Рішення № 9552474, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/60601.02.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»

до           товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

про           стягнення 16590,85 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Павлюк В.С. –представник за довіреністю №90 від 01.10.2009 року;

від відповідача: не з’явився;

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»про стягнення 16590,85 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.12.2007 року між ним та відповідачем був укладений договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів №91-017/08-02, відповідно до якого закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»передало (перестрахувало) свої ризики товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант».

Відповідачем було порушено умови договору по сплаті частини страхового відшкодування.

Заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення до суду становить 15666,91 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.09.2009 року порушено провадження у справі №33/606, розгляд справи призначено на 17.11.2009 року.

В судове засідання 17.11.2009 року представник позивача з’явився, частково подав документи на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2009 року, уточнення позовних вимог, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/606 від 22.09.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також те, що його неявка перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 14.12.2009 року.

У судовому засідання 14.12.2009 року представник позивача подав суду заяву про зміну підстав позову, в якій зазначив, що в процесі судового розгляду зазначеної справи було виявлено помилкове посилання позивача у своїй позовній заяві на договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів №91-017/08-02 від 28.12.2007 року, проте, насправді спір виник у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів №05/ОП/03/2008, укладеного між сторонами 01.03.2008 року.

Представник відповідача подав заперечення на позов, відповідно до якого відповідач просив припинити провадження у справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву до 01.02.2010 року.

В судове засідання 01.02.2010 року представник відповідача не з’явився, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку із його необґрунтованістю.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2009 року та підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»(перестрахувальник) та товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(перестраховик) був укладений договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 05/ОП/03/2008 від 01 березня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 статті 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з ч.1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Пунктом 1.2 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року передбачено, що предметом цього договору є облігаторне (обов’язкове) пропорційне квотне перестрахування перестраховиком частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) згідно з ліцензією серії АВ № 377414 від 14.12.2007 р., правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 11.12.2007 р.

Предметом договорів страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, зазначеними в договорі страхування, а також додатковим обладнанням до них.

Згідно з п.1.3 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року дія цього договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО транспортних засобів), які укладені перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами) в період дії цього договору.

Пунктом 2.1 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року передбачено, що перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній основі відповідно до визначених в даному договорі квот.

Відповідно до п.2.8 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків-бордеро премій; рахунків-бордеро збитків та щоквартальних бордеро заявлених, але не сплачених збитків.

Згідно з п.2.9 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника, за винятком випадків, передбачених цим договором.

На підставі вищезазначених умов договору, позивачем було передано відповідачу у перестрахування, згідно з рахунком-бордеро премій №03 переданих в перестрахування від 22.05.2008 року за звітний період з 01.05.2008 року по 21.05.2008 року (обидві дати включно), ризик за договором страхування №10/17-1441 від 08.05.2008 року, який укладений позивачем з Маковецьким О.В. по автомобілю ACURA MDX, д.н. АА 6000 АН на період з 12.05.2008 року по 11.05.2009 року.

Відповідно до п.20 рахунку-бордеро премій №03 переданих в перестрахування від 22.05.2008 року страхова сума становить 354050,00 грн., перестрахувальна премія, що належить до сплати перестраховику –1981,59 грн. та частка відповідальності перестраховика - 14,35%, що становить 50810,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1918 від 01.07.2008 року на суму 34022,03 грн. закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»була виплачена товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»перестрахувальна премія.

Як вбачається з заяви про виплату страхового відшкодування №52/09 від 27.01.2009 року, 27.01.2009 року громадянин Маковецький О.В. повідомив ЗАТ «СК «Добробут та Захист»про настання страхового випадку, а саме: 26.01.2008 року в м. Києві на вул. Дніпроводській сталася дорожньо-транспортна пригода (наїзд на перешкоду), внаслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль ACURA MDX, д.н. АА 6000 АН.

Листом вих. №111 від 27.01.2009 року (вх. відповідача №091620 від 28.01.2009 року) позивач повідомив відповідача про страховий випадок та зазначив, що попередня сума збитку: «встановлюється можливо «касовий збиток».

Відповідно до п.4.4 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року цим договором встановлюється касовий збиток перестрахувальнику, який становить 50000,00 грн.

Касовий збиток –розмір страхового відшкодування, при перевищенні якого перестраховик, при оформленні обґрунтованого розрахунку страхового відшкодування, після заяви перестрахувальника на виплату страхового відшкодування, сплачує свою частку відшкодування перестрахувальнику раніше, ніж перестрахувальник зробить виплату страхового відшкодування.

Після проведення розрахунків зі страхувальником (вигодонабувачем), перестрахувальник направляє перестраховику копії відповідних платіжних документів та документів, зазначених в п.4.2.5 цього договору, в термін 10 робочих днів з дня виплати страхового відшкодування.

Згідно з п.4.3 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року збитки, сума страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати 50000,00 грн. врегульовується окремо (індивідуально).

Врегулювання збитків, сума страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати 50000,00 грн. здійснюється наступним чином:

- при отриманні перестрахувальником інформації від страхувальника (його довіреної особи) про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, перестрахувальник зобов’язаний протягом 5-ти робочих днів сповістити про це страховика (п.4.3.1 договору).

Повідомлення повинно містити інформацію про дату, місце та обставини настання страхового випадку, номер договору страхування, назву страхувальника, страхову суму та попередній прогнозований розмір страхового відшкодування.

Факт належного повідомлення відповідача про страховий випадок відповідачем не заперечувався.

- перестраховик, після отримання від перестрахувальника повідомлення про настання збитку, має право направити свого представника для участі у розслідуванні такого страхового випадку (п.4.3.2 договору).

- після проведення розслідування причин настання страхового випадку та визначення розміру збитку, перестрахувальник оформляє всі необхідні документи на приймає рішення щодо виплати (відмови в виплаті) страхового відшкодування (п.4.3.3 договору).

- Після проведення виплати страхового відшкодування перестрахувальник направляє перестраховику копії документів, складених в процесі врегулювання даного збитку, в термін, передбачений цим договором. При цьому, копії документів, що надаються перестраховику, мають бути завірені підписом уповноваженої особи та печаткою перестрахувальника (п.4.3.4 договору).

20.05.2009 року позивач виплатив страхове відшкодування згідно полісу №10/17-1441 від 08.05.2008 року та страхового акту №327/05/09 від 20.05.2009 року, в розмірі 108677,09 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1228 від 20.05.2009 року.

Як вбачається з страхового акту №327/05/09 від 20.05.2009 року, сума збитку події склала 109177,09 грн., додаткові збитки позивача (послуги експерта) - 500,00 грн.

Відповідно до п.3.4.5 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року перестраховик зобов’язаний відшкодувати перестрахувальнику свою частку у витратах перестрахувальника на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розмірів збитку (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ, тощо).

Листом вих. № 822 від 18.06.2009 року позивач просив відповідача здійснити виплату частки страхового відшкодування в розмірі 15666,91 грн. (109177,09 грн. *14,35%) та надав копії необхідних документів.

Факт отримання вищезазначеного листа відповідачем не заперечувався.

Згідно з п.3.4.4 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року перестраховик зобов’язаний протягом 5-ти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування (у випадку, якщо страховий випадок розглядається окремо відповідно до п.4.3 цього договору) сплатити свою частину страхового відшкодування.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 15666,91 грн. по договору №05/ОП/03/2008 облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів від 01.03.2008 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 923,94 грн.

Відповідно до п.11.2 договору № 05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цим договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж.

Оскільки, позивачем не надано жодного письмового доказу щодо направлення вимоги відповідачу про сплату пені як передбачили сторони в договорі, тому, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 923,94 грн. не підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 3 статті 55 ГПК України передбачає, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України, державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 16590,85 грн., тому сума державного мита –165,90 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 9,24 грн., на відповідача –156,66 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 13,14 грн., на відповідача –222,86 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ч.2 ст.34, ст.44, ч.5 ст. 49, ч.3 ст. 55, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, р/р 2650704300976 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228, код ЄДРПОУ 32382598) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(юридична адреса: 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 1, р/р 26508178 в «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 300335, код ЄДРПОУ 31571133) суму основного боргу 15666 (п’ятнадцять тисяч шістсот шістдесят шість ) грн. 91 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 66 коп. та 222 (двісті двадцять дві) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 923,94 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 22.04.2010 року.