
237/5378/17
1-кп/237/169/21
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.21 м. Курахове
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сенаторова В.А.,
при секретарі Сідаш О.О.,
за участю прокурора Карпова Є.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017050690001575 від 22.11.2017 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахове Мар`їнського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 08.04.2004 року Мар`їнським районним судом Донецької області, за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 11.02.2005 року Мар`їнським районним судом Донецької області, за ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 25.05.2007 року Мар`їнським районним судом Донецької області, за ч. 2 ст. 263, ст. 69 КК України, до штрафу 510 гривень:
- 10.12.2008 року Селидівським міським судом Донецької області, за ч. 2 ст. 307 КК України, до 5 років позбавлення волі;
- 14.03.2014 року Мар`їнським районним судом Донецької області, за ч. 2 ст. 309 КК України, до 2 років позбавлення волі;
- 24.10.2017 року Мар`їнським районним судом Донецької області, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 03.04.2018 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04.06.2017 року у денний час доби (точний час слідством не встановлений), ОСОБА_1 , знаходячись на території промислової зони № 69 в місті Курахове Мар`їнського району Донецької області, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно викрали металеву ресору до автомобіля МАЗ 54320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_3 , яка знаходилась поруч із зазначеним автомобілем, після чого з місця вчинення злочину втекли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 1037,50 гривень.
Також, 29.04.2017 року близько 23:00 години ОСОБА_1 , знаходячись на території промислової зони № 69 в місті Курахове Мар`їнського району Донецької області, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, шляхом вільного доступу з автомобіля МАЗ 54320, який належить ОСОБА_3 , викрали 100 літрів дизельного палива, після чого з місця вчинення злочину втекли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши матеріальну шкоду ОСОБА_3 в розмірі 2399,00 гривень.
Крім того, 25.08.2017 року, в період часу з 15:00 години до 16:00 години (більш точний час досудовим розслідуванням встановлено не було), ОСОБА_1 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 , де, знаходячись в гостях, вживав спиртні напої разом з потерпілим ОСОБА_5 . Діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 спить та за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з барсетки належний потерпілому мобільний телефон «MEIZU» модель M3 NOTE 16 GB, silver-white, сховавши його до карману вдягненої на ньому куртки. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 3449,05 гривень.
Також, 19.11.2017 року близько 11:00 години обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні торгової зали Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» магазин «ЄВА» № 278, розташованої за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, пр. Запорізький (Маяковського), 1 «А», діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливі мотиви та мету наживи, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з полиці магазину одну туалетну воду «Сальвадор Далі Лагуна» 30 мл., вартістю 271,55 гривень. Після цього, сховавши вказаний товар під куртку, в яку був вдягнений, ОСОБА_1 пройшов повз каси, не оплативши вартість зазначеного товару, та покинув магазин, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши при цьому ТОВ «РУШ» магазин «ЄВА» матеріальну шкоду в розмірі 271,55 гривень.
У судове засідання з`явились прокурор та обвинувачений.
Представник потерпілого ТОВ «РУШ», потерпілий ОСОБА_3 до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені, причини неявки суду не повідомили, заяв про перенесення розгляду справи від них не надходило.
Обвинувачений ОСОБА_1 визнав обставини об`єктивної сторони кримінального правопорушення, викладенні у обвинувальному акті, та подію цього кримінального правопорушення, у вчиненні якого щиро розкаявся. Його каяття полягає у тому, що він засуджує свої злочинні дії та готовий понести передбачене законом покарання.
Суд дійшов висновку, що сторони беззаперечно визнають і не оспорюють подію кримінального правопорушення, обставини, які доводять склад кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 визнає свою вину та щиро кається. Сторони визнають розмір шкоди, який було встановлено у ході досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку із відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Роз`яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, а також довідки ТОВ «РУШ» № 559 від 23.11.2017 року, довідки ТОВ «Донбасснефтепродукт» від 09.01.2018 року, висновків експерта від 11.12.2017 року та 08.12.2017 року, постанови про долучення до кримінального провадження в якості речового доказу від 05.06.2018 року.
Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував та підтримав такий порядок дослідження доказів, скористався своїм правом давати пояснення по справі під час допиту.
Порадившись на місці, суд ухвалив обмежитись дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, а також довідки ТОВ «РУШ» № 559 від 23.11.2017 року, довідки ТОВ «Донбасснефтепродукт» від 09.01.2018 року, висновків експерта від 11.12.2017 року та 08.12.2017 року, постанови про долучення до кримінального провадження в якості речового доказу від 05.06.2018 року.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а саме у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, винним себе визнав повністю, погодився з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, зібраними у справі доказами та дав показання про те, що він дійсно 19.11.2017 року таємно викрав з торгової зали магазину «ЄВА» ТОВ «РУШ», розташованого за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, пр. Запорізький (Маяковського), 1 «А» одну туалетну воду «Сальвадор Далі Лагуна», 25.08.2017 року, знаходячись в гостях за адресою: АДРЕСА_1 , викрав з барсетки, яка належить ОСОБА_5 , мобільний телефон «MEIZU», також 29.04.2017 та 04.06.2017 року, знаходячись на території промислової зони № 69 по пр. Запорізькому в місті Курахове Мар`їнського району Донецької області, таємно заволодів майном ОСОБА_3 за викладених в обвинувальному акті обставин.
Судом також здійснено допит потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 25.08.2017 року розпивав з друзями спиртні напої в квартирі знайомого за адресою: АДРЕСА_1 . Коли виявив, що в нього пропав телефон, звернувся до поліції. Пізніше від працівників поліції стало відомо, що ОСОБА_1 вкрав телефон та продав його. Телефон потерпілому повернули, претензій до обвинуваченого немає.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , суд вважає, що його вина доказана також матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до висновку спеціаліста від 08.12.2017 року, ринкова вартість металевої ресори (складеної з восьми листів) автомобіля МАЗ 54320 складає 1037,50 гривень.
Згідно постанови про долучення до кримінального провадження в якості речового доказу від 05.06.2018 року, металеву ресору, належну ОСОБА_3 , визнано речовим доказом та згідно розписки передано ОСОБА_3 .
Згідно довідки ТОВ «Донбасснефтепродукт» від 09.01.2018 року, ринкова вартість звичайного дизельного палива станом на 29.04.2017 року становить 23,99 гривень за 1 літр. Таким чином, загальна вартість викраденого дизельного палива складає 2399,00 гривень.
Відповідно до висновку спеціаліста від 11.12.2017 року, ринкова вартість мобільного телефону «MEIZU» модель M3 NOTE 16 GB складає 3419,05 гривень.
Згідно постанови про визнання речових доказів від 13.12.2017 року, мобільний телефон «MEIZU» модель M3 NOTE 16 GB, silver-white, imei НОМЕР_2 , визнано речовим доказом та передано на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 .
Згідно довідки ТОВ «РУШ» № 559 від 23.11.2017 року, вартість туалетної води «Сальвадор Далі Лагуна» 30 мл складає 271,55 гривень.
Суд приймає вищевказані висновки як письмові докази з урахуванням того, що сторони визнають розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Дослідивши докази та оцінюючи їх у сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 по епізодах крадіжок майна у потерпілих: ОСОБА_3 на суму 1037,50 гривень; ОСОБА_3 в розмірі 2399,00 гривень; ОСОБА_5 на суму 3449,05 гривень; ТОВ «РУШ» магазин «ЄВА» на суму 271,55 гривень та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, востаннє 03.04.2018 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, на цей час покарання не відбуте та судимість не погашена, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, за місцем проживання скарги на його поведінку відсутні.
Суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке на момент вчинення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 66 КК України, суд враховує наявність щирого каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують його покарання, не встановлені.
З урахуванням фактичних обставин справи, особи винного, із урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а саме у вигляді позбавлення волі.
За тих самих підстав суд вважає, що, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, тому відсутні підстави для застосування до нього положень ст.ст. 69, 75 КК України.
Вирішуючи питання про визначення покарання, суд також звертає увагу, що, відповідно до ч. 1 ст. 33 КК України (у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.
Таким чином, оскільки обвинувачений вчинив тотожні кримінальні правопорушення, правильною є кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України за всіма епізодами, а не за кожен з них окремо, оскільки вони підпадають під дію однієї і тієї ж частини статті закону України про кримінальну відповідальність.
Оскільки в даному випадку сукупність злочинів відсутня, у суду немає підстав для застосування ст. 70 КК України.
Враховуючи, що кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена однією частиною статті Кримінального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання на підставі положень ст. 71 КК України за сукупністю вироків.
Такий правовий висновок викладений у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 187/1354/15 (провадження № 51-1017км18).
Стосовно клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення покарання із застосуванням ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 21 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», тобто з перерахуванням одного дня попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки та 9 місяців. При цьому постановлено строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання з 16.01.2018 року.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.
При цьому ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 24.05.2018 року постановлено перевести (етапувати) ОСОБА_1 з Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» для забезпечення його участі в судовому розгляді.
Тобто, етапуючи ОСОБА_1 до слідчого ізолятора для участі в судовому розгляді, ухвалою суду фактично вирішено питання про застосування до нього попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18), якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Таким чином, для правильного застосування до обвинуваченого редакції ч. 5 ст. 72 КК України вирішальне значення має дата вчинення ним злочину.
З встановлених судом обставин вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, 29.04.2017 року, 04.06.2017 року, 25.08.2017 року та 19.11.2017 року.
Враховуючи, що два кримінальні правопорушення вчинені до 21 червня 2017 року, суд вважає, що наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Отже, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі.
Термін покарання ОСОБА_1 рахувати з часу обрання запобіжного заходу у вигляді попереднього ув`язнення з 24.05.2018 року.
На підставі положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII зарахувати обвинуваченому у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі в період з 24.05.2018 року по день набрання вироком законної сили.
Документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, яка доведена матеріалами провадження та не оспорюється сторонами, а саме - 2399,00 гривень на користь потерпілого ОСОБА_3 ; 271,55 гривень на користь потерпілого ТОВ «РУШ».
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а саме - металеву ресору автомобіля МАЗ 54320, належну потерпілому ОСОБА_3 та передану останньому під розписку, залишити ОСОБА_3 на праві власності; мобільний телефон «MEIZU» модель M3 NOTE 16 GB, silver-white, imei НОМЕР_2 , належний потерпілому ОСОБА_5 та переданий останньому під розписку, залишити ОСОБА_5 на праві власності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2018 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки та 9 місяців, остаточно обрати ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років та 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 24.05.2018 року, тобто з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді попереднього ув`язнення.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII) в строк відбуття покарання зарахувати строк утримання ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» в період з 24.05.2018 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ», ЄДРПОУ 32007740, матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, в розмірі 271 (двісті сімдесят одна) гривня 55 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, в розмірі 2399 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок.
Речовий доказ в кримінальному провадженні - металеву ресору автомобіля МАЗ 54320, яка повернута потерпілому ОСОБА_3 під розписку, залишити ОСОБА_3 на праві власності; мобільний телефон «MEIZU» модель M3 NOTE 16 GB, silver-white, imei НОМЕР_2 , який повернутий потерпілому ОСОБА_5 під розписку, залишити ОСОБА_5 на праві власності.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя В.А. Сенаторов
Дата документу 26.02.2021
Судове рішення № 95520075, Мар'їнський районний суд Донецької області було прийнято 26.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 237/5378/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: