Рішення № 95506380, 23.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року м. Київ № 826/9090/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Виконавчого комітету Славутської міської ради

Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Славутської міської ради, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Славутської міської ради в частині непередбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету м. Славута на 2017 рік;

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради в частині невиконання вимог п. 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, а саме: нереєстрації за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по м. Славута за вказаний період та ненадсилання інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Виконавчого комітету Славутської міської ради;

- стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 123 731, 14 грн. - шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю відповідачів у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства України щодо пільг, компенсацій та гарантій, відповідачами було протиправно не здійснено заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, а саме: відповідачем 1 - не передбачено кошти на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету на 2017 рік та при його перегляді; відповідачем 2 - не зареєстровано за спірний період додаткових зобов`язань за фактично надані позивачем послуги з перевезення окремих категорій громадян; не проінформовано органи місцевого самоврядування про вартість фактично здійснених у поточному місяці послуг залізничним перевізником. Як результат, протягом 2016 року на розгляд Славутської міської ради не виносилися питання компенсацій залізниці. Відтак, позивач вважає порушеним його право на отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, що стало наслідком збиткової діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 23.06.2018 року у адміністративній справі № 826/9090/18 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником Виконавчого комітету Славутської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає про незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки у діях Виконавчого комітету Славутської міської ради відсутня вина в частині непередбачення в проекті бюджету м. Славути на 2017 рік коштів на компенсацію витрат на пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом через відсутність такого обов`язку. На момент складання проекту бюджету міста та його затвердження вказані позивачем компенсаційні виплати повинні були здійснюватися з Державного бюджету України, до фінансового органу ОМС не надходили бюджетні запити, які є обов`язковою передумовою закладання видатків до бюджету. Відтак, у відповідача під час розробки бюджету м. Славути на 2017 рік були відсутні правові підстави передбачати додаткові джерела фінансування компенсаційних виплат на пільгові перевезення.

Разом з тим, між позивачем і відповідачем не було укладено договору щодо перевезення та компенсацію за пільговий проїзд пільгових категорій громадян, тобто між позивачем і відповідачем відсутні правовідносини щодо відшкодування витрат за послуги, надані громадянам пільгових категорій.

Представником Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вказує, що вимоги позивача щодо стягнення з Управління гуртуються на Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, проте цей Порядок не застосовується до даних правовідносин, оскільки Постановою КМУ «Про внесення змін до Постанови КМУ від 04.03.2002 року № 256» від 21.06.2017 року № 426 дані правовідносини виключені з Порядку № 256. Після внесення змін, взяття на Управління вказаних бюджетних зобов`язань неможливе. Крім того, відповідач зазначає, що Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради не може відповідати за зобов`язаннями держави перед юридичними особами.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзиви, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в особі виробничого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» протягом 2017 року надавалися послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів в поїздах приміського сполучення з вокзалу станції Славута, який розташований у м. Славута Хмельницької області.

Пільги по безоплатному користуванню приміських транспортом окремих категорій громадян, які вказує позивач, передбачені такими нормативними актами України: Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постановою КМУ № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

Згідно наданих позивачем розрахунку заборгованості, актів звірки та розрахунків позивачем за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року надано по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні з вокзалу станції Славута, який розташований у м. Славута Хмельницької області на суму 123 731, 14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання вимог законодавства щодо укладання договору про порядок відшкодування витрат від перевезень окремих категорій громадян, що мають пільги, залізничним транспортом в приміському сполученні за рахунок коштів місцевого бюджету, позивач листом № 8 від 04.01.2017 року звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради з пропозицією класти відповідний договір.

Листом № 24.01-45/384/1 відповідач повідомив про відмову укласти договір, посилаючись на відсутність відповідних видатків у вигляді субвенцій у Державному бюджеті на 2017 рік.

Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

У частині першій статті 7 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надавалися протягом періоду з січня по грудень 2017 року послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні з вокзалу станції Славута, який розташований у м. Славута Хмельницької області.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачами не укладалося договорів про відшкодування витрат за надані послуги залізничного транспорту пільговим категоріям громадян на 2017 рік, не здійснені розрахунки за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення, внаслідок чого збитки позивача в результаті перевезення пасажирів на пільгових умовах за спірний період склала 123 731, 14 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що законодавством не передбачено обов`язкового укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги залізничного транспорту пільговим категоріям громадян, а відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України зобов`язання сторін можуть виникати безпосередньо із актів законодавства.

Так, правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян встановлено, зокрема, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

Ці законодавчі акти закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та встановлюють безумовний обов`язок підприємств залізничного транспорту надавати пільги визначеним категоріям громадян, у зв`язку чим органи державної влади і місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством, зобов`язані відшкодувати збитки підприємств від застосування пільг незалежно від наявності укладених договорів про відшкодування відповідних витрат.

Згідно з підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання - затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання (пп.17 ч. 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Разом з тим, відповідачем 1 не надано доказів щодо вчинення дій стосовно затвердження бюджету в частині передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці районного бюджету на 2017 рік чи внесення змін до нього та, як наслідок, не виконано обов`язок щодо передбачення коштів з відшкодування позивачу за пільгове перевезення громадян району, при цьому для здійснення такого відшкодування чинним законодавством не передбачено обов`язкового укладення відповідного договору між позивачем і відповідачем.

З урахуванням викладеного, відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність в частині не виділення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд приміським залізничним транспортом окремих категорій громадян у 2017 році, у той час як зазначені видатки мають бути передбачені при затвердженні місцевого бюджету м. Славута на 2017 рік.

Порядок складання проектів місцевих бюджетів встановлений у статті 75 Бюджетного кодексу України, згідно з частиною 4 якої головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

Відповідно до пункту 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок) головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з абзаців 1, 4 пункту 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - зокрема щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 6 Порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - зокрема щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно з абзаців 8 пункту 6 Порядку у разі виникнення додаткових зобов`язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

У пункті 7 Порядку встановлено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов`язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Згідно з пунктом 8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік, зокрема, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Зважаючи на те, що позивачем надані розрахунки на відшкодування недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян в розрізі категорій пільговиків та облікові форми відповідно до встановлених вимог, відповідач 2 на виконання пункту 6 Порядку повинен був надіслати інформацію щодо компенсування пільг, наданих залізницею відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які складають уточнені реєстри. Проте, відповідачем 2 в порушення вимог пункту 6 Порядку не були зареєстровані додаткові зобов`язання, чим порушено права позивача на отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізницею.

Оскільки відповідачем не проводилось відшкодування витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2017 року 31.12.2017 року у загальній сумі 123 731, 14 грн., суд дійшов висновку, що зазначена сума підлягає стягненню у повному обсязі.

Окремо суд зауважує щодо критичного ставлення до доводів Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо того, що вимоги позивача щодо стягнення з Управління гуртуються на Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, проте, на думку відповідача, цей Порядок не застосовується до даних правовідносин, оскільки Постановою КМУ «Про внесення змін до Постанови КМУ від 04.03.2002 року № 256» від 21.06.2017 року № 426 дані правовідносини виключені з Порядку № 256, оскільки вони не відповідають дійсності.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Славутської міської ради та Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради пропорційно

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 240, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ40081221) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 40081221) до Виконавчого комітету Славутської міської ради (30000, Хмельницька обл., м. Славута, пл. Соборності, 7, ЄДРПОУ 23563669), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Я. Мудрого, б. 47 код ЄДРПОУ 213173) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Славутської міської ради в частині непередбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету м. Славута на 2017 рік;

3. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради в частині невиконання вимог п. 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, а саме: нереєстрації за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по м. Славута за вказаний період та ненадсилання інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Виконавчого комітету Славутської міської ради;

4. Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 123 731, 14 грн. - шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю відповідачів у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

5. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ40081221) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 40081221) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5379, 97 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Славутської міської ради (30000, Хмельницька обл., м. Славута, пл. Соборності, 7, ЄДРПОУ 23563669), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Я. Мудрого, б. 47 код ЄДРПОУ 213173).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур