Рішення № 9551059, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/7912.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Феміда»

доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Класичне страхування»

простягнення 13338,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Боярчук Л.В. –дов. 06 від 01.04.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Феміда»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Класичне страхування»про стягнення 10800,00 грн. –основного боргу, 2214,00 грн. –пені та 324,00 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не оплачені в повному обсязі юридичні послуги відповідно до Договору № 03 про надання юридичних послуг від 01 липня 2004 року.

Ухвалою від 19.03.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.04.2010 року.

В судовому засіданні 12.04.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.04.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги в частині стягнення основного визнав повністю та крім того, просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.04.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Феміда», іменована надалі «Виконавець»(позивач) та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Класичне страхування», іменоване надалі «Замовник»(відповідач) був укладений договір № 03 про надання юридичних послуг (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи:

-          надає юридичні консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у замовника в процесі його статутної діяльності;

-          перевіряє відповідність вимогам чинного законодавства внутрішніх документів замовника, надає допомогу замовнику у підготовці та правильному оформленні цих документів;

-          надає допомогу у розробці та укладенні різного роду договорів, що укладаються замовником з юридичними та фізичними особами;

-          веде претензійну роботу за матеріалами, які надає замовник;

-          готує за дорученням замовника матеріали про розкрадання, розтрати, нестачі та інші правопорушення для передачі охоронним органам;

-          представляє інтереси замовника за його дорученням в судах загальної юрисдикції, господарських судах, а також в інших державних органах про розгляді правових питань.

Згідно з пунктом 4.5 Договору замовник щомісяця перераховує виконавцю 1200 (одну тисячу двісті) гривень без ПДВ, не пізніше 20 числа місяця, що підлягає оплаті. За несвоєчасне перерахування коштів замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов Договору за період з листопада 2008 року по листопад 2009 року надав відповідачу юридичні послуги , що засвідчується актами виконаних робіт по договору від 01.07.04 р. № 03 від 28 листопада 2008 року, від 31 грудня 2008 року, від 30 січня 2009 року, від 27 лютого 2009 року, від 31 березня 2009 року, від 30 квітня 2009 року, від 29 травня 2009 року, від 30 червня 2009 року, від 31липня 2009 року, від 31 серпня 2009 року, від 30 вересня 2009 року, від 30 жовтня 2009 року, від 30 листопада 2009 року, проте, відповідач за надані послуги розрахувався частково, на доказ чого надано банківські виписки від 19.01.2009 року на суму 1200,00 грн., від 14.05.2009 року на суму 1200,00 грн., від 18.09.2009 року на суму 2400,00 грн., внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 10800,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з листопада 2008 року по грудень 2009 року на суму 10800,00 грн.

09 липня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 17 з вимогою погасити існуючу заборгованість за надані юридичні послуги, яка було вручена відповідачу 13.07.2009 року, що засвідчується фіскальним чеком № 4330 від 0907.2009 року та описом вкладення у цінний лист (копії в матеріалах справи), однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, однак проти існуючої заборгованості не заперечує, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 10800,00 грн.

Згідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав повністю, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 10800,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 4.5 Договору замовник щомісяця перераховує виконавцю 1200 (одну тисячу двісті) гривень без ПДВ, не пізніше 20 числа місяця, що підлягає оплаті. За несвоєчасне перерахування коштів замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач за прострочення строків поставки товару та повернення грошових коштів, керуючись п. 4.5 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2214,00 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 4.5 Договору та прострочення грошового зобов’язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1267,21 грн. перерахунок якої здійснено в межах шестимісячного строку у відповідності до ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 324,00 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням пункту 4.5 Договору, прострочення грошового зобов’язання, періоду надання послуг та часткової оплати заборгованості, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 279,52 грн., перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Класичне страхування»(місцезнаходження: 01023, м. Київ, Печерський р –н, вул. Шота Руставелі, 17, кв. 5, код ЄДРПОУ 25283625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Феміда»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 4/27 «Г», фактична адреса: 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13, к. 508, код ЄДРПОУ 32829659) 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. –основного боргу, 1267 (одну тисячу двісті шістдесят сім) грн. 21 коп. –пені, 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 52 коп. –3% річних, 123 (сто двадцять три) грн. 47 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

16.04.2010 року