Рішення № 9551120, 04.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/53504.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/535

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТЕРМІНАЛ-РЕСУРС"

доЗакритого акціонерного товариства "Планета-буд"

простягнення 29821,46 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Могила Д.В. від відповідача - не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІАТЕРМІНАЛ-РЕСУРС" (надалі –ТОВ "АВІАТЕРМІНАЛ-РЕСУРС") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Планета-буд" (надалі –ЗАТ "Планета-буд") про стягнення 25576,9 грн. основного боргу, 2225,52 грн. пені, 459,09 грн. інфляційних нарахувань, 313,91 грн. відсотків річних, а всього –28575,42 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті вартості товарів, переданих за договором купівлі продажу товару № 11/1 від 11.01.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 30.10.2009 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

29 жовтня 2009 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з ЗАТ "Планета-буд" 25576,90 грн. основного боргу, 2756,47 грн. пені, 663,71 грн. інфляційних нарахувань, 376,97 грн. відсотків річних, –всього 29374,05 грн.

В судове засідання 30.10.2009 р. представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали не виконали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2009 р. розгляд справи відкладено на 04.12.2009 р.

30 листопада 2009 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з ЗАТ "Планета-буд" 25576,90 грн. основного боргу, 2900,12 грн. пені, 893,90 грн. інфляційних нарахувань, 450,55 грн. відсотків річних, –всього 29821,46 грн.

У судове засідання 04.12.2009 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті та є докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи згідно з поштовими реквізитами відповідача, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ, то за таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "АВІАТЕРМІНАЛ-РЕСУРС" (продавець) та ЗАТ "Планета-буд" (покупець) укладено договір купівлі продажу товару № 11/1 від 11.01.2009 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця нефтяні масла, бензин, керосин, ДТ та інший товар (надалі –товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, на виконання умов Договору позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується накладними № 00593 від 12.05.2009 р. на суму 49 430,50 грн., № 00798 від 14.08.2009 р. на суму 6146,40 грн.

Відповідач прийняв поставлений товар через свого представника, який діяв на підставі довіреностей ЯПП № 745644 від 12.05.2009 р., ЯПС № 914200 від 14.08.2009 р.

Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунок за цим Договором здійснюється покупцем шляхом 100% предоплати за кожну партію товару, у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

В свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару, про що свідчать виписки з рахунку позивача від 21.05.2009 р., 27.05.2009 р., 03.06.2009 р., 10.06.2009 р., 30.06.2009 р.

Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 25576,90 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Позивач 14.09.2009 р. надіслав відповідачу претензію № 30 від 09.09.2009 р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 25576,90 грн.

Відповідач одержав вищезазначену претензію 21.09.2009 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Станом на день подання позову та розгляду справи в суді відповідач з позивачем не розрахувався.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 25576,90 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 2900,12 грн. пені, 893,90 грн. інфляційних нарахувань та 450,55 грн. відсотків річних.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 7.2 Договору сторони передбачили, що за прострочення строків оплати платежу покупець сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 2900,12 грн. пені., 893,90 грн. інфляційних нарахувань та 450,55 грн. відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Планета-буд" (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, буд.5, оф. 1, код 25638927 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІАТЕРМІНАЛ-РЕСУРС" (95483, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. 8, код 32287856) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 25576,90 грн. основного боргу, 2900,12 грн. пені, 893,90 грн. інфляційних нарахувань, 450,55 грн. відсотків річних, 298,21 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 16.12.2009 р.