
Справа № 127/22997/20
Провадження № 2/127/3811/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2021 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частин А0215 про визнання протиправним рішення житлової комісії та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до військової частин А0215 про визнання протиправним рішення житлової комісії та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивує тим, що 12.09.1995 його було зараховано на квартирний облік для поліпшення житлових умов зі складом сім`ї - 1 особа за місцем проходження військової служби у в/ч 48413 (А1836). 13.11.2002 позивачем було подано рапорт командиру військової частини А1836 та голові житлової комісії військової частини А1836 та ОСОБА_1 було зараховано на квартирний облік для поліпшення житлових умов зі складом сім`ї - 4 особи за місцем проходження військової служби у військовій частині А1836 з дати постановки в чергу в Миколаївському гарнізоні 12.09.1995. Пізніше 13.11.2002 було подано рапорт командиру в/ч А2183 та зараховано на квартирний облік для поліпшення житлових умов зі складом сім`ї - 4 особи за місцем проходження військової служби у в/ч А2183 з дати постановки в чергу 12.09.1995. Позивач перебував на обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов до 29.05.2017. З 17.05.2005 року по 29.05.2017 року він перебував на квартирному обліку у в/ч А2183 із складом сім`ї 4 особи. Проживав у службовому житлі, яке здав в КЕВ м. Миколаїв 26.05.2017 року. Позивач зауважив, що у зв`язку із значним завантаженням по службі та неможливістю забезпечити сім`ю належним житлом під час проходження ним військової служби у в/ч А0800; під час навчання у Національному університеті оборони України ім. І. Черняховського; під час проходження служби у в/ч А2393, сім`я позивача проживала у службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався. Також зазначив, що з 16.05.2016 по теперішній час він проходить військову службу у в/ч А0201, та перебуває на квартирному обліку у житловій комісії в/ч А0215.
17.10.2017 позивач звернувся до командира в/ч А0201 та голови житлової комісії в/ч А0215 з рапортом, у якому просив зарахувати його на облік для поліпшення житлових умов у м. Вінниця зі складом сім`ї 3 особи, а також включити його в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій та як військовослужбовця який має вислугу на військовій службі понад 25 років. Повідомив, що за попереднім місцем військової служби у військовій частині А2183 перебував з 17.05.2005 року (з врахуванням дати постановки в чергу 12.09.1995 року).
Рішенням житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини А0215) від 08.11.2017 року його було зараховано на квартирний облік зі складом сім`ї 3 особи з 08.11.2017 року, загальної черги та включено у списки осіб, які мають право на першочергове отримання жилих приміщень (учасник бойових дій, понад 25 років вислуги) з 08.11.2017 відповідно до п. 2.14.наказу Міністерства оборони України №737 (зі змінами) від 30.11.2011 (протокол засідання житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини А0215) від 08.11.2017 року №6).
Позивач вважає, що житлова комісія військової частини А0215 порушила його право на належне місце в списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов. У зв`язку з чим виникла необхідність для звернення до суду із позовом.
Згідно з ухвалою суду від 20.10.2020 в справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що житлова комісія військової частини А0215 08.11.2017 року прийняла законне рішення, що було оформлене протоколом житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини А0215) №6 від 08.11.2017, щодо зарахування позивача та його членів сім`ї на квартирний облік з 08.11.2017 загальної черги, оскільки для збереження попереднього часу перебування на обліку з 12.09.1995, позивачу необхідно було перебувати на обліку разом з членами своєї сім`ї за кожним новим місцем проходження служби, у тому числі у військових частинах А0800 та А2393. Також, вважає що посилання позивача на абзац шостий пункту 3.3 Інструкції, в якому зазначено, що військовослужбовцям у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зберігається попередній час перебування в списку на, отримання службового житла, не має відношення до вказаного предмета спору.
Судом отримано відповідь на відзив, в якому позивач вважає наведені у відзиві заперечення необґрунтованими, та такими що не підтверджені належними доказами.
Від представника відповідача судом отримано заперечення на відповідь на відзив.
Судом постановлено ухвалу від 22.02.2021 про витребування доказів, а саме: від військової частини А2393 та А2183 відомостей: чи вівся квартирний облік та чи діяла житлова комісія у військовій частині А2393; чому ОСОБА_1 у період служби у в/ч А2393 з 27.02.2015 р. по 16.05.2016 р. перебував на квартирному обліку у іншій військовій частині А2183 (зі складом сім`ї 4 особи), тобто з 17.05.2005р. по 29.05.2017 р.; про причини, з яких ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у в/ч А2183 по 29.05.2017 р., в той час як він проходив службу у в/ч А0201 з 16.05.2016 р.
Витребувані докази на адресу суду не надходили, про причини не виконання ухвали суду не повідомлено.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, Житловим кодексом УРСР, постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» від 03.08.2006 р. № 1081 та Наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 № 577.
Як вбачається з виписки з протоколу № 20 від 12.09.1995 відбулося засідання житлової комісії в/ч 48413, на якому позивача зі складом сім`ї - 1 особа поставлено на квартирний облік при військовій частині (запис вчинено на російській мові а.с. 9).
На підставі рапорту від 13.11.2002, виписки з протоколу № 28 від 14.11.2002 відбулося засідання житлової комісії в/ч А1836, на якому позивача зі складом сім`ї - 4 особи поставлено на квартирний облік для поліпшення житлових умов при військовій частині по Миколаївському гарнізону з 12 вересня 1995 року (а.с. 11).
З довідки виданої начальником Херсонської КЕЧ від 28.04.2005 за №684 та витягу з протоколу від 07.05.2005 вбачається, що підполковник ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у в/ч А1836 з 12.09.1995 зі складом сім`ї - 4 особи, а також перебуває у списках осіб, які мають право на першочергове отримання жилих приміщень (а.с. 12, 14).
Із довідки №29/11 виданої начальником Київського КЕУ від 09.02.2015 встановлено, що ОСОБА_1 під час навчання з 01.09.2013 по 27.02.2015 у Національному університеті оборони України ім. І. Черняховського квартирою не забезпечувався (а.с. 17).
Згідно з Витягом з протоколу №6 засідання житлової комісії військової частини А2183 від 29.05.2017 ОСОБА_1 знято з черги на отримання житла в Первомайському гарнізоні в зв`язку з переводом до іншого місця служби (а.с.18).
Із довідки №143 від 01.06.2017 вбачається, що ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у в/ч А2183 з 17.05.2005 по 29.05.2017 зі складом сім`ї - 4 особи, проживав у службовому приміщенні (а.с. 19).
Відповідно до виписки з протоколу № 6 від 08.11.2017 засідання житлової комісії в/ч А0215, на якому позивача зараховано на квартирний облік зі складом сім`ї 3 особи з 08.11.2017 загальної черги та включено у списки осіб, які мають право на першочергове отримання жилих приміщень (а.с. 22).
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із ст.39 ЖК УРСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Абзацом 1 ст. 43 ЖК УРСР визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 №737 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, якою визначено порядок ведення квартирного обліку та надання військовослужбовцям житла.
Згідно з п. 2.1 Інструкції облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов (облік), ведеться у військових частинах, гарнізонах та квартирно-експлуатаційних органах. Повний та всебічний облік щодо всіх військових частин організовується та ведеться Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Інструкції військовослужбовці зараховуються на облік на підставі рішення житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
Для зарахування на квартирний облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього начальника про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім`ї.
Згідно з п. 2.4 Інструкції датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Відповідно до вимог Інструкції військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Відповідно до п. 2.14 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 542 від 08.10.2015, у разі якщо військовослужбовець, крім військовослужбовців у військових частинах, пункти постійної дислокації яких розташовані на територіях районів проведення антитерористичної операції, а також у разі проходження військової служби у військових частинах, які були сформовані під час особливого періоду без визначення пункту постійної дислокації, не перебував на обліку за одним із місць проходження військової служби, попередній час перебування його на обліку зберігається, якщо період проходження військової служби в цьому населеному пункті не перевищував шести місяців.
У свою чергу, позивач ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у військовій частині в/ч 48413 (А1836), що підтверджується витягом з протоколу № 20 від 12.09.1995; 14.11.2002 поставлено на квартирний облік для поліпшення житлових умов за місцем проходження військової служби у в/ч А1836 з дати постановки в чергу в Миколаївському гарнізоні з 12.09.1995 року.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом УРСР та іншими нормативно-правовими актами.
На виконання вимог даного Закону Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями №1081 від 03.08. 2006 року.
Відповідно до п.26 Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
Статтею 44 ЖК УРСР визначено випадки можливого перенесення черговості на отримання житла, застосування якої можливе лише до громадян, які вчинили певне правопорушення, що не стосується позивача, оскільки до відповідальності його притягнуто не було.
Таким чином, враховуючи те, що позивача було зараховано на квартирний облік у військовій частині А0215 з 08.11.2017 року, а також на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов з 14.11.2002 року, у в/ч А1836 з дати постановки в чергу в Миколаївському гарнізоні з 12.09.1995, тому відповідно до вимог чинного законодавства України, датою постановки останнього на квартирний облік повинно бути саме 12.09.1995 загальної черги.
Наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20 було визначено, що при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання жилих приміщень), але не раніше, ніж з дня набрання чинності даним наказом, тобто з 03.03.1995.
Будь-які інші нормативно-правові акти, які б містили механізм перенесення черги квартирного обліку для військовослужбовців України, відсутні.
Таким чином, п. 2 наказу Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20 суперечить вимогам статей 38-44 ЖК УРСР щодо черговості надання жилих приміщень для військовослужбовців, оскільки фактично визначає не за часом взяття їх на квартирний облік, а за часом набрання чинності цим наказом.
Суд вважає, що таке обмеження порушує право позивача, як військовослужбовця і громадянина на житло, передбачене ст.47 Конституції України.
Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Аналогічне право на житло передбачене статтею 16 Закону України «Про Збройні сили» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідач обґрунтовує свою позицію щодо правомірності прийнятого рішення з посиланням на п. 2.14. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міноборони від 30.11.2011 №737. Положення цього пункту Інструкції обмежують право позивача як військовослужбовця на належне соціальне забезпечення, зокрема і забезпечення його та членів сім`ї житлом. Положення коментованого пункту Інструкції не відповідають ст. 47 Конституції України, ст. ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 38-44 ЖК Української РСР.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.7 ст.10 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
За таких обставин, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні черговості надання жилого приміщення для позивача застосуванню підлягають статті 38-44 ЖК УРСР, а не наказ Міністра оборони України від 30.11.2011 № 737, який істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленої в чисельних постановах, у тому числі від 20.03.2019 року в справі № 760/750/16-ц та від 02.11.2019 в справі № 362/776/19.
Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви , а відповідач - разом з поданням відзиву.
Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.
Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. Позивач має статус учасника бойових дій і звільнений від сплати судового збору. Судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача у дохід держави.
Керуючись ст. ст.47 Конституції України, ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 16 Закону України «Про Збройні сили», ст. ст. 38-44 ЖК Української РСР, п. 2.14. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міноборони від 30.11.2011 №737, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України військової частини А0215 від 08.11.2017 року (протокол № 6) про зарахування полковника ОСОБА_1 , 1973 року народження, на квартирний облік зі складом сім`ї 3 (три) особи (віен, дружина - ОСОБА_2 , 1973 року народження, дочка - ОСОБА_3 , 2001 року народження) з 08.11.2017 року загальної черги.
Зобов`язати військову частину А0215 (житлову комісію Командування Повітряних Сил Збройних Сил України військової частини А0215) внести зміни у рішення від 08.11.2017 року (протокол №6) в частині зарахування полковника ОСОБА_1 , 1973 року народження, на квартирний облік зі складом сім`ї 3 (три) особи (він, дружина - ОСОБА_2 , 1973 року народження, дочка - ОСОБА_3 , 2001 року народження) з 08.11.2017 року загальної черги.
Зобов`язати військову частину А0215 (житлову комісію Командування Повітряних Сил Збройних Сил України військової частини А0215) зарахувати полковника ОСОБА_1 , 1973 року народження, на квартирний облік зі складом сім`ї 3 (три) особи (він, дружина - ОСОБА_2 , 1973 року народження, дочка - ОСОБА_3 , 2001 року народження) з 12.09.1995 року загальної черги.
Стягнути з Військової частини А0215 судовий збір в сумі 840,80 грн. в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Військова частина А0215, місцезнаходження: вул. Стрілецька, 105, м. Вінниця, 21007, ЄДРПОУ 24981451.
Суддя:
Судове рішення № 95517629, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 12.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/22997/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: