Рішення № 9552626, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/13619.04.10 За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини

                              Оболонської Районної у місті Києві державної адміністрації

Про                              стягнення 35078,51 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Півень Д.О., довіреність № Д/07/2010/03/02-1 від 10.07.2009р.

від відповідача          Малигіна Г.П., довіреність № 04-2/8-Д від 24.03.2010р.

                              Рибалко М.С., довіреність № 04-2/7-Д від 24.03.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Оболонської РДА (далі – відповідач) про стягнення з останнього 35078,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 8423014 від 01.10.2005 р.

Ухвалою суду від 04.03.2010 р. порушено провадження у справі № 1/136 та призначено розгляд на 26.03.2010р.

26.03.2010р. відповідач подав до канцелярії суду додаткові документи.

26.03.2010р. позивач в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог частково заперечив, оскільки ним частково було проплачено суму боргу ще до подачі позову до суду, про що надав копії платіжних доручень.

Суд вирішив відкласти розгляд справи на 19.04.2010р. для проведення звірки розрахунків.

19.04.2010р. у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ним частково було сплачено суму боргу у розмірі 13449,36 грн., надано пояснення по суті спору та копію платіжного доручення.

Представник позивача пояснив, що борг було зменшено, та станом на дату розгляду справи складає 7961,16 грн.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2005р. № 8423014.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення про укладення договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку та розрахунковим способом.

У п.2 додатку №4 до Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.3 додатку №4 до договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак свої зобов’язання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2009 по 01.02.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.02.2010 становить 53985,41грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 35078,51 грн. боргу, а саме: 33913,81 грн. –основного боргу, 980,72 грн. –інфляційних втрат, 183,98 грн. –3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Судом було встановлено, що відповідач суму основного боргу сплатив, проте вже після порушення провадження у справі.

Суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У судових засіданнях судом було встановлено, що відповідачем частину боргу у розмірі 12503,29 грн. було сплачено до подачі позову до суду, про що свідчать копії платіжних доручень № 647 від 19.02.2010р., № 648 від 19.02.2010р.

Також судом встановлено, що відповідач сплатив борг у розмірі 13449,36 грн., про що свідчить копія платіжного доручення № 728 від 31.03.2010р.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, всі документи додані сторонами до матеріалів справи, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням погашення основної суми заборгованості, в частині стягнення 12503,29 грн. боргу –судом буде відмовлено, оскільки відповідач сплатив цю суму боргу, ще до подачі позову до суду.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 350,79грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління культури, туризму, та охорони культурної спадщини виконавчого органу Оболонської районної у м.Києві ради (Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації) (04205, м.Київ, просп. Оболонський 16, код ЄДРПОУ 26063914) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 7961 (сім тисяч дев’ятсот шістдесят одну) грн. 16 коп. –основного боргу, 980 (дев’ятсот вісімдесят) грн. 72 коп. –інфляційних втрат, 183 (сто вісімдесят три) грн. 98 коп. –3% річних, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 10 коп. –державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 149 (сто сорок дев’ять) грн.

В частині стягнення 12503,29 грн. –основного боргу –відмовити.

В частині стягнення 13449,36 грн. –основного боргу, провадження припинити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 22.04.2010р.)