продавцем зобов’язань щодо оренди землі та зобов’язань щодо власності на землю.

Тобто, з врахуванням вищенаведеного погоджено наступну редакцію окремих статей та пунктів Договору, а саме:

«Стаття 5 (Завершальні та інші зобов’язання), пункт 5.1, підпункт (а), викласти у наступній редакції: «протягом 120 календарних днів з дати першого платежу Товариство уклало Договір Оренди землі та мало Договір оренди землі, належним чином зареєстрованим відповідним місцевим органом земельних ресурсів (надалі –зобов’язання щодо оренди землі).

Стаття 5 (Завершальні та інші зобов’язання), пункт 5.1, підпункт (б), викласти в наступній редакції: «протягом 120 календарних днів з дати другого платежу товариство отримало право власності на ділянку та державний акт (далі –зобов’язання щодо власності на землю).»

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсною Додаткової угоди від 29.05.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»був не уповноваженим на укладання з відповідачем додаткової угоди від 29.05.2009 року, так як додаткова угода, є невід’ємною частиною договору, а тому повинна укладатися у тому ж порядку та у тій же формі, що і основний договір, з дотриманням визначеного Протоколами загальних зборів учасників товариства № 5 та № 5/А спеціального порядку укладення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З положень статті 92 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»підписав Додаткову угоду без будь –яких погоджень (попередніх чи наступних) на її укладення від загальних зборів учасників позивача як вищого органу управління товариством.

Однак, вищезазначені твердження позивача судом не приймаються, оскільки, з досліджених матеріалів справи та аналізу пунктів 10.6.5, 10.8, 10.10, 11.1 та 11.2 Статуту ТОВ «Біоленд Вінниця»можна зробити висновок, що директор діяв відповідно до наданих йому повноважень без будь –яких порушень та за відсутності обмежень, які б слугували перешкодою для укладення спірної Додаткової угоди.

Позивач також, зазначає, що протоколами № 5 та № 5/А від 15 квітня 2009 року загальні збори учасників позивача визначили спеціальний порядок підписання Договору, який було порушено підчас підписання спірної додаткової угоди.

Відповідно до Протоколу № 5 від 15 квітня 2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»загальні збори учасників вирішили затвердити купівлю 100% в статутному капіталі ТОВ «Миколаїв –Агросервіс»та уповноважити Рікардо Скіатті та Юлію Вигівську спільними зусиллями зробити все можливе для укладення Головної угоди.

Згідно з протоколом № 5/А від 15 квітня 2009 року позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця» загальні збори учасників вирішили Головою зборів учасників товариства обрати Рікардо Скіатті та секретарем зборів учасників обрати пані Юлію Вигівську, придбати товариством частки у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв - Агросервіс», юридичної особи за законодавством України (ідентифікаційний код 35930805), що має юридичну адресу: вул. Армійська, 18-А, приморський район, м. Одеса, Україна, 65063, на підставі Договору купівлі –продажу із Товариством з обмеженою відповідальністю «компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ініціатива»(пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Ініціатива Інвест»), юридичною особою за законодавством України з місцезнаходженням за адресою: Україна, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5а, офіс 1, ідентифікаційний код 33097725, вирішили надати директору Товариства пані Юлії Вигівській та пану Рікардо Скіатті повноваження на підписання угоди від імені товариства та крім того, вирішили надати директору пані Юлії Вигівській повноваження надати відповідну довіреність пану Рікардо Скіатті щодо укладання від імені товариства угоди.

З тексту зазначених протоколів не вбачається, що позивач встановив якісь обмеження для директора чи обов’язковий та особливий порядок укладення основного Договору, порушення якого може бути підставою для визнання недійсним правочину.

Крім того, позивач посилається на те, форма спірної додаткової угоди не відповідає формі основного Договору, яка була погоджена Загальними зборами учасників позивача.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України, передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Спірна додаткова угода підписана сторонами (з боку позивача директором) та скріплена печатками, а отже укладена в письмовій формі відповідно до вимог чинного законодавства та не суперечить положенням Статуту позивача.

Оскільки додаткова угода від 29.05.2009р., на підставі якої було скориговано строки виконання сторонами зобов’язань за Договором від 16.04.2009р., укладена із дотриманням вимог діючого законодавства та враховуючи те, що позивач не довів всіх необхідних ознак для визнання її недійсною відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, господарський суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, слід зазначити, що правомірність укладення додаткової угоди було досліджено та встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 року по справі № 41/585, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010 року.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання

рішення 23.04.2010 року