Рішення № 9552436, 21.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/8621.04.10

За позовом          Oberosterreich Aktiengesellschaft (Райфайзенландесбанк оберостеррайх Акціенгезельшафт)

до          Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт»

про          стягнення 196011,94 євро, що на дату подання позову становить 2246296,83 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Задорожна К.С., представник за дов. б/нвід 01.12.2009;

від відповідача –Дзера Ю.Ю., представник за дов. №02/10-юр від 20.01.2010. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2010 року Oberosterreich Aktiengesellschaft (Райфайзенландесбанк оберостеррайх Акціенгезельшафт) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт»(далі –відповідач) заборгованості в сумі 196011,94 євро, що на дату подання позову (28.12.2009) становить 2246296,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 січня 2008 року АТЗТ «Інтер-Контакт»уклало з компанією Zeppelin Osterreich Gmbh, Zeppelinstra?e 2, А-2401 Fischamend (Постачальник) у якості продавця контракт на постачання устаткування. Зазначений контракт було укладено у формі 4-х заявок на купівлю:

1)          Заявка на купівлю колісного навантажувача (тип 966 GII, серійний номер AWY01085, виробник «Саterpillar», купівельна ціна 154 950,- євро);

2)          Заявка на купівлю ланцюгового екскаватора (тип 320 СL, серійний номер BDE00853, виробник «Саterpillar», купівельна ціна 74 000,- євро);

3)          Заявка на купівлю колісного навантажувача (тип 938 G, серійний номер 6WS03087, виробник «Саterpillar», купівельна ціна 67 500,- євро);

4)          Заявка на купівлю самохідного екскаватора (тип М 318, серійний номер 8АL03033, виробник «Саterpillar», купівельна ціна 89 000,- євро).

Товар відповідно до контракту було прийнято відповідачем повністю 14 лютого 2008 року.

26 лютого 2008 року відповідачем на виконання контракту від 25.01.2008 року було здійснено переказ 100 000 євро на рахунок постачальника за товар «Саterpillar».

Постачальником згідно з договором купівлі-продажу від 25.01.2008 було виставлено за поставлене устаткування відповідачу чотири рахунки: №№ 11400073, 084006, 11400072, 11400071 на загальну суму 385 450 євро. Із цієї суми, як зазначалось вище, відповідачем сплачено лише 100 000 євро в якості авансового платежу. Будь-яких інших платежів відповідачем здійснено не було.

25 квітня 2008 року Постачальник зробив позивачу письмову пропозицію купити 100 % права вимоги до відповідача за винагороду в розмірі 288 132,07 євро. Згідно з п. З вказаної пропозиції з купівлею права вимоги до позивача перейшли всі пов'язані з цим права і гарантії. На знак її юридично зобов'язуючого прийняття позивачу було запропоновано здійснити оплату купівельної ціни шляхом її перерахування на рахунок постачальника, що і було зроблено позивачем 28 квітня 2008 року, про що свідчить відповідна банківська виписка.

Позивач також зазначив, що у своїх заявках на закупівлю сторони домовилися про застосування матеріального права Республіки Австрія до контракту на постачання устаткування від 25 січня 2008 року.

Відтак, позивач на підставі §861, 902, 912, 1336 (1) Загального цивільного кодексу Австрії просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 196011,94 євро, яка складається:

179116,31 євро –основний борг;

16895,63 євро –неустойка.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав:

-          АТЗТ «Інтер-Контракт» не отримувало позовної заяви;

-          жодних цивільно-правових та зовнішньоекономічних угод з позивачем не укладалось, грошових коштів АТЗТ «Інтер-Контракт», як з боку позивача не отримувало, так і не перераховувало на розрахунковий рахунок позивача, за будь-які послуги товар та інші дії;

-          будь-яких доручень на уповноваження представників відповідача у відносинах з позивачем щодо ведення переговорів та укладення будь-яких цивільно-правових угод та зовнішньоекономічних контрактів не надавалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право»у випадках, передбачених законом, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

В заявках на закупівлю сторони домовилися про застосування матеріального права Республіки Австрія до контракту на постачання устаткування від 25 січня 2008 року. При цьому відповідно до пункту 3 розділу І Загальних умов продажу та поставки продавець (постачальник) з метою вирішення спору може заявити свої претензії за місцезнаходженням покупця.

Відповідно до статті 123 ГПК України іноземні підприємства і організації мають право звертатися до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Іноземні підприємства і організації мають процесуальні права і обов'язки нарівні з підприємствами і організаціями України.

Позивач є юридичною особою, що має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів відповідно до ст. 1 ГПК України.

Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участью іноземних підприємств і організацій»правовий статус іноземного суб'єкта господарювання підтверджується, як правило, випискою з торговельного (банківського, судового) реєстру країни, де такий суб'єкт господарювання має офіційно зареєстровану контору. Господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську або російську мову з урахуванням вимог статті 21 Закону України «Про мови в Українській РСР».

Верховною Радою України відповідно до Закону України від 10.01.2002 № 2933-ІП «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»ратифіковано Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації Іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), якою передбачено спрощений порядок засвідчення документів шляхом проставлення на них спеціальної печатки - апостиля. Згідно з пунктом «b»частини 3 статті 1 названої Конвенції її дія не поширюється на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій (вантажні митні декларації, товарно-транспортні накладні, виписки банку тощо).

Відповідно до ст. 4 ГПК України господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав. Згідно ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право»при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. При цьому, особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, Іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Так, 25 січня 2008 року АТЗТ «Інтер-Контакт»(Покупець) уклало з компанією Zeppelin Osterreich Gmbh, Zeppelinstra?e 2, А-2401 Fischamend (Постачальник) контракт на постачання устаткування. Зазначений контракт було укладено у формі 4-х заявок на купівлю:

1)          Заявка на купівлю колісного навантажувача (тип 966 GII, серійний номер AWY01085, виробник «Саterpillar», купівельна ціна 154 950,- євро);

2)          Заявка на купівлю ланцюгового екскаватора (тип 320 СL, серійний номер BDE00853, виробник «Саterpillar», купівельна ціна 74 000,- євро);

3)          Заявка на купівлю колісного навантажувача (тип 938 G, серійний номер 6WS03087, виробник «Саterpillar», купівельна ціна 67 500,- євро);

4)          Заявка на купівлю самохідного екскаватора (тип М 318, серійний номер 8АL03033, виробник «Саterpillar», купівельна ціна 89 000,- євро).

Сторони домовилися, що приймання-передача товару від продавця до покупця відбувається у місці укладення контракту, м. Лінц, Австрія. Відповідно до Додаткової угоди до купівельних заявок від 21.01.2008, укладеної між від позивачем та постачальником 25.01.2008, сторони домовилися про оплату товару наступним чином: передоплата складає 100 000 євро та повинна бути сплачена 22.08.2008. Залишок виплачується згідно з умовами плану виплат від 25.01.2008 як невід'ємної частини купівельних заявок від 25.01.2008.

Згідно зазначеного плану виплат оплата решти вартості товару за контрактом в сумі 285 450 євро здійснюється з розстроченням платежу шістьма рівними платежами по 47 575 євро кожні півроку, починаючи з 22 серпня 2008 року.

Відповідно до § 912 Загального цивільного кодексу Австрії інколи кредитор має право вимагати від свого боржника крім сплати основного боргу також здійснення додаткових платежів. Вони полягають, серед іншого, в процентах за затримку.

Згідно з §1336 (1) зазначеного кодексу сторони, які укладають договір, можуть укласти особливу угоду про те, що в разі або зовсім невиконаної обіцянки, або обіцянки, виконаної не належним чином чи занадто пізно, повинна сплачуватися визначена грошова або інша сума.

Укладаючи контракт на постачання, сторони домовилися щодо сплати відповідачем відсотків за оплату товару з розстроченням у розмірі 9,3 % річних від суми ціни договору, що підлягають оплаті, починаючи з 22 лютого 2008 постачальнику.

Відповідно до п. 3 розділу III Загальних умов продажу та поставки, які регулюють правовідносини, що склалися між сторонами, продавець (постачальник по справі) має право при затримці платежу нараховувати відсотки на 5,00 процентних пунктів вище за дійсну на той момент базову процентну ставку Австрійського Національного банку, але не менше, ніж 12 % на рік.

Товар відповідно до контракту було прийнято відповідачем повністю 14 лютого 2008 року, що підтверджується відповідними підтвердженнями отримання та накладними від 14.02.2008, які були підписані Станіславом Коршовським, який відповідно до довіреності № 171 /д-08 від 05.02.2008 був уповноважений відповідачем представляти його інтереси під час купівлі спеціальної техніки у постачальника.

26 лютого 2008 року відповідачем на виконання контракту від 25.01.2008 було здійснено переказ 100 000 євро на рахунок постачальника за товар «Саterpillar», що підтверджується відповідною випискою № 180571000223026 від 26.02.2008 року від «Bank Australia Creditanstalt».

В свою чергу, Постачальником згідно з договором купівлі-продажу від 25.01.2008 було виставлено за поставлене устаткування відповідачу чотири рахунки: №№ 11400073, 084006, 11400072, 11400071 на загальну суму 385 450 євро.

Відповідач сплатив частину вартості поставленого товару 100 000 євро в якості авансового платежу.

Відповідно до §861 Загального цивільного кодексу Австрії той, хто заявляє, що він комусь хоче передати своє право, дає обіцянку; а якщо інший у дійсний спосіб приймає обіцянку, то шляхом співпадіння волі обох сторін здійснюється договір.

25 квітня 2008 року постачальником було зроблено позивачу письмову пропозицію купити 100 % права вимоги до відповідача за винагороду в розмірі 288 132,07 євро. Згідно з п. 3 вказаної пропозиції з купівлею права вимоги до позивача перейшли всі пов'язані з цим права і гарантії.

Відповідно до статті VI даної пропозиції вона діє до 30.04.2008. На знак її юридично зобов'язуючого прийняття позивачу було запропоновано здійснити оплату купівельної ціни шляхом її перерахування на рахунок постачальника, що позивач і зробив 28 квітня 2008 року.

Згідно з §862 Загального цивільного кодексу Австрії обіцянка (пропозиція) повинна прийматися протягом встановленого автором пропозиції строку. Отже, 28 квітня 2008 року до позивача перейшло від постачальника право вимоги щодо сплати відповідачем суми ціни контракту на постачання устаткування «Саterpillar»та процентів згідно з контрактом від 25 січня 2008 року.

Відповідно до контракту та узгодженого плану розстрочення платежів, у відповідача виникли наступні грошові зобов'язання перед позивачем:

1.          22 серпня 2008 року перший платіж у розмірі          62 102,03 євро включно з відсотками

2.          22 лютого 2009 року другий платіж у розмірі          59 803,76 євро включно з відсотками

3.          22 серпня 2009 року третій платіж у розмірі          57 210,52 євро включно з відсотками

Всього: 179 116,31 євро включно з відсотками

Відповідно до п. 3 розділу III Загальних умов продажу та поставки, розрахунок 12% річних за прострочення виконання відповідачем зобов'язання відбувається наступним чином:

1)          за перший платіж: з 06.09.2008 до 11.12.2009 - 461 день прострочення -9 543,01 євро;

2)          за другий платіж: з 09.03.2009 до 11.12.2009 - 277 днів прострочення -5 521,88 євро;

3)          за третій платіж: з 06.09.2009 до 11.12.2009 - 96 днів прострочення -1 830,74 євро,

що разом становить 16 895,63 євро.

Відповідно до §1336 (1) Загального цивільного кодексу Австрії боржник у разі відсутності особливої угоди не одержує права звільнятися від виконання зобов'язань шляхом сплати відшкодування. Якщо договірна неустойка була пообіцяна за недотримання строку виконання зобов'язань, то вона може вимагатися поряд із виконанням зобов'язань.

Відтак, заборгованість відповідача станом на дату подання позовної заяви становить 196011,94 євро, з яких:

-          179 116,31 євро, що станом на 28.12.2009 за курсом НБУ становить 2052672,91 грн. – основний борг;

-          16 896,63, євро, що станом на 28.12.2009 за курсом НБУ становить 193623,92 грн. –штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контракт»(01004, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, ідентифікаційний код 20009598) на користь Raiffeisenlandesbank Oberosterreich Aktiengesellschaft (Райфайзенландесбанк оберостеррайх Акціенгезельшафт), FN 247579m Europaplatz la A-4020 Linz, Osterreich, Ойропаплац 1а, А-4020, Лінц, Австрія заборгованість в сумі 196011,94 євро, що за курсом НБУ станом на 28.12.2009 становить 2246296,83 грн. та складається з:

-          179116 (сто сімдесят тисяч сто шістнадцять) євро 31 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 28.12.2009 становить 2052672 (два мільйони п’ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 91 коп.;

-          16895 (шістнадцять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять) євро 63 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 28.12.2009 становить 193623 (сто дев’яносто три тисячі шістсот двадцять три) грн. 92 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контракт»(01004, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, ідентифікаційний код 20009598) на користь Raiffeisenlandesbank Oberosterreich Aktiengesellschaft (Райфайзенландесбанк оберостеррайх Акціенгезельшафт), FN 247579m Europaplatz la A-4020 Linz, Osterreich, Ойропаплац 1а, А-4020, Лінц, Австрія –1960 (одну тисячу дев’ятсот шістдесят) євро 12 євроцентів витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.