Рішення № 9552763, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/7719.04.10

За позовом Закритого акціонерного товариства «ЛБК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салют Трейд»

про стягнення 3929997,56 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Чаплян С.В. –представник по довіреності від 12.02.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салют Трейд»збитків в розмірі 3929997,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010р. порушено провадження по справі № 53/77, розгляд справи призначено на 22.03.2010р.

У зв’язку з не з’явленням в судове засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010р. розгляд справи було відкладено до 19.04.2010р.

В судовому засіданні 19.04.2009р. представник позивача надав заяву про уточнення підстав стягнення з відповідача 3929997,56 грн. Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача передоплату за Договором поставки № 119-П від 21.09.2009р. в розмірі 3929997,56 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, проте через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про визнання позову в повному обсязі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.04.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.09.2009р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 119-П, відповідно до умов якого Постачальник (відповідач) виконує поставку електрообігрівального обладнання і приладів встановленого зразка в номенклатурі і кількості, визначеному в Специфікаціях, які є невід’ємними частинами даного договору (п. 1.1 Договору).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі 24.09.2009р. було укладено додаткову угоду до договору поставки № 119-П від 21.09.2009р., відповідно до якої сторони домовились викласти п. 7.1. в наступній редакції: «Покупець зобов’язаний у повному обсязі оплатити товар, який постачається за цим договором, на умовах 100% передплати до 31.10.2009р.».

Позивач на виконання умов Договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 3929997,56 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 180 від 14.10.2009р., № 181 від 16.10.2009р., № 182 від 20.10.2009р., № 183 від 22.10.2009р., № 185 від 26.10.2009р., № 189 від 28.10.2009р., належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи.(оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що постачальник зобов’язується здійснити поставку приладів протягом 20 робочих днів з моменту підписання договору, згідно з п. 7.1., з оплатою на поточний рахунок постачальника.

Проте, всупереч положенням Договору відповідач поставку товару в обумовлений Договором строк не здійснив.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача лист № 7 від 11.01.2010р., в якому вказує, що свої зобов’язання відповідно до умов Договору поставки № 119-П від 21.09.2009р. позивач виконав та просить відповідача по справі у зв’язку з закінченням строку дії договору та неотриманням обладнання, повернути одержані в якості попередньої оплати кошти в розмірі 3929997,56 грн. Доказом отримання вказаного листа є відмітка відповідача на вказаному листі за Вх. № 11 від 11.01.2010р.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму передоплати не повернув.

          Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як слідує з матеріалів справи, Позивач здійснив Відповідачеві передоплату відповідно до умов Договору, однак Відповідач свого обов’язку щодо поставки товару у строк визначений в Договорі не виконав, отриманих коштів на вимогу позивача не повернув.

Відтак, суд визнає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати по Договору в розмірі 3929997,56 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салют Трейд»(03049, м. Київ, вул. Тополева, 6, код ЄДРПОУ 36124138 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «ЛБК»(03680, м. Київ, вул. Боженка, 86, код ЄДРПОУ 34663284) попередню оплату в сумі 3929997 (три мільйони дев’ятсот двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) грн.. 56 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.