Рішення № 95511506, 10.03.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2021 Провадження № 2/425/128/21

Справа № 425/22/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря – Чикунової Ю.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.02.2015 року ОСОБА_1 від позивача отримала кредит, який з урахуванням збільшення склав 29 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач в свою чергу повинна слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору, а уразі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

В порушення вимог договору позичальник своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку з чим, станом на 09.11.2020 року, виникла заборгованість в сумі 16 933,44 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту – 11 686,59 грн. та заборгованість за простроченими відсотками – 5 246,85 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, шляхом направлення повістки про виклик до суду, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

10.03.2021 року, згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянки України та відомостями Рубіжанської міської ради Луганської області від 14.01.2021 року

№ 023-010/208 (а.с.54-55,76).

13.02.2015 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої ОСОБА_1 ознайомилася та погодилася з Умовами надання платіжної картки, що підтверджується її підписом на анкеті - заяві від 13.02.2015 року (а.с.13).

Згідно витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» Умов кредитування базова відсоткова ставка в місяць становить 3, 0%, тобто 36% на рік. Розмір щомісячних платежів, з урахуванням плати за користування кредитними коштами становить 7% від заборгованості, але не менш 50,00 гривень та не більше залишку заборгованості. Також, згідно тарифів банку передбачено сплату пені та комісії (а.с.14).

Відповідно до довідок АТ КБ «ПриватБанк» між ними та ОСОБА_1 підписаний кредитний договір № б/н, за яким їй було надано наступні кредитні картки: від 15.08.2014 з терміном дії до 08/18, від 06.05.2017 з терміном дії до 05/21, від 13.06.2017 з терміном дії до 05/21, від 01.08.2017 з терміном дії до 06/21, від 08.08.2017 року з терміном дії до 06/21 та на які встановлено кредитний ліміт 13.06.2017 в розмірі 4 000 грн., 01.08.2017 в розмірі 25 500,00 грн., 09.09.2017 в розмірі 29 000, 00 грн., 09.05.2018 в розмірі 25 760, 00 грн. та 06.07.2018 зменшено до 0, 00 грн. (а.с.11-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно постанови Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року по справі №705/3876/18 суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Отже, відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Ст. 51 ЦПК України урегульовано питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від самого позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згодний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, а клопотань від позивача до суду про заміну неналежного відповідача не надходило.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення заборгованості позивач в позовних вимогах визначив відповідачем – ОСОБА_1 , однак судом при витребуванні відомостей з Рубіжанської міської ради Луганської області про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_1 встановлено, що відповідач 27.12.2018 року змінила прізвище на ОСОБА_3 , що також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00029632245, виданим 19.02.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по містах Рубіжне та Хрустальний Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.76, 93-94).

Відповідно до Листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК) (на даний час 51 ЦПК України). Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Як вбачається зі змісту та предмету позовної заяви позивачем пред`явлено позов про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , яка не є належним відповідачем по справі.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (на даний час 51 ЦПК України). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Отже, лише позивач має право заявити клопотання про заміну неналежного відповідача, однак представник позивача в судове засідання не з`явився та таким правом не скористався, а тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Рубіжанського міського суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду складено 15 березня 2021 року.

Суддя Є.О. Романовський