Рішення № 9552826, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/2906-09-43/40-09-17/11329.03.10 За позовом Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.. О. М. Макарова»

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування»

Простягнення 950,84 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаВасиленко В.Л. (за дов.)

Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Харківської області звернулося державне підприємство «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування»про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 947 від 01.10.2007 року в сумі 950,84 грн., з яких сума основного боргу складає 696,09 грн., інфляційні витрати у розмірі 175,45 грн., трьох процентів річних у розмірі 30,57 грн., штраф у розмірі 48,73 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2009 року у справі № 11/2906-09-43/40-09 (суддя Сальникова Г.І.) позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 року у справі № 11/2906-09-43/30-09 рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2009 р. у справі № 11/2906-09-43/40-09 скасовано, а справу направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва справу № 11/2906-09-43/40-09 передано на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду від 15.03.2010 р. прийнята до провадження судді Удалової О.Г. справа № 11/2906-09-43/40, присвоєно їй № 11/2906-09-43/40-09-17/113. Розгляд справи призначено на 29.03.2010 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          01.10.2007 р. між державним підприємством «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»(електропостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 947 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов’язаний своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені Договором.

          Згідно пункту 2.2 Договору сума договору на момент його укладання складає: 489658,60 грн., в тому числі ПДВ 81609,77 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору споживач зобов’язується сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з тарифами, що діють у цей період, індексом цін та умовами цього Договору.

          Для визначення обсягів використаної електроенергії споживач знімає та подає в останній день розрахункового місяця до електоропостачальної організації акт прийому передачі з показаннями розрахункових електролічильників субспоживача за формою, згідно з додатком № 6 (пункт 4.2 Договору).

          Відповідно до пункту 6.2 Договору споживач здійснює передплату до 25 числа місяця попереднього розрахунковому в обсязі згідно з Додатком № 1. Кінцевий розрахунок здійснюється споживачем в 5-денний строк після отримання платіжної вимоги від електропостачальної організації.

До вказаного договору сторони уклали додаток № 3 «Графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації», додаток № 4, додаток № 5 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідності сторін», додаток №6 «Акт прийому –передачі електричної енергії», додаток № 7 «Розрахунок втрат електроенергії в мережі споживача 6/04 кВ», додаток № 8 «Порядок та режим роботи електронагрівальних установок», додаток № 9 «Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень», додаток № 10 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Крім того, сторони погодили умови додаткової угоди № 1 від 17.12.2008 р. до Договору, якою продовжили термін дії договору до 31.12.2009 р..

Відповідно до умов вказаного Договору позивач надав відповідачеві послуги з постачання електроенергії у грудні 2007 р. та в березні 2008 р. на загальну суму 696,09 грн., що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі електроенергії, підписаними представниками сторін та скріплений печатками, які знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач належним чином свої зобов’язання не виконав та не здійснив своєчасної та належної оплати наданих послуг, внаслідок чого у грудні 2007 р. та в березні 2008 р. виникла заборгованість в сумі 696,09 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договор та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Отже, вимога про сплату боргу в сумі 696,09 грн. є обґрунтованою.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційна складова боргу становить 175,45 грн., три проценти річних складають 30,57 грн..

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 216-р від 23.06.2005 р. державне підприємство «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова»входить до переліку підприємств державного сектору економіки.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 48,73 грн. є законною та обґрунтованою.

Суд приймає розрахунок боргу, штрафу, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування»(02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, рахунок 26005000122792 у філіалі ВАТ «Укрсімбанку»м. Харків, МФО 351618, код 31645482) на користь державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод»ім. О.М. Макарова (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, рахунок 26001132026114 в ЗАТ КБ «Приватбанка»м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код 14308368) 696,09 грн. боргу, 48,73 грн. штрафу, 175,45 грн. інфляційних витрат, 30,57 грн. трьох процентів річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 22.04.2010 р.