Рішення № 9550791, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/8812.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНВЕСТ»

Простягнення 11935095, 00 грн.

                              Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача :           Грапенюк С.С., дов. № 39 від 02.02.2010 р.

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНВЕСТ»про стягнення 11935095, 00 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р., і які мають бути повернені позивачу у зв’язку з розірванням зазначеного договору.

Ухвалою суду від 18.02.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/88 та призначено її розгляд на 15.03.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 15.03.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 18.02.2010 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи в суді.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.03.2010 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він підтвердив факт сплати позивачем грошових коштів у розмірі 11939095, 00 грн., але проти задоволення позову заперечив та повідомив суду, що невиконання ним своїх зобов’язань за договором поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р. викликано тим, що субпостачальником не було поставлено товар.

В ході судового розгляду справи позивач надав суду для огляду оригінал договору № 1/07 від 14.09.2007 р. При дослідженні зазначеного договору судом було встановлено, що підписи представників сторін та відтиски печаток юридичних осіб на третьому аркуші договору відрізняються від аналогічних підписів і печаток на першому, другому та четвертому аркушах цього договору, у зв’язку з чим оригінал договору № 1/07 від 14.09.2007 р., примірник якого був наданий позивачем, до матеріалів справи був залучений судом до матеріалів справи.

У зв’язку з необхідністю витребувати необхідні документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 15.03.2010 р. розгляд справи було відкладено до 31.03.2010 р.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 24.03.2010 р. від відповідача надійшли письмові пояснення стосовно 3-го аркушу договору № 1/07 від 14.09.2007 р.

У судовому засіданні 31.03.2010 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, а також надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2010 р., письмові пояснення стосовно 3-го аркушу договору № 1/07 від 14.09.2007 р. та копію ухвали Господарського суду міста Києва № 44/355-б від 26.11.2009 р. про залишення без розгляду заяви про визнання ТОВ «ЕЛІНВЕСТ»банкрутом.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати необхідні документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 31.03.2010 р. розгляд справи було відкладено до 12.04.2010 р.

У судовому засіданні 12.04.2010 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 31.03.2010 р. надав витребувані документи, а також клопотання про повернення оригіналу договору після вирішення даного господарського спору, яке суд, у відповідності до статті 40 Господарського процесуального кодексу, задовольнив.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНВЕСТ»(продавець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р., відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов’язався продавати в 2007 р., а покупець –купувати нафтопродукти (товар) згідно з рахунками-фактурами та накладними, наданими продавцем, які є невід’ємною частиною цього договору, та оплачувати прийнятий товар на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 2.2. договору поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р., загальна кількість, вартість і асортимент товару, що поставляється, вказується в рахунках-фактурах та накладних.

В пункті 5.3. вищевказаного договору зазначено, що покупець зобов’язався сплатити продавцю вартість товару в строк, зазначений в рахунку-фактурі, на умовах 100 % попередньої оплати.

Пунктом 5.4. договору поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р. встановлено, що оплата здійснюється в національній валюті шляхом сплати на банківський рахунок продавця.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за вищезазначеним договором виконав належним чином, здійснивши оплату на загальну суму 11935095, 00 грн. у відповідності до виставлених відповідачем рахунків-фактур № СФ-0000001 від 14.09.2007 р. на суму 1575420, 00 грн., № СФ-0000002 від 17.09.2007 р. на суму 5336100, 00 грн., № СФ-0000003 від 18.09.2007 р. на суму 5023575, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 297 від 24.09.2007 р. на суму 1575420, 00 грн., № 298 від 26.09.2007 р. 5336100, 00 грн., № 305 від 27.09.2007 р. 5023575, 00 грн. та банківськими виписками, копії яких додані до позовної заяви.

У відповідності до пункту 6.1.1. договору поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р., продавець зобов’язався поставляти продавцю товар в погоджених обсягах, за цінами, визначеними у рахунках-фактурах та накладних.

В пункті 6.1.3. зазначеного договору визначено, що відповідач зобов’язався підготувати для поставки товар, що визначений в рахунках-фактурах, протягом 10 робочих днів з дати виписки рахунку-фактури за умови виконання покупцем своїх обов’язків за цим договором, якщо інше не передбачене рахунками-фактурами.

Відповідач свої зобов’язання за договором поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р. не виконав, погоджений асортимент нафтопродуктів у відповідності до рахунків-фактур № СФ-0000001 від 14.09.2007 р., № СФ-0000002 від 17.09.2007 р., № СФ-0000003 від 18.09.2007 р. не поставив.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 11935095, 00 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р. і які мають бути повернені позивачу у зв’язку з розірванням зазначеного договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що ці вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 8.3. договору поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р., у випадку розірвання договору або при припиненні дії договору з будь-якої іншої підстави сторони повинні зробити остаточні розрахунки протягом 30 календарних днів, а продавець повинен протягом 30 календарних днів повернути покупцю передплачені кошти за непоставлений товар.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНВЕСТ»взяте на себе зобов’язання за договором поставки нафтопродуктів № 1/07 від 14.09.2007 р. не виконало, грошові кошти не повернуло.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2008 р. у справі № 42/120 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНВЕСТ» про розірвання договору та стягнення неустойки було розірвано вищезазначений договір № 1/07від 14.09.2007 р. Дане рішення набрало законної сили 04.05.2008 р. і відповідачем оскаржене не було.

В абзаці 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дане положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з п. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

У статті 177 Цивільного кодексу України зазначено, що об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери. Таким чином, Цивільний кодекс України гроші відносить до речей, які, в свою чергу, згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, є одним із різновидів майна. Тому на відносини з приводу безпідставно перерахованих коштів позивачем на рахунок відповідача застосовуються правила глави 83 Цивільного кодексу України, які регулюють цивільні правовідносини в частині набуття майна без достатньої правової підстави.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву факт отримання грошових коштів в розмірі 11939095, 00 грн. від позивача підтвердив та визнав необхідність їх повернути.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 11935095, 00 грн. грошових коштів, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ»визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230, 231 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНВЕСТ»(просп. Перемоги, буд. 66, кв. 2, м. Київ, 03113, код ЄДРПОУ 32735372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ»(вул. Верхня, буд. 3-5, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 32851474) 11935 095 (одинадцять мільйонів дев’ятсот тридцять п’ять тисяч дев’яносто п’ять) грн. 00 коп. основного боргу, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.