Рішення № 9552584, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/5819.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ІІІ» до Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» про стягнення інфляційних збитків, 3% річних

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Яцишин А.М. (довіреність від 02.09.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 19.04.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-ІІІ»(надалі ТОВ «Т-ІІІ», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(надалі ТОВ «Індустріально-експортний банк», відповідач) суми інфляційних збитків за період з 08.05.2008р. по 26.03.2009р. в розмірі 30043, 93 грн., суми 3 процентів річних від суми простроченої заборгованості у відповідності до ст. 625 ЦК України в розмірі 4562, 27 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прострочено виконання зобовязання щодо оплати винагороди за договором доручення від 29.05.2007р., спір щодо стягнення суми основної заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, вже вирішено також і в судовому порядку.

Так, у зв’язку з допущенням прострочення в оплаті, з урахуванням обов’язку і по виконанню судового рішення у справі 18/63, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних, інфляційні збитки за період прострочення станом на 26.03.2009р. та просить стягнути їх з відповідача в межах заявленого позову.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Провадження у справі порушено ухвалою від 12.02.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Ухвалою суду від 19.04.2010р. відмовлено відповідачу у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу про порушення провадження у справі. Підготовка відповідачем апеляційної скарги на ухвалу суду підтверджує проінформованість відповідача про розгляд справи судом та свідчить про наявну можливість виконати вимоги суду, які є обов’язковими в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання договору доручення від 29.05.2007р. позивачем на користь відповідача були вчинені дії по погашенню простроченої заборгованості, що підтверджується погашенням заборгованості на користь відповідача з боку ЕНАФ «Мрія»у загальному розмірі 687400, 00 грн.: 13.06.2007 р. у розмірі 300000,00 грн., 13.08.2007 р. у розмірі 100000,00 грн., 16.10.2007 р. у розмірі 234600,00 грн., 22.10.2007 р. у розмірі 52800,00 грн..

          Винагорода позивача, яка не була сплачена відповідно до умов договору відповідачем у справі, становила 171850 грн., спір про стягнення зазначеної суми заборгованості з урахуванням інфляційних збитків та трьох відсотків річних нарахованих станом на 08.05.2008р., було вирішено Господарським судом міста Києва у справі 18/63 (рішення від 10.06.2008р.).

          Судове рішення прийняте за результатами розгляду зазначеної справи залишене в силі Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2008р. та є достатнім доказом наявного прострочення у виконанні відповідачем зобов’язань по сплаті винагороди в сумі 171850 грн. згідно договору доручення від 29.05.2007р..

Через несплату відповідачем наявної заборгованості по договору навіть після вирішення спору в судовому порядку, позивачем було отримано наказ на виконання рішення суду у справі № 18/63 від 19.01.2009 року, який пред’явлено 30.01.2009 року до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві разом із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва.

03.02.2009 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльовим Р.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 11268719 від 03.02.2009 року.

У відповідності до вказаної постанови державного виконавця, відповідачу було надано 7-ми денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 11268719 від 03.02.2009 року.

Присуджена до стягнення за рішенням суду сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в загальному розмірі 206 945, 51 грн. та 3 190, 99 грн. - 3% річних була погашена відповідачем 26.03.2009р., у зв’язку з чим позивач за допущене прострочення в періоді з 08.05.2008р. (дата на яку здійснювався розрахунок інфляційних збитків та 3% річних при розгляді судового спору у справі 18/63) по 26.03.2009р. (дата на яку здійснено погашення боргу по договору) нарахував 3% річних в розмірі 4562, 27 грн. та інфляційні збитки в сумі 30043, 93 грн., стягнення яких і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у зв’язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань, непогашення у встановлений строк у повному розмірі суми належної до сплати винагороди за надані послуги по договору доручення від 29.05.2007р., суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків за період з 09.05.2008р. по 26.03.2009р. в розмірі 4562, 27 грн. та інфляційних збитків у розмірі 30043, 93 грн. такими що підлягають задоволенню. Розрахунки здійснені позивачем виходячи з періоду прострочення сплати відповідної суми боргу по кожному акту станом на 26.03.2009р. за мінусом відповідних сум (інфляційних збитків та 3% річних) присуджених до стягнення за рішенням суду у справі 18/63.

Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду), посилання на останню міститься, зокрема у позовній заяві.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем по заборгованості, щодо якої вирішено спір у справі 18/63 за рішенням суду від 10.06.2008р., в періоді з 08.05.2008р. по 26.03.2009р. у повному обсязі, суду не представлено, у зв’язку з чим позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 346 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська 42/4, к/р № 32008192901 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 14361575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ІІІ»(юрид. адреса: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 50-Б; адреса: 01025, м. Київ, вул. О. Гончара 6, кв. 29; п/р 26003002767001 у КРУ АТ «Індекс-Банк»МФО 300614, ідент. код 34794780) 30043, 93 грн. (тридцять тисяч сорок три гривні 93 копійки) інфляційних збитків, 4562, 27 грн. (чотири тисячі п’ятсот шістдесят дві гривні 27 копійок) 3% річних, 346 грн. (триста сорок шість гривень) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 22.04.2010