Рішення № 9550879, 15.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/6215.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»

про стягнення 253 061,61 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Сафонов А.О. представник за довіреністю б/н від 11.01.2010р.

від відповідача: не з’явився.

У судовому засіданні 15.04.09 суд у відповідності до ст. 85 ГПК України суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»про стягнення 253 061,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карварі»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»був підписаний попередній договір № PG-K-C20-Carvari2 від 18.07.08. Відповідно до п.3.1 та п.4.11 цього договору Позивач перерахував в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань кошти в розмірі 190 220,40 грн та 50 614,20 грн за встановлення вітринних частин. Станом на 28.07.09 року Відповідачем не надано пропозиції щодо укладення договору оренди або укладання нового Попереднього договору. 28.07.09 ТОВ «Карварі»звернулось до ТОВ «Сервіс Л»з вимогою №38 про повернення коштів до 11.08.09. Станом на 10.12.09 сума грошового зобов'язання, виконання якого не було своєчасно здійснено складає 240 834,60 грн, 3 % річних складає 2 384,26 грн та розмір індексації за весь час прострочення складає 9 842,75 грн.

Ухвалою суду від 24.01.10 порушено провадження у справі №40/62 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.02.10.

Ухвалою суду від 23.02.10 розгляд справи відкладався на 30.03.10 через неявку у судове засідання Відповідача.

У судове засідання, призначене на 30.03.10, відповідача вкотре не забезпечив явку уповноваженого представника, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд розглядати справу у відповідності до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 30.03.10 суд оголосив перерву до 13.03.10 та витребував додаткові докази у позивача. У судовому засіданні 13.04.10 суд оголошував перерву до 15.03.10.

Судом заслухані пояснення представника Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва, встановив.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1.1 Попереднього договору № PG-K-C20-Carvari2 від 18.07.2008 року (далі - Попередній договір), укладеного між ТОВ «Сервіс Л»(Орендар, відповідач у справі) та ТОВ «Карварі»(суборендар, позивач у справі), сторони домовилися про укладення у майбутньому короткострокового договору суборенди приміщення загальною площею 205,2 кв.м. на третьому поверсі Комплексу у складі житлових будинків, оздоровчо-розважальних та торгівельно-офісних об’єктів з підземними паркінгами, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 54 та зазначено на плані Будівлі під номером С20, в порядку, строки та на умовах, передбаченим цим договором.

Приміщення, що буде передаватися суборендарю (позивачу) буде знаходитися у користуванні Орендаря (відповідача) згідно договору (далі - Базовий договір), укладеного між Орендарем та ТОВ «Реле-Інвест»(Орендодавець) (п. 1.2 Попереднього договору).

Згідно п. 1.3. Попереднього договору сторони домовилися, що Основний договір буде укладений за умовами наявності (виникнення) у Орендодавця права на передачу приміщення в оренду Орендарю.

Відповідач у справі у відповідності до п. 1.4 Попереднього договору взяв на себе зобов’язання не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії Попереднього договору, попередити позивача щодо неможливості укладення Основного договору у зв’язку зі змінами дати фактичної побудови приміщення та отримання необхідних документів, тощо. У зв’язку з чим сторони зобов’язалися укласти новий попередній договір.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог п.п. 1.3 та 4.11 Попереднього договору, позивач як суборендар перерахував в якості забезпечення виконання своїх обов’язків на рахунок відповідача кошти у розмірі 190220,40 грн (платіжне доручення № 702 від 21.07.2008) та 50614,20 грн (платіжне доручення № 1357 від 15.09.2008).

Згідно п. 3.4. Попереднього договору сторони домовилися, що у разі не укладення Основного договору з вини Орендаря, сума гарантійного платежу підляже поверненню Орендарем за письмовою вимогою суборендаря без нарахування будь-яких процентів за утримання грошових коштів та користування грошовими коштами.

Термін дії договору вважається укладеним з моменту його підписання та дії до настання однієї із подій: моменту укладення Основного договору, укладення додаткової угоди про припинення цього договору, автоматичного розірвання цього договору укладення нового Попереднього договору (п. 5.2. Попереднього договору).

Згідно положення ст. 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

З урахуванням вимог ст. 182 ГК України та п. 5.2. Попереднього договору, позивач стверджує термін дії Попереднього договору від 18.07.2008р. закінчився.

За доводами позивача, відповідачем не виконано умови Попереднього договору, зокрема в порушення умов договору та чинного законодавства станом на момент звернення до суду сторони не уклади новий Попередній договір, з урахуванням вимог п. 1.4. Попереднього договору, як так і не укладено і Основного договору.

З дотриманням умов п. 3.4 Попереднього договору позивач направив на адресу відповідача вимогу № 38 від 28.07.2009р про повернення сплачених коштів у розмірі 240838,60 грн, протягом семи днів з моменту отримання вимоги, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи. Однак, відповідачем не виконано вимоги позивача, кошти не повернуті.

Доказів повернення вказаних платежів відповідачем суду не надано як і не спростовано доводи позивача.

У відповідності до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Отже, як випливає з приписів даної правової норми, якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про укладення основного договору протягом строку, встановленого попереднім договором, то зобов'язання встановлене попереднім договором припиняється.

За доказами позивача, що не спростовано відповідачем сторонами пропозиції про укладення основного договору протягом року не направлялись та основний договір укладено не було, як і не укладеного нового попереднього договору з урахуванням положень п. 1 4. Договору. За таких обставин, зобов'язання сторін щодо укладення основного договору оренди припинено.

Як вже було зазначено, позивач перерахував в якості забезпечення виконання своїх обов’язків на рахунок відповідача кошти у розмірі 190220,40 грн (платіжне доручення № 702 від 21.07.2008) та 50614,20 грн (платіжне доручення № 1357 від 15.09.2008).

Судом також встановлено, що на виконання умов п. 3.4 попереднього договору на адресу відповідача була направлена вимога від 28.07.09 вх.ном 38, якою позивач просив відповідача повернути сплачені, на виконання вимог п. 3.1 та п. 4.11 кошти у розмірі 240838,6 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних в частині щодо стягнення з відповідача 240838,60 грн, як суми основного боргу за попереднім договором №РG–К-С20-Саrvаrі2.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 2384,26 грн та індексації за весь час прострочення у розмірі 9842,75 грн, слід зазначити наступне. З урахуванням положень до п.3.4. попереднього договору, згідно якого, повернення суми гарантійного платежу суборендарю без нарахування будь-яких процентів за утримання грошових коштів та користування грошовими коштами, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення суми гарантійного платежу, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України понесені Позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 635 ЦК України, ст.ст. 182, 193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Карварі»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, оф. 10 ідентифікаційний код 35644744) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Карварі»(49000 м. Дніпропетровськ, пр. Кірова10/12, код ЄДРПОУ 33117002, п/р 26005010014264, Відділення «Дніпропетровська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк м. Дніпропетровськ, МФО 321767) суму боргу у розмірі 240834,60 грн (двісті сорок тисяч вісімсот тридцять чотири гривні шістдесят копійок), витрати по сплаті державного мита у розмірі 2408,34 грн (дві тисячі чотириста вісім гривень тридцять чотири копійки) та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 224,60 грн (двісті двадцять чотири гривні шістдесят копійок).

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 19.04.2010р.