Ухвала суду № 95513239, 15.03.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4623/15-а

Номер провадження 2-адр/404/3/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Проскурні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В заяві вказує, що Кіровським районним судом м. Кіровограда 15.12.2015 року судом по справі №404/4623/15-а (номер провадження 2-а/404/423/15) була прийнята не повна постанова. Позовна заява містила дві позовні вимоги: скасувати рішення Новенської селищної ради №1882 від 16.06.2015 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 (орієнтовною площею 0,15га) смт. Нове м. Кіровоград; скасувати рішення Новенської селищної ради №1878 від 16.06.2015 року про подовження терміну дії рішення №785 від 27.03.2013року ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 (площею 0,1га) смт. Нове м. Кіровоград .

Постанова є неповна по змісту судового рішення у розумінні ст. 246 КАС України, а саме не містить мотивованого рішення законами та нормативними актами в постанові щодо першої позовної вимоги рішення ради яке оскаржувалось №1882 від 16.06.2015 та відповідно моїх цивільних прав та порядку прийняття такого рішення. Тобто по одній особі щодо її прав та порядку прийняття рішення 1878 постанова відповідає конструкції за ст. 246 КАС України та містить мотивувальну частину судового рішення обґрунтоване нормами закону, а стосовно рішення яке має безпосередньо відношення щодо моїх прав та порядку його прийняття - не містить мотивувальної частини з посиланнями на норми закону і не відповідає ст. 246 КАС України. Фактично постанова не містить повного вирішення питання щодо його цивільних прав та порядку прийняття і розгляду клопотання радою у порядку закону першої

позовної вимоги, докази які подавались та були предметом розгляду в суді.

З постанови від 15.12.15 року по справі №404/4623/15-а вбачається, що мотивоване рішення прийнято лише для другої позовної вимоги щодо рішення 1878 щодо цивільних прав та порядку прийняття на користь третьої особи по справі, та не прийнято взагалі для першої позовної вимоги рішення 1882 щодо моїх порав як позивача. Така постанова не аналізує мої права за прямою нормою закону про вичерпні причини відмовляти по рішенню 1882, а саме за п.7 ст. 118 Земельного кодексу України : «7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку».

Резолютивна частина по суті позовних вимог постанови злита воєдино, не конкретизує кожну позовну вимогу окремо, що сприймається неоднозначно як висновок лише по другій позовній вимогі рішення ради 1878. Фактично рішення судом не приймалось у порядку закону по правам позивача щодо правомірності рішення ради яке оскаржується в суді. Рішення суду, яке на відповідає за вимогами ст. 246 КАС України за своєю конструкцією - є неповне, без аналізу в мотивувальній часині доказу, аналізу матеріального та процесуального права, та має ознаки неправосудного судового рішення.

Тобто, по рішенню №1882 постанова не містить в мотивувальній частині аналізу прав позивача та відповідно є неповна, по конструкції без мотивувальної частини та така позовна вимога залишена без розгляду взагалі.

Неповне та немотивоване судове рішення позбавляє права сторін на якісне та повне оскарження мотиву суду на предмет процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3)судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом при винесенні рішення обґрунтовані всі вимоги які зазначив позивач в адміністративному позові.

Окрім того прийняте судове рішення було предметом перегляду за адміністративною та касаційною скаргою.

Суд зазначає, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Фактично заявник не погоджується з постановленим рішенням у справі та мотивами суду.

Натомість, у постанові Кіровського районного суду м. Кіровограда 15.12.2015року наведено мотиви її прийняття, надано оцінку ключовим доводам заявника та застосовано до спірних правовідносин релевантні джерела права.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

На підставі 252 КАС України, суд , –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом по справі №404/4623/15-а (номер провадження 2-а/404/423/15) відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, протягом п`ятнадцяти днів, у строк установлений статтею 295 КАС України.

Повний текст ухвали складений 15.03.2021 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда І. Л. Павелко