Рішення № 95510594, 03.03.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1435/19

Провадження № 2/935/28/21

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Янчук В.В.,

за участі секретаря судових засідань - Кумечко СМ.,

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Житомирського апеляційного суду від 09 серпня 2019 р. вирок Коростишіського районого суду Житомирської області від 17.05.2019 щодо ОСОБА_2 скасовано в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Позивач ОСОБА_5 звернувсь до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що 10.11.2017 р. ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ-21213, допустив порушення Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої позивач отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Внаслідок ДТП позивач був госпіталізований та в подальшому проходив стаціонарне лікування в Коростишівській центральній районній лікарні, зокрема перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 10.11.2017 по 01.12.2017, з 15.01.2018 по 27.01.2018, з 15.03.2018 по 27.03.2018р. Загальна вартість придбаних ліків під час стаціонарного лікування становить 1924 грн 53 коп. Внаслідок ДТП позивачу була також завдана матеріальна шкода в зв`язку з пошкодженням мопеда Yamaxa, вартість яку позивач оцінює орієнтовно, виходячи з вартості необхідних для ремонту запасних частин, які складають 6260 грн. Згідно з висновком експертизи обставин і механізму ДТП від 03.04.2018 р. № 3/282, в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та подальшим розвитком ДТП знаходиться виконання маневру лівого повороту з виїздом автомобіля ВАЗ-21213 р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 на смугу руху мопеда Yamaxa під керуванням ОСОБА_5 . Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5973027, на час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача на суму завданої шкоди була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС», франшиза по договору страхування становить 510 грн.

Таким чином ПрАТ «СГ`ТАС» повинна відшкодувати позивачу 7674,53 грн., а відповідач - ОСОБА_2 - 510 грн.

Крім матеріальної шкоди, позивачу була завдана і моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, через фізичний біль внаслідок отриманих травм, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, неодноразовій необхідності стаціонарного лікування. Внаслідок отриманих під час ДТП травм, після огляду МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Також під час аварії пережив нервовий стрес. Надалі, вимушений періодично наглядатись у травматолога, займатись фізичною та трудовою реабілітацією, планується проведення операції по зміні кульшового суглобу. Таким чином, моральну шкоду позивач оцінив в розмірі 150000,00 грн., з яких 96,23 коп. підлягає відшкодуванню Страховиком, як моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач також просив стягнути з відповідача - ПАТ «СК»»ТАС» шкоду пов`язану із стійкою втратою працездатності в розмірі 44400,00 грн.

Таким чином позивач просив стягнути з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на його користь завдані збитки в розмірі 8184,53 грн: в дольовому порядку, а саме з ПАТ «СГ`ТАС» - 7674,53 грн. та з відповідача - ОСОБА_2 - 510 грн. Стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 149903,77 грн. Стягнути з ПАТ «СГ`ТАС» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 96,23 грн та страхове відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності в розмірі 44400,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Вказав, що позивач є потерпілим в ДТП, що сталась за участі позивача та ОСОБА_2 , в результаті якої ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження та став інвалідом ІІІ групи. Страхова компанія виплат не здійснила, а відповідачем ОСОБА_2 було відшкодовано лише 3000 грн. шкоди до розгляду судом апеляційної інстанції кримінального провадження.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково, в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 510 грн. ( франшизи), в задоволенні моральної шкоди просили відмовити. Як вбачається з відзиву та пояснень в судовому засіданні вказали, що згідно полісу обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5973027, укладеної між ОСОБА_2 та ПрАТ`Страхова компанія «ТАС» 14.03.2017 р. між сторонами виникли правовідносини внаслідок укладення договору страхування та обов`язки страховика зі сплати страхового відшкодування на користь позивача. ОСОБА_2 в межах встановленого строку повідомив страховика про настання ДТП, потерпілий ОСОБА_6 подав заяву про виплату страхового відшкодування, страхова компанія була залучена, як цивільний відповідач у кримінальному провадженні, а питання страхового відшкодування тривалий час не вирішувалось у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи. Під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 було сплачено потерпілому кошти в розмірі 5045 грн.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія`ТАС» в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду подали відзив відносно позовних вимог, а розгляд справи просили здійснювати за відсутності їх представника. Відповідно до відзиву зазначили, що позивач станом на 10.09.2019 не звертався до АТ «СГ`ТАС» з заявою про страхове відшкодування та не надав жодних документів в порядку передбаченому законодавством, внаслідок чого питання про виплату страхового відшкодування не розглядалося, а отже звернення до суду позивача є безпідставним. Згідно законодавства відшкодуванню страховиком підлягають лише обгрунтовані витрати та документально підтверджені медичним закладом витрати на лікування, після звернення позивачем в установленому законом порядку , а також страховик відшкодовує 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, після звернення позивача . ОСОБА_5 не надано жодного документу на підтвердження понесених витрат на ремонт мопеда. Позивачем було пропущено термін подачі заяви про страхове відшкодування , а тому не має правових підстав для виплати страхових сум за пошкоджений мопед.

Вислухавши сторони, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першої статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що вироком Житомирського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року скасовано вирок Коростишівського районного суду Житомирської області в частині призначеного покарання, ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 5100 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Також в рамках кримінального провадження розглянуто цивільний позов, котрий вищевказаним вироком апеляційної інстанції було скасовано та призначено в частині цивільного позову ОСОБА_5 новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вироку Коростишівського районного суду Житомирської області від 17.05.2019 та вироку Житомирського апеляційного суду від 09.08.2019 ОСОБА_2 був визнаний винуватим, в тому, що 10 листопада 2017 року близько 19:30 години керував технічно справним автомобілем марки ВАЗ-21213, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Рухаючись вказаним транспортним засобом по вул. Потєхіна зі сторони вул. Гелевея в напрямку вул. Броневицького в порушення вимог п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав маневр повороту ліворуч в напрямку автомобільної стоянки поблизу будинку №99а вул. Гелевея, виїхавши на смугу руху мопеда марки Yamaxa без р/н, у результаті чого здійснив зіткнення із мопедом марки Yamaxa без р/н під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку по вул. Потєхіна зі сторони вул. Броневицького в напрямку вул. Гелевея.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій марки Yamaxa без р/н ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі, в проекції лівого колінного суглобу, переломо-вивиху в лівому кульшовому суглобі з вивихом головки стегнової кістки, перелому кісток тазу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Необережні дії, які виразилися в порушенні водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, перебувають у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки й виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Відповідно до полісу АК/5973027 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( діє на території України), код страховика 078 (строк дії з 00 год. 00 хв. 15.03.2017 року до 14.03.2018 року включно), цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю третіх осіб під час експлуатації транспортного засобу, ВАЗ 212213 р/н НОМЕР_1 застрахована ПрАТ «Страхова група ТАС» та страхова сума на одного потерпілого (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю 200 000 гривень; за шкоду, заподіяну майну 100 000 гривень, розмір франшизи - 510 грн.

Право на звернення до суду закріплено у Конституції України, а відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Отже можливість звернення до суду пов`язується з дотриманням позивачем досудового порядку врегулювання спору, якщо такий порядок визначений законом як обов`язковий.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV (далі Закон N 1961-IV).

У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону N 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону N 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону N 1961-ІV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У Законі N 1961-IV детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону N 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону N 1961-IV (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно допунктів 37.1.1,37.1.4 статті 37 Закону N1961-IVпідставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або підчас захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; Неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону N 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону N 1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачені у статті 37 Закону N 1961-IV, а їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний (трирічний) строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим у Законі N 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі N 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком, а щодо шкоди, заподіяної життю і здоров`ю потерпілого трьома роками.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону N 1961-IV не містять.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону N 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Отже попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика чи МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону N 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Саме такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року (справа N 465/4621/16-к, провадження N 13-24кс19), підстав від відступлення якого не вбачає і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 (справа № 465/4287/15).

Матеріалами справи встановлено, що страховий випадок (ДТП) стався 10 листопада 2017 року, а до суду позивач звернувся 12.06.2018 року, тобто в межах установленого законом строку.

За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до умов укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ СГ «ТАС» у формі полісу договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5973027 забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 21213, д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії з 15.03.2017 до 14.03.2018, страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 200000 грн, за шкоду, заподіяну майну 100000 грн, розмір франшизи 510 грн. (а.с. 31).

За загальним правилом ст. 12 Закону N 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи (510 грн.), обов`язок по сплаті якої з врахуванням положень ст. 1194 ЦК України покладається на ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395.

В обгрунтування позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений мопед в розмірі 6260,00 грн. позивачем надано відповідь на адвокатський запит ПП «Горобець А.М.» від 23.05.2018 , разом з тим вказана відповідь не є належним доказом розміру матеріального збитку, позивачем не надано звіту про оцінку майна, а також в судовому засіданні представник позивача клопотань щодо призначення експертизи з даного приводу не заявляв, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 23 цього Закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (пункт 24.1 статті 24 Закону).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи потерпілий ОСОБА_5 внаслідок отримання травм перебував на стаціонарному лікуванні в Коростишівській ЦРЛ ім. Д.І.Потєхіна з 10.11.2017 по 01.12.2017, з 15.01.2018 по 27.01.2018 та з 15.03.2018 по 27.03.2018 р. (а.с. 7- 10) , та ним відповідно до наданих квитанцій було придбано ліків на загальну суму в розмірі 1659 грн 73 коп., які знайшли своє обгрунтування та підлягають задоволенню в цій частині. (а.с. 11).

Разом з тим, благодійні внески на суму 100 грн. відшкодуванню не підлягають, а також суд не приймає до уваги чек на суму 164,80 грн., оскільки він є нечитабельним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та положень Закону N 1961-IV з відповідача ПАТ «Страхова група ТАС» на користь позивача ОСОБА_5 підлягає до стягнення шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого в сумі 1659,73 грн.

Пункт 26.1 ст. 26 Закону визначає, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, відповідно до Цивільного кодексу України.

Пункт 26.2 ст. 26 Закону визначає, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим -наслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення ІII групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Позивач ОСОБА_5 внаслідок ДТП отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, останньому була присвоєна ІІІ група інвалідності терміном на 2 роки, про що свідчить довідка до акту МСЕК серії 12 ААБ № 102266, яка продовжена до 23.06.2021. Мінімальна заробітна плата станом на листопад 2017 року становила 3200,00 грн., з розрахунку: 3200,00 грн. х 12= 38400,00 грн.

Таким чином з відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності в розмірі 38400,00 грн.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зважаючи на її сутність, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Таким чином, суд враховує, що позивач в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, проходив тривале лікування та реабілітацію, і як наслідок отримав ІІІ групу інвалідності, зазнав душевних хвилювань , що порушило його нормальний життєвий ритм, суд, з урахуванням принципу співмірності, справедливості та виваженості, рахує за можливе визначити розмір морального відшкодування 40000,00 грн.

Відповідно до ст.26-1 Закону № 1961-IV страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Так, страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров`ю складає 1659,73 грн., а тому з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь позивача підлягає стягненню 82 грн. 98 коп. моральної шкоди.

Решту розміру відшкодування моральної шкоди, що визначений судом, а саме 39917,02 грн (40000,00 грн. - 82,98 грн.) слід стягнути з безпосереднього її заподіювача ОСОБА_2 .

Щодо питання стягнення судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, в обґрунтування витрат на правову допомогу в розмірі 9420,00 грн. представником позивача додано: Договір про надання правової допомоги від 26.12.2017 , розрахунок суми гонорару адвоката за надану правову допомогу та квитанції № 57 від 10.06.2018, № 114 від 30.12.2018, № 71 від 23.09.2019, № 161 від 23.12.2020 та № 77 від 10.08.2019 р. про оплату позивачем послуг в розмірі 9420 грн.

Отже враховуючи викладене з відповідачів підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, що були понесені позивачем в розмірі 9420,00 грн.

Відповідачами клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подано.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті у разі часткового задоволення позову сплата судового збору покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на корить держави 190 грн. 29 коп, а з ПАТ «Страхова група «ТАС» 542 грн.69 коп.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають часткову задоволенню з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК, ст.ст. 16,23, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 21, 22, 24, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 510 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 39917 грн. 02 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування за шкоду пов`язану із стійкою втратою працездатності в розмірі 38400 грн. 00 коп., страхову виплату моральної шкоди в розмірі 82 грн. 98 коп. та 1659 грн. 73 коп. відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 542 грн. 69 грн. судового збору на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 190 грн. 29 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 по 4710 грн. 00 коп. з кожного судових витрат на користь ОСОБА_5 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено: 12 березня 2021 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження: проспект Перемоги, 65, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ - 30115243.

Суддя Янчук В.В.