Рішення № 9551870, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/55120.04.10 За позовом Приватного вищого навчального закладу „Київський економічно-правовий коледж” Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу)

про стягнення 175 793,81 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Гришин С.А. –представник за довіреністю від 25.02.10 №95, Мальчик Т.Ю. - представник за довіреністю від 26.01.10 №29

від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні 20.04.2010, за згодою представників Позивача в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного вищого навчального закладу “Київський кооперативний економічно-правовий коледж” до Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) про стягнення з відповідача на користь позивача несплачену орендну плату у розмірі 163306,33 грн, пеню у сумі 12487,48 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою від 04.12.09 порушено провадження у справі №40/551 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.12.09.

Розгляд справи відкладався не одноразово у відповідності до ст. 77 ГПК України.

25.02.10 у судовому засіданні представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, яка у встановленому порядку прийнята судом до провадження, у зв’язку з поданням якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотки річних за користування чужими грошима у сумі 124 715,66 грн. та нараховану пеню у сумі 10 336,43 грн, а також витрати, пов’язані зі сплатою державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, у свою чергу, подав відзив на позов та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

У судових засіданнях 25.02.10 та 01.04.10 у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.04.10 та 15.04.10 відповідно.

30.03.10 через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення відповідача, у яких викладені заперечення на мотиви заяви позивача про зменшення позовних вимог, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 15.04.10 представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, яка у встановленому порядку прийнята судом до провадження, у зв’язку з поданням якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг за орендну гуртожитку за червень 2009 року 67500,00 грн, за липень 2009 року (12 днів) –26129,03 грн та відшкодувати комунальні витрати –24329,70 грн.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд встановив.

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного вищого навчального закладу «Київський економічно правовий коледж»Київської регіональної спілки споживчої кооперації (надалі за текстом Позивач) до Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (надалі за текстом Відповідач) про стягнення з відповідача на користь Позивача несплачену орендну плату у сумі 163 306,33 грн, пеню у сумі 13487,48 грн, а також відшкодувати Позивачу судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди від 02.06.2000 року. За твердженням позивача відповідач 10.08.2009 року звільнив займані ним приміщення гуртожитку. Однак, в порушення виконання умов договору, ним не було сплачено орендну плату за користування орендованим майном за травень, червень та 13 днів липня 2009 року.

Так, орендна плата за користування орендованими приміщеннями 4-го та 5-го поверхів гуртожитку, який розташований у м. Київ по вул. Ломоносова, 18-а за один місяць складає 67 500 грн. відповідно до останнього додатку до договору.

З посиланням на ч. 1 ст. 762, ч.1 ст. 526, ч.1 ст. 530 ЦКУ, ч. 1, 2, 7 ст. 193, ст. 229, 230 ГКУ, ст.ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” просить суд про стягнення заборгованості у розмірі 163 306,33 грн за наведений вище період та пеню у сумі 12 487,48 грн.

В процесі розгляду справи позивач заявляв про зменшення позовних вимог у зв’язку з поданням якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату та комунальні витрати, а також витрати, пов’язані зі сплатою державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому, як відмічено у заяві позивача, у розмір основного боргу включено: орендна плата за гуртожиток –червень, 12 днів липня 2009 року, відшкодування комунальних витрат –24329,70 грн.

Відповідач, у відзиві на позов повідомив суд, що не визнає позов у повному обсязі. За його доводами, викладеними у відзиві, позивач не довів суду момент звільнення орендарем орендованих ним приміщень. Дата, наведена у позові (10.08.09) в порушення ст. 33,34 ПК України не підтверджена належними доказами, а докази, що наявні у матеріалах справи (телеграми і ін.) не є вважаються відповідачем належними і допустимими в розумінні ст. 34 ГПК України. Крім того, як твердить відповідач, у спірний період орендовані ним приміщенні були звільнені. За таких обставин, неправомірним вважає нарахування, а відтак стягнення заборгованості за наведений період у сумі, наведеній позивачем, а також нарахування та стягнення пені у визначеній позивачем сумі.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір по справі виник з причин нарахування та стягнення позивачем заборгованості з відповідача зі сплати орендних платежів з підстав порушення останнім умов договору оренди гуртожитку від 02.06.2000 року за період червень 2009 та 13 днів липня 2009 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України). Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

02.06.2000 року Київський кооперативний економіко-правовий коледж, правонаступником якого, згідно з п. 1.2 Статуту Приватного вищого навчального закладу „Київський кооперативний економічно-правовий коледж”, являється позивач та Міжрегіональна академія управління персоналом - відповідач у справі, 02.06.2000 року уклали договір оренди гуртожитку, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду 4-й та 5-й поверхи гуртожитку, що знаходиться на балансі орендодавця у м. Києві по вул. Ломоносова, 18 з розрахунковою кількістю 300 койко-місць з метою забезпечення житлом студентів академії на період з 02.06.2000 по 31.12.2006 (п. 7.1 Договору).

Вступ орендаря у користування приміщенням настає після підписання цього договору та акту приймання-передавання приміщень (п.1.2 Договору).

Розмір плати за передані у користування приміщення встановлюється згідно з розрахунком, що є невід’ємною частиною цього договору (Додаток №1).

Додатковою угодою до договору оренди гуртожитку від 02.06.2000, укладеного Київським кооперативним економіко-правовим коледжем та Міжрегіональною академією управління персоналом 15.02.2005, сторони прийшли згоди про викладення п. 7.1 договору в іншій редакції, а відтак змінили термін дії договору, за яким „Договір діє з 02.06.2000 по 15.02.2010 року”.

За нормою статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.09 у справі №51/16 за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації до 1. Приватного вищого навчального закладу “Київський кооперативний економічно-правовий коледж”, 2. Міжрегіональна академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), при участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсною додаткової угоди від 15.02.05р. та виселення, яке у зв’язку з прийняттям Київським апеляційним господарським судом постанови від 13.07.09 цією датою набрало законної сили, встановлені факти, що не потребують доведення у справі №40/551.

Так, зазначеним рішенням вирішено визнати недійсною додаткову угоду від 15.02.05 р. до договору оренди від 02.06.00 р., що укладена між Приватним вищим навчальним закладом “Київський кооперативний економічно-правовий коледж”(03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 18, ідентифікаційний код 01788243) та Міжрегіональною академією управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний код 00127522)”, яка у контексті ч.1 ст.236 ЦКУ вважається недійсним правочином з моменту його вчинення .

Крім того, рішенням у справі №51/16 одночасно встановлено, що строк дії договору оренди гуртожитку від 02.06.00 закінчився 31.12.06.

Згідно з пунктом 7.7 Договору оренди гуртожитку від 02.06.2000 передбачено, що договір припиняє дію по закінченню строку, на який він був укладений, що у розрізі ст. 11 та ч.1 ст.631 ЦКУ дає підстави стверджувати, що наведеною датою обмежується час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до Договору.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Судом встановлено, що підставою звернення позивача до суду з даним позовом є, зокрема, невиконання відповідачем умов договору оренди гуртожитку, укладеного сторонами 02.06.2000, за період: червень 2009 року та 12 днів липня 2009 року.

Проте, зважаючи на встановлені вище судом обставини, зокрема, що стосується закінчення строку дії договору 31.12.2006, стягнення заборгованості з підстав невиконання умов договору, який припинив свою дію, за наведений період не може бути задоволено судом з підстав наведених вище.

В той же час, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушених прав чи охоронюваних законом інтересів в контексті ст. 16 ЦКУ при умові забезпечення належного обґрунтування обставин, викладених у позові.

З огляду на вищевикладене, у відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до суду залишаються за останнім.

Керуючись ст. ст. 32-34,82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 20.04.2010р.