Рішення № 9550902, 15.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/3615.04.10

За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гранд-Капітал»

до           Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін»

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Представники:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Гранд-Капітал»(надалі –ЗАТ «СК «Гранд Капітал», позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін»(надалі –ЗАТ «СК «Естрін», відповідач) частини страхового відшкодування за договором № 1/ФП/08 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 12.01.2008 року у сумі 17435, 17 грн., в тому числі 15923, 63 грн. частки страхового відшкодування, 724, 52 грн. пені, 119, 10 грн. 3% річних та 667, 92 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, не сплатив позивачу долю у страховому відшкодуванні.

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 26.03.2010р. представник позивача не з’явився, однак враховуючи виконання вимог суду, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Згідно клопотання отриманого судом за вих. № 0409/1 від 09.04.2010 року, через неможливість забезпечити явку свого представника у судове засідання розгляд справи позивач просив провести без його участі.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду направлялась судом на всі відомі адреси (довідка про знаходження відповідача в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.04.2010 року наявна в матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 26.03.2010 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) (надалі –Договір факультативного перестрахування), предметом якого є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки Сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії) (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. Договору факультативного перестрахування пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у виді конкретного договору перестрахування (ковер-ноту, сліпу, оферти), підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв’язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування. Якщо перестраховик згодний з умовами, викладеними в конкретному договорі перестрахування, він підписує його, завіряє круглою печаткою і направляє перестрахувальнику.

Ковер-нот - документ, що містить умови перестрахування конкретного ризику, і в разі його підписання сторонами, складає окремий договір факультативного перестрахування такого ризику. При цьому кожний окремий ковер-нот є невід’ємною частиною цього Договору (п. 1.5. Договору факультативного перестрахування).

08.07.2008 року між позивачем та Заружко Валерією Леонідівною було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 16/ТР/08 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб MITSUBISHI GRANDIS 2.4., державний номерний знак АН 0287 ВЕ.

05.09.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування (Ковер-нот) № 9-16/ТР/08 відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (39 000, 00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до договору страхування № 16/ТР/08.

29.08.2009 року сталася дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - MITSUBISHI GRANDIS 2.4., державний номерний знак АН 0287 ВЕ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.

На підставі страхового акту № 24-16/ТР/08-09 від 01.10.2009 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 43458, 99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3229 від 02.10.2009 року, № 3284 від 16.10.2009 року (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

19.10.2009 року позивач листом № 1019/08 повідомив відповідача про настання страхового випадку та необхідність виплати частки страхового відшкодування, з комплектом документів. В звя’зку з тим, що відповідачем було проігноровано дану заяву, позивач 18.11.2009 року повторно направив лист вих. № 1019/08 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 14484, 88 грн. Вказаний лист № 1019/08 відповідач отримав 24.11.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

13.05.2009 року між позивачем та Скубенко Володимиром Петровичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 10/ТР/09 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб AUDI A8, державний номерний знак АА 1070 НС.

03.07.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування (Ковер-нот) № 4-10/ТР/09, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (70 000, 00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до договору страхування № 10/ТР/09.

30.09.2009 року сталася дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - AUDI A8, державний номерний знак АА 1070 НС, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.

На підставі страхового акту № 26-10/ТР/09-09 від 22.10.2009 року позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 14091, 61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3262 від 23.10.2009 року (належним чином засвідчена копія документу міститься в матеріалах справи).

26.10.2009 року позивач листом вих. № 1026/08 повідомив відповідача про настання страхового випадку та необхідність виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів. В звя’зку з тим, що відповідачем було проігноровано дану заяву, позивач 18.11.2009 року повторно направив лист № 1026/08 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 1438, 75 грн. Вказаний лист № 1026/08 відповідач отримав 24.11.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

У відповідності до п. 7.1 Договору факультативного перестрахування відповідач має перерахувати позивачу відповідну частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15-ти банківських днів після отримання від позивача документів.

Відповідач своїх обов’язків у строк, встановлений договором факультативного перестрахування не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 15923, 63 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за договором факультативного перестрахування від 12.01.2008 року щодо сплати частини страхового відшкодування розмірі 15923, 63 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 3.2.6. Договору перестрахувальник (позивач) залишає за собою право нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 0, 05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за договором щодо оплати частки страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 16.12.2009 року по 16.03.2010 року в сумі 724, 52 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних збитків згідно розрахунку суду складає 663, 15 грн. та підлягає стягненню з відповідача у вказаному розмірі.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком 3 % річних у розмірі 119, 10 грн. здійсненого позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Факту прострочення сплати частки страхового відшкодування за договором № 1/ФП/08 від 12.01.2008 року відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 15923, 63 грн. частки страхового відшкодування, 724, 52 грн. пені, 663, 15 грн. інфляційних збитків, 119, 10 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 174, 35 грн. та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 406, 66 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін»(03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 56, кімн. 546, ідентифікаційний код 33446966) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гранд-Капітал»(83003, м.Донецьк, пр-т Дзержинського, 69-б, р/р 26501175898002 в ВАТ «АКБ «Капітал», ідентифікаційний код 32942598) 15923, 63 грн.(п’ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять три гривні 63 копійки) частки страхового відшкодування, 724, 52 грн. (сімсот двадцять чотири гривні 52 копійки) пені, 663, 15 грн. (шістсот шістдесят три гривні 15 копійок) інфляційних збитків, 119, 10 грн. (сто дев’ятнадцять гривень 10 копійок) 3% річних та 406, 66 грн. (чотириста шість гривень 66 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Котков