Рішення № 9551543, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/42617.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технофасад»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Дизайн»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОК»

про стягнення 266 174,33 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Кириченко Т.В. - предст. за довір. № б/н від 03.08.2009р.;

Від відповідача: не з’явились;

Від третьої особи: Кириченко Т.В. - предст. за довір. № б/н від 02.11.2008р.;

В судовому засіданні 17.03.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача та третьої особи було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технофасад»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Дизайн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОК» про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 266174,33 грн. за непоставлені матеріали та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо поставки оплачених позивачем матеріалів належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2009р. було порушено провадження у справі № 35/426, розгляд справи призначено на 03.08.2009р. та, на підставі ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОК».

Разом з позовними вимогами позивач на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, а саме: в розмірі 266174,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р., відповідно до ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технофасад»про вжиття заходів до забезпечення позову, вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Дизайн»на суму 266174,33 грн.

Розгляд справи, призначений на 03.08.2009р., не відбувся у зв’язку з оскарженням в апеляційному порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «Д-Дизайн»ухвали Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. у справі № 35/426.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2009р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. у справі № 35/426 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2009р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2009р. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. у справі № 35/426 залишено без змін.

За розпорядженням керівництва Господарського суду м. Києва справу № 35/426 передано судді Літвіновій М.Є. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2009р. розгляд справи було призначено на 18.01.2010р.

Сторони в судове засідання 18.01.2010р. не з’явилися, своїх представників не направили, вимог ухвали суду № 35/426 від 21.12.2009р. не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

В судовому засіданні 18.01.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.02.2010 року.

Сторони в судове засідання 03.02.2010р. не з’явилися, своїх представників не направили, вимог ухвали суду № 35/426 від 21.12.2009р. не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

В судовому засіданні 03.02.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 17.02.2010 року.

Сторони в судове засідання 17.02.2010р. не з’явилися, своїх представників не направили, вимог ухвали суду № 35/426 від 21.12.2009р. не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

В судовому засіданні 17.02.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.03.2010 року.

18.02.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про направлення поштової кореспонденції на адресу: м. Київ, вул. Тургенівська, 24, оф. 45, в зв’язку зі зміною місцезнаходження керівного органу позивача.

Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду № 35/426 від 21.12.2009р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду № 35/426 від 21.12.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Представник третьої особи в судове засідання з’явився, але вимог ухвали суду № 35/426 від 21.12.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

В судовому засіданні 03.03.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 17.03.2010 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 18.01.2010р., 03.02.2010р., 17.02.2010р., 03.03.2010р., 17.03.2010р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технофасад»(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖОК»(третьою особою) було укладено Договір субпідряду № 15/04/09 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору субпідряду (п. 1.1.) генпідрядник (третя особа) доручив, а субпідрядник (позивач) зобов’язався на свій ризик за рахунок своїх сил, матеріалів, засобів, техніки та устаткування у відповідності до даного Договору, державних будівельних норм і правил та інших положень чинного законодавства України виконати монтаж алюмінієвих конструкцій в приміщенні СП ТОВ «АД Україна-Мерседес-Бенц»по Столичному шосе, 09, в м. Києві (надалі –роботи).

Позивач зазначає, що третьої особою було замовлено у відповідача необхідні конструкції. Відповідачем було передано третій особі рахунок-фактуру № СФ-0000041 від 24.04.2009р. на суму 266174,33 грн. (копія в матеріалах справи).

Третьою особою було передано рахунок-фактуру № СФ-0000041 від 24.04.2009р. позивачу для його оплати та отримання конструкцій від відповідача.

Платіжними дорученнями: № 150 від 27.04.2009р. на суму 133000,00 грн., № 215 від 20.05.2009р. на суму 133174,33 грн. (копії в матеріалах справи) позивач перерахував відповідачу грошові кошти за поставку матеріалів на загальну суму 266174,33 грн.

Однак, зобов‘язання по поставці оплачених позивачем матеріалів відповідач не виконав в повному обсязі.

Строк виконання зобов‘язання відповідача у рахунку-фактурі № СФ-0000041 від 24.04.2009р. зазначений не був. 12.06.2009р. позивач направив відповідачу лист-вимогу за вих. № 28 з вимогою негайно повернути перераховані грошові кошти на рахунок позивача.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, термін виконання відповідачем зобов‘язання було визначено позивачем датою з 12.06.2009 року по 19.06.2009 року. Відповідач залишив вказаний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті оплати матеріалів згідно виставленого рахунку-фактури № СФ-0000041 від 24.04.2009р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав грошові кошти, але зобов‘язання по поставці оплачених матеріалів не виконав в повному обсязі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав грошові кошти в розмірі 266174,33 грн., але зобов‘язання по поставці оплачених позивачем матеріалів не виконав в повному обсязі та на вимогу позивача не повернув вказані грошові кошти у зв’язку із непоставкою оплачених матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо поставки оплачених матеріалів не виконав, суму сплачених за матеріали грошових коштів в розмірі 266174,33 грн. не повернув.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 266174,33 грн. за непоставлену продукцію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 68, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Дизайн»(02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 19, оф. 607, код ЄДРПОУ 31629811, р/р 26007060065027 в Печерській філії КБ «Приватбанк»м. Києва, МФО 300711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технофасад»(01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 26, код ЄДРПОУ 25633072, р/р 2600988147 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 266 174,33 грн. (двісті шістдесят шість тисяч сто сімдесят чотири гривні 33 коп.) –грошових коштів за непоставлені матеріали, 2 661,74 (дві тисячі шістсот шістдесят одну гривню 74 коп.) –державного мита, 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. у справі № 35/426.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.04.2010р.