Рішення № 9552277, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/512.04.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

до1)          Відкритого акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство - 13062»

2)          Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»

провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 41 043, 65 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Бабчинецер К.Є. –представник за довіреністю від 23.12.2009 року; Від відповідача:1)          не з’явились;

2)          не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії Відкритого акціонерного товариства «УСК «Дженералі Гарант»до Відкритого акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство –13062»про стягнення 41043, 65 грн. в порядку регресу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.02.2008 року на 24-му км а/д Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес, д.н. АА 5499 ЕХ, під управлінням гр. Бродовича С.В, який був застрахований у позивача на підставі полісу № 19G-0093022 від 23.01.2008 року, та автомобіля Газ 5312, д.н. 1753 КИЛ, під управлінням гр. Філіпенка С.П.

Позивачем було виплачено власнику автомобіля Мерседес, д.н. АА 5499 ЕХ страхове відшкодування у розмірі 41 043, 65 грн.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 41 043, 65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.01.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 18.01.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 14.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року відкладено розгляд справи на 02.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав усні пояснення. Крім того, позивач усно заявив клопотання про залучення ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»у якості іншого (солідарного) відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.02.2010 року подав додаткові докази та підтримав заявлене позивачем клопотання про залучення іншого (солідарного) відповідача, оскільки відповідно до поліса № ВВ/138795 до договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту № 192/12/19 від 04.09.2007 року цивільно-правова відповідальність ВАТ «Київське АТП 13062»застрахована у ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка». Так, п. 4.2. зазначеного договору визначені обов’язки ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» щодо ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, який становить 25500, 00 грн.

Відповідано до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2010 року залучено ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»у якості іншого (солідарного) відповідача, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 23.02.2010 року.

15.02.2010 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем було подано клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого останній просить суд стягнути з ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»24990, 00 грн. та з ВАТ «Київське Автотранспортне підприємство –13062» 16053, 65 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнято подане позивачем клопотання про уточнення позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 23.02.2010 року подав витребувані ухвалою суду від 02.02.2010 року докази та надав усні пояснення.

Представники відповідачів 1 та 2 у судове засідання 23.02.2010 року не з’явились, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 року відкладено розгляд справи на 16.03.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 16.03.2010 року подав витребувані ухвалою суду від 23.02.2010 року докази та надав усні пояснення.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 16.03.2010 року подав письмовий відзив на позов та надав усні пояснення.

Представник відповідача 1 у судове засідання 16.03.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 23.02.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року відкладено розгляд справи до 12.04.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання 12.04.2010 року не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З довідки управління Державної автомобільної інспекції в Київській області та постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2008 року у справі №3-4728\2008 року, вбачається, що 20.02.2008 року о 12:30 год. По а/д Київ-Чоп на 24 км гр.. Філіпенко С.П., керуючи автомобілем ГАЗ 5312 д.н. 1757 КИЛ не дотримався безпечної дистанції, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортного засобу Мерседес S 500 д.н. АА 5499 ЕХ, чим заподіяв матеріальний збиток.

Києво-Святошинським районним судом Київської області від 22.02.2008 року у справі №3-4728/2008 року, Філіпенка С.П. визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 34, 00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Мерседес, д.н АА 5499 ЕХ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі полісу № 19-0093022 від 23.01.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»та Бродовичем Сергієм Васильовичем.

Згідно із проведеного автотоварознавчого дослідження, відповідно до звіту № 132, вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, д.н. АА 5499 ЕХ в результаті пошкодження в ДТП складає 41 139, 74 грн.

Як вбачається із страхового акту № 8157 від 15.05.2008 року позивачем було прийнято рішення про виплатиту Бродовичу С.В. 40 343, 65 грн.

23.05.2008 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 40 343, 65 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 5053 від 23.05.2008 року.

Крім того, позивачм було сплачено 700, 00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 5915 від 13.06.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, у позивача виникло право регресної вимоги до винної особи про стягнення 41043, 65 грн. (40343, 65 грн. (страхове відшкодування) + 700, 000 грн. (вартість автотоварознавчого дослідження)).

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом у судовому засіданні, транспортний засіб – автомобіль ГАЗ 5312, д.н. 1753 КИЛ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Мерседес, д.н АА 5499 ЕХ, належить Відкритому акціонерному товариству «Київське автотранспортне підприємство 13062».

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством «Київське автотранспортне підприємство 13062»та Закритим акціонерним товариством «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»укладено поліс № ВВ/1383795 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»взяло на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіль ГАЗ 5312, д.н. 1753 КИЛ –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062»(страхувальника). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза –510,00 грн.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відшкодувавши збитки завдані водієм Філіпенком С.П. позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов’язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого Бродовича С.В.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов’язанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов’язання»книги п’ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов’язань.

Отже, укладаючи з Закритим акціонерним товариством «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВВ/1383795 Відкрите акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство 13062»поклало на відповідача 2 обов’язок у випадку настання ДТП спричиненого з її вини, відшкодувати завдану ним шкоду потерпілій особі у межах встановленого ліміту відповідальності.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов’язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» у зв’язку із існуючим між відповідачем 1 та відповідачем 2 договірним зобов’язанням, виникло право вимоги у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків як до Відкритого акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство - 13062», так і до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка».

Враховуючи зазначене, суд визнає пред’явлення даного позову до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, а також зазначає, що позивачем правильно визначено розмір збитків з урахуванням ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи та у зв’язку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 суми відшкодування у розмірі 24 990, 00 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 суми відшкодування у розмірі 16053, 65 грн. (41043, 65 грн. –24990, 00 грн.) є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ВІдповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1187, 1192, 1194 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство - 13062»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 17; код ЄДРПОУ 05475127), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 25965081) страхове відшкодування у розмірі 16 053 (шістнадцять тисяч п’ятдесят три) грн. 65 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 160 (сто шістдесят) грн. 53 коп., та 92 (дев’яносто дві) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-Б; код ЄДРПОУ 21637150), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 25965081) страхове відшкодування у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 249 (двісті сорок дев’ять) грн. 90 коп., та 143 (сто сорок три) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 20.04.2010 року.