Рішення № 9552736, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/13920.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Груп»

простягнення 280306,60 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:юрист Мелянчук О.Г. (довіреність від 11.01.2010 року) від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Груп» заборгованості за договором поставки №5-UA від 11.01.2008 року у сумі 280306,60 грн. (у тому числі 245011,13 грн. основної заборгованості, 6 497,53 грн. пені, 3446,67 грн. інфляційних втрат, 850,16 грн. трьох процентів річних та 24501,11 штрафу). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 року порушено провадження у справі №23/139 та призначено її розгляд на 08.04.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 20.04.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судові засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.04.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №5-UA від 11.01.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач –зобов’язався прийняти та оплатити його.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем було поставлено Відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 280306,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 4218004100 від 22.12.2009 року, № 4218004101 від 22.12.2009 року, №4218004084 від 18.12.2009 року та №4218004103 від 23.12.2009 року, а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача без заперечень та зауважень.

Пунктом 1 додатку №09/09-1 від 01.09.2009 року до договору №5-UA від 11.01.2008 року, встановлено обов’язок Відповідача оплачувати товар, що поставляється протягом 20 календарних днів з моменту його відвантаження.

Проте Відповідач отриману продукцію оплатив частково. Відповідач направив на адресу Позивача гарантійний лист №8 від 27.01.2010 року, зобов’язуючись погасити заборгованість до 23.02.2010 року.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, умов договору №5-UA від 11.01.2008 року сторони провели зарахування зустрічних позовних вимог на суму 36459,50 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за отримані згідно умов договору поставки №5-UA від 11.01.2008 року товари, становить 245011,13 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт передачі товару підтверджено відповідними видатковими накладними, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманої продукції Відповідачем у повному обсязі суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 245011,13 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.2 договору поставки №5-UA від 11.01.2008 року Відповідач зобов’язався у разі порушення порядку та строків оплати товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми основного боргу, а у випадку прострочення більше ніж на 10 днів сплатити штраф у розмірі 10% віртості поставленого товару.

Суд перевірив відповідний розрахунок Позивача та встановив, що позовна вимога про стягнення 30998, 64 грн. неустойки є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Груп»підлігає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Груп»(03145, м. Київ, вул. Заболотного,15, ідентифікаційний код 35570264) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова,12, ідентифікайний код 34763726) 245011,13 грн. (двісті сорок п’ять тисяч одинадцять гривень 13 копійок) основного боргу, 6497,53 грн. (шість тисяч чотириста дев’яносто сім гривень 53 копійки) пені, 850,16 грн.(вісімсот п’ятдесят гривень 16 копійок) трьох процентів річних, 3446,67 грн. (три тисячі чотириста сорок шість гривень 67 копійок) інфляційних витрат, 24501,11 грн.(двадцять чотири тисячі п’ятсот одну гривню 11 копійок) штрафних санкцій, 2810,00 грн. (дві тисячі вісімсот десять гривень) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Дата підписання рішення: 21.04.2010 року.