Рішення № 95478202, 12.03.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/3680/20

Номер провадження 2/237/259/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.21 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Медведського М.Д.,

при секретарі Сідаш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоселидівської сільської ради, Курахівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,630 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселидівської сільської ради, та всього належного їй майнового паю в КСП ім. Суворова в с. Новоселидівка Мар`їнського району Донецької області. За життя ОСОБА_2 склала на його ім`я заповіт, згідно якого після своєї смерті заповідала все своє майно йому. Наприкінці 2019 року позивач поїхав до с. Новоселидіка, де від своєї знайомої дізнався про існування даного заповіту. Після цього адвокат направив адвокатські запити до Новоселидівської сільської ради та Мар`їнського управління Держгеокадастру в Мар`їнському районі та м. Вугледар з приводу надання інформації про складений заповіт та належність спадкової земельної ділянки. Новоселидівська сільська рада відмовила йому в наданні інформації, а відділ Держгеокадастру повідомив про реєстрацію за спадкодавцем земельної ділянки площею 5,63 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселидівської сільської ради, а також про ухвалення рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 11.05.2018 року, яке стосується спадкової земельної ділянки. Текст рішення позивач отримав 02.09.2020 року та ним була подана апеляційна скарга. 26.02.2020 року він отримав дублікат заповіту, таким чином, вважає, що саме 26.02.2020 року йому стало відомо про складений спадкодавцем заповіт. В серпні 2020 року позивач звернувся до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини, однак йому було рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позивач вважає, що ним було пропущено строк, встановлений для прийняття спадщини, з поважних причин, а саме – через необізнаність спадкоємця про наявність заповіту. Просить суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до нотаріальної контори та визначити йому додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори у шість місяців.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача адвокат Малькевич Н.В. в судове засідання не з`явилась, надіслала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Представники відповідачівв судове засідання не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 91 рік (а.с.6).

Згідно копії заповіту, посвідченого 10.02.2003 року секретарем виконавчого комітету Новоселидівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області за р. № 28, ОСОБА_2 після своєї смерті заповідала земельну ділянку площею 5.630 га, розташовану на території Новоселидівської сільської ради, та весь належний їй майновий пай в КСП ім. Суворова в с. Новоселидівка Мар`їнського району Донецької області, ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно копії держаного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДН № 017305, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5.630 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселидівської сільської ради колишнього (а.с.14).

Згідно копії рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 11.05.2018 року, визнано право власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки: загальною площею 5,630 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новоселидівської сільської ради, кадастрові номери 1423385400:06:000:1153, 1423385400:06:000:1154, та земельну ділянку площею 5,280 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новоселидівської сільської ради, кадастрові номери 1423385400:06:000:1155, 1423385400:06:000:1156 (а.с.11-12).

Постановою Донецького апеляційного суду від 28.01.2021 року рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 11.05.2018 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Новоселидівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що йому стало відомо про існування заповіту 26.02.2020 року, однак до суду з даним позовом він звернуся лише 05.10.2020 року, тобто, через більш, ніж сім місяців. Однак, суд не погоджується з даним твердженням, оскільки як зазначено в позовній заяві, позивач дізнався про заповіт наприкінці 2019 року від його знайомої, а 26 лютого 2020 року отримав дублікат заповіту.

Суд зазначає, що відсутність дублікату заповіту не є перешкодою для спадкоємця для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Окрім цього, суд звертає увагу, що заповіт складений спадкодавцем ще в 2003 році, а позивачем не подано до суду жодних доказів, окрім власних тверджень, які б об`єктивно доводили б необізнаність позивача щодо існування заповіту. Суд, в цьому контексті, також враховує що позивачем жодним чином не надано суду розумних пояснень факту необізнаності про існування заповіту, враховуючи тривалий час, що сплив з часу оформлення заповіту. Так само суд критично ставиться до пояснень позивача, зазначених в позовній заяві, що позивач дізнався про заповіт від знайомої. Анкетні відомості такої знайомої позивач суду не повідомив, та у якості свідка не заявив, так само суду позивач не повідомив яким чином його знайома була обізнана про заповіт, і за яких обставин повідомила йому особисто, що ставить для суду під обґрунтований сумнів дані твердження за відсутності доказів на підтвердження таких пояснень.

Також суд зазначає, що за твердженням позивача спадкоємиця ОСОБА_2 була його рідною тіткою та не мала рідних дітей, а її чоловік помер раніше її.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, позивач був обізнаний про відсутність спадкоємців першої черги, в той час як сам має право на спадкування за законом в порядку другої черги як племінник спадкодавця, однак після смерті спадкодавці про прийняття спадщини за законом до нотаріуса не звернувся з невідомих для суду причин.

На думку суду, необізнаність позивача щодо існування заповіту в даній ситуації не є поважною причиною пропуску строку визначеного ст. 1269 ЦК України, оскільки позивач був обізнаний щодо можливості спадкування за законом в порядку другої черги, проте з невідомих причини до нотаріуса не звертався, а обставини того, яким чином та коли позивач дізнався про заповіт, позивачем не доведені належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки наведені позивачем обставини жодним чином не можна вважати об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що унеможливлювали виконання позивачем свого обов`язку про звернення із заявою про прийняття спадщини у відповідності до ст. 1269 ЦК України.

Викладені обставини є підставою для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог у зв`язку з недоведеність поважності причини пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 12.03.2021 року.

Суддя М.Д.Медведський

Дата документу 12.03.2021