ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 33/53616.02.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом акціонерного комерційного банку «Трансбанк»
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг»
2) товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»
про стягнення заборгованості 6008405,48 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Гузіков В.В. –представник за довіреністю № 119 від 01.09.20009;
від відповідача: 1) не з’явився;
2) не з’явився.
встановив :
Акціонерний комерційний банк «Трансбанк»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг», товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»про стягнення заборгованості 6008405,48 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг»(відповідач 1) 07.03.2008 року було укладено кредитний договір № 2221. Відповідно до п.1.1. кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 4 від 28.11.2008 року, відповідно до цього договору і на його умовах кредитор надає позичальнику грошові кошти у сумі 4500000,00 (чотири мільйона п’ятсот тисяч) гривень (далі –кредит) на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в цьому договорі.
Сторонами були підписані додаткові угоди до кредитного договору № 2221 від 07.03.2008 року, а саме, додаткова угода № 1 від 21.03.2008 року, додаткова угода № 2 від 28.03.2008 року, додаткова угода № 4 від 28.11.2008 року, додаткова угода № 5 від 31.12.2008 року.
Згідно п. 2.1. кредитного договору кредит надається на строк до 04 березня 2010 року (включно).
Згідно п. 2.4. кредитного договору кредитор після укладення цього договору відкриває рахунок по обліку заборгованості позичальника по наданому кредиту (далі –позичковий рахунок), на якому обліковується залишок заборгованості за кредитом, що підлягає поверненню позичальником, а також рахунок для обліку процентів, нарахованих за користування кредитом.
Згідно п. 2.6. кредитного договору кредитор встановлює комісію за відкриття позичкового рахунку у сумі 4500,00 (чотири тисячі п’ятсот) гривень, яка сплачується позичальником в день підписання цього договору на рахунок № 36001305002568 в АКБ «Трансбанк»МФО 300089.
Відповідно до п.3.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору 20,5% (двадцять цілих п’ять десятих) процентів річних за використану частину кредитних коштів та 0,1 (нуль цілих одна десята) процентів річних на невикористану частину кредитних коштів (далі - проценти).
Розмір процентів, визначений в попередньому абзаці цього пункту, є базовим і може бути змінений (зменшений або збільшений) сторонами в порядку і на умовах, встановлених цим договором.
Відповідно до п.3.2. кредитного договору сплата процентів проводиться позичальником щомісячно, починаючи з місяця надання кредиту у строк не пізніше останнього робочого банківського дня місяця, за який нараховуються проценти.
Відповідно до п. 3.3. кредитного договору проценти нараховуються кредитором щомісяця, починаючи з дня надання кредиту, і до дня остаточного погашення кредиту на залишок суми заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості днів у році (далі –розрахунковий період).
Згідно п. 5.1. кредитного договору позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів, нарахованих за користування кредитом у строки (терміни), які визначаються п. 2.1., 3.2. цього договору шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на рахунок № 37392303002568 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089.
Згідно п.1. додаткової угоди № 5 від 31.12.2008 року, сторони, відповідно до п.13.1. кредитного договору, досягли спільної згоди перенести термін сплати процентів за грудень 2008 року на строк не пізніше ніж 29.01.2009 року.
Відповідно до п. 4.1.2. кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 28.03.2008 року, виконання зобов’язань позичальника за цим договором за цим договором забезпечуватиметься іпотекою нерухомості, що належать майновому поручителю ТОВ «Медіа Проект Плюс», а саме: квартири № 49, заставною вартістю 3722293,00 гривень та № 145, заставною вартістю 2980 162,00 гривень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15, строк оформлення яких в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором до 31.03.2008 року.
У забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором було укладено:
- договір іпотеки між позивачем та відповідачем 2, посвідчений 31.03.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрований в реєстрі за № 625, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно житлового призначення, а саме, 3 (три) кімнатна квартира № 49 зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 127,90 кв. м., житловою площею 75,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 15;
- договір іпотеки між позивачем та відповідачем 2, посвідчений 31.03.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрований в реєстрі за № 623, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно житлового призначення, а саме, 3 (три) кімнатна квартира № 145 зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 102,40 кв. м., житловою площею 73,70 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 15.
Згідно п. 1.2. кредитного договору позичальник зобов’язується повернути наданий кредит, сплатити нараховані проценти, а також виконати інші зобов’язання, викладені нижче в порядку і на умовах, передбачених цим договором.
27.04.2009 року позивач направив відповідачу 1 та відповідачу 2 вимогу вих. № 09-01/972 про усунення порушень зобов’язань за кредитним договором № 2221 від 07.03.2008 року, що була отримана 11.06.2009 року відповідачем 2, про що свідчить відмітка про отримання директором ТОВ «Медіа Проект Плюс». Вимога залишилась без відповіді та без задоволення.
Станом на 15.07.2009 року заборгованість відповідача 1 по сплаті процентів становить 379109,60 грн., строкова заборгованість по кредиту становить 4500000,00 грн.
Згідно п. 9.3. кредитного договору за кожний день невиконання зобов’язань по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених у термін процентів за кожний календарний день прострочення виконання.
Позивач нарахував відповідачеві пеню за порушення строку погашення процентів у сумі 4295,88 грн.
Згідно п. 9.8. кредитного договору за невиконання своїх обов’язків передбачених пунктами 8.2.1.-8.2.13, 8.2.15.-8.2.17. цього договору позичальник за вимогою кредитора зобов’язується сплатити штраф у розмірі 25 процентів від суми зазначеної в п.1.1. цього договору за кожний випадок відповідного порушення.
Позивач нарахував відповідачеві 1 штраф у сумі 1125000,00 грн.
На момент звернення до суду відповідач 1 свої зобов'язання щодо погашення кредиту, процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів не виконав.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно заборгованість у сумі 6008 405, 48 грн. та звернути стягнення на майно, відповідно до вищеназваних договорів іпотеки.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2009 року порушено провадження у справі № 33/536, розгляд справи призначено на 13.10.2009 року.
У судове засідання 13.10.2009 року представники сторін не з’явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/356 від 27.07.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд справи на 30.11.2009 року.
У судове засідання 30.11.2009 року представники відповідачів не з’явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/356 від 27.07.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про уточнення позовних вимог та копії витягів з ЄДРПОУ. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходженням відповідача 1 значиться інша адреса, а саме: 95000, АРК, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Рози Люксембург,7 офіс 139. Також, в судовому засіданні представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представників відповідачів, а також для належного повідомлення відповідача 1 на юридичну адресу, суд відклав розгляд справи на 19.01.2010 року.
У судове засідання 19.01.2010 року представник відповідача 1 не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/356 від 27.07.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача та відповідача 2 у судове засідання з’явились.
Представник відповідача 2 подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи на інший день для виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/356 від 27.07.2009 року.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача 1, а також у зв’язку із клопотанням представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 16.02.2010 року.
У судове засідання 16.02.2010 року представники відповідача 1 та відповідача 2 не з’явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/356 від 27.07.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача підтримав свої позовні вимоги підтримав та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд визнати товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг», товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»солідарними боржниками на суму 6344822,15 грн., стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг», товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»6344822,15 грн. наступним чином:
- з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг»за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення;
- з товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»виключно за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки:
- а) 3 (три) кімнатну квартиру № 49, загальною площею 127,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»;
- б) 3 (три) кімнатну квартиру № 145, загальною площею 102,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»;
та стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
07.03.2008 року між акціонерним комерційним банком «Трансбанк»(позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг»(відповідач 1) було укладено кредитний договір № 2221. Відповідно до п.1.1. кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 4 від 28.11.2008 року, відповідно до цього договору і на його умовах кредитор надає позичальнику грошові кошти у сумі 4500000,00 (чотири мільйона п’ятсот тисяч) гривень (далі –кредит) на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в цьому договорі.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторонами були підписані додаткові угоди до кредитного договору № 2221 від 07.03.2008 року, а саме, додаткова угода № 1 від 21.03.2008 року, додаткова угода № 2 від 28.03.2008 року, додаткова угода № 4 від 28.11.2008 року, додаткова угода № 5 від 31.12.2008 року.
Згідно п. 2.1. кредитного договору кредит надається на строк до 04 березня 2010 року (включно).
Згідно п. 2.4. кредитного договору кредитор після укладення цього договору відкриває рахунок по обліку заборгованості позичальника по наданому кредиту (далі –позичковий рахунок), на якому обліковується залишок заборгованості за кредитом, що підлягає поверненню позичальником, а також рахунок для обліку процентів, нарахованих за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Відповідно до п.3.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору 20,5% (двадцять цілих п’ять десятих) процентів річних за використану частину кредитних коштів та 0,1 (нуль цілих одна десята) процентів річних на невикористану частину кредитних коштів (далі - проценти).
Розмір процентів, визначений в попередньому абзаці цього пункту, є базовим і може бути змінений (зменшений або збільшений) сторонами в порядку і на умовах, встановлених цим договором.
Відповідно до п.3.2. кредитного договору сплата процентів проводиться позичальником щомісячно, починаючи з місяця надання кредиту у строк не пізніше останнього робочого банківського дня місяця, за який нараховуються проценти.
Відповідно до п. 3.3. кредитного договору проценти нараховуються кредитором щомісяця, починаючи з дня надання кредиту, і до дня остаточного погашення кредиту на залишок суми заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості днів у році (далі –розрахунковий період).
Згідно п. 5.1. кредитного договору позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів, нарахованих за користування кредитом у строки (терміни), які визначаються п. 2.1., 3.2. цього договору шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на рахунок № 37392303002568 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089.
Згідно п.1. додаткової угоди № 5 від 31.12.2008 року, сторони, відповідно до п.13.1. кредитного договору, досягли спільної згоди перенести термін сплати процентів за грудень 2008 року на строк не пізніше ніж 29.01.2009 року.
Позивач надав відповідачеві 1 кредит у сумі 4 500000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку від 07.03.2008 року та меморіальним ордером № TR.33237.2 від 07.03.2008 року.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
27.04.2009 року позивач направив відповідачу 1 та відповідачу 2 вимогу вих. № 09-01/972 про усунення порушень зобов’язань за кредитним договором № 2221 від 07.03.2008 року, що була отримана 11.06.2009 року відповідачем 2, про що свідчить відмітка про отримання директором ТОВ «Медіа Проект Плюс». Вимога залишилась без відповіді та без задоволення.
Основна заборгованість відповідача-1 перед позивачем по кредиту, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, становить 4500000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами становить 689979,48 грн.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за кредитом в сумі 4500000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в сумі 689979,48 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та простроченої заборгованості за процентами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути пеню у сумі 29979,48 грн. та штраф у сумі 1125000,00 грн.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 9.3. кредитного договору за кожний день невиконання зобов’язань по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених у термін процентів за кожний календарний день прострочення виконання.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 29902,67 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 статті 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 9.8. кредитного договору за невиконання своїх обов’язків передбачених пунктами 8.2.1.-8.2.13, 8.2.15.-8.2.17. цього договору позичальник за вимогою кредитора зобов’язується сплатити штраф у розмірі 25 процентів від суми зазначеної в п.1.1. цього договору за кожний випадок відповідного порушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, штраф у сумі 1125000,00 грн., визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до п. 44.1.2. кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 28.03.2008 року, виконання зобов’язань позичальника за цим договором за цим договором забезпечуватиметься іпотекою нерухомості, що належать майновому поручителю ТОВ «Медіа Проект Плюс», а саме: квартири № 49, заставною вартістю 3722293,00 гривень та № 145, заставною вартістю 2980 162,00 гривень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15, строк оформлення яких в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором до 31.03.2008 року.
Так, у забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором було укладено:
- договір іпотеки між позивачем та відповідачем 2, посвідчений 31.03.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрований в реєстрі за № 625, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно житлового призначення, а саме, 3 (три) кімнатну квартиру № 49 зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 127,90 кв. м., житловою площею 75,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 15;
- договір іпотеки між позивачем та відповідачем 2, посвідчений 31.03.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрований в реєстрі за № 623, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно житлового призначення, а саме, 3 (три) кімнатну квартиру № 145 зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 102,40 кв. м., житловою площею 73,70 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 15.
Відповідно до ч. 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Згідно ч.1 статті 12 ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, відповідач 2, уклавши договори іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1, що випливають із кредитного договору № 2221 від 07.03.2008 року, фактично виступив поручителем за зобов'язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг»перед банком.
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 2.1.5 договору іпотеки, посвідченого 31.03.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 625, іпотекодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов’язань, а також в інших випадках передбачених цим договором, та/або позичальника за кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому цим договором або чинним законодавством.
Відповідно до п. 2.1.5 договору іпотеки, посвідченого 31.03.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 623, іпотекодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов’язань, а також в інших випадках передбачених цим договором, та/або позичальника за кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому цим договором або чинним законодавством.
Відповідно до п. 2.2.1 договорів іпотеки, названих вище, іпотекодержатель зобов’язаний у разі порушення зобов’язання надіслати позичальнику та/або іпотекодавцю у встановленому чинним законодавством порядку письмову вимогу про усунення порушень.
На виконання п. 2.2.1 договорів іпотеки, названих вище, 27.04.2009 року позивач направив відповідачу 1 та відповідачу 2 вимогу вих. № 09-01/972 про усунення порушень зобов’язань за кредитним договором № 2221 від 07.03.2008 року, що була отримана 11.06.2009 року відповідачем 2, про що свідчить відмітка про отримання директором ТОВ «Медіа Проект Плюс». Вимога залишилась без відповіді та без задоволення.
Таким чином, на підставі викладеного вище, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 .
Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч.3 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.
Згідно статті 19 ЗУ «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Частиною 1 статті 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Частиною 6 статті 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 статті 39 ЗУ «Про іпотеку»та ч.2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:
1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;
2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;
3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;
5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;
6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ юг»(95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, буд. 7, оф. 139, код ЄДРПОУ 32296656) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, к/р 32007171901 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300089, код ЄДРПОУ 16293211) основну заборгованість за кредитом в сумі 4500000 (чотири мільйони п’ятсот тисяч) грн. 00 коп., простроченої заборгованості за процентами в сумі 689979 (шістсот вісімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 48 коп., пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 29902 (двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот дві) грн. 67 коп., штраф у сумі 1125000 (один мільйон сто двадцять п’ять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 34-а, кв. 47, код ЄДРПОУ 30186597) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь акціонерного комерційного банку «Трансбанк» ((03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, к/р 32007171901 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300089, код ЄДРПОУ 16293211) основну заборгованість за кредитом в сумі 4500000 (чотири мільйони п’ятсот тисяч) грн. 00 коп., простроченої заборгованості за процентами в сумі 689979 (шістсот вісімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 48 коп., пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 29902 (двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот дві) грн. 67 коп., штраф у сумі 1125000 один мільйон сто двадцять п’ять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, належні товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Проект Плюс»:
- нерухоме майно житлового призначення, а саме, 3 (три) кімнатну квартиру № 49 (сорок дев’ять) зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 127,90 кв. м., житловою площею 75,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 15;
- нерухоме майно житлового призначення, а саме, 3 (три) кімнатну квартиру № 145 (сто сорок п’ять) зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 102,40 кв. м., житловою площею 73,70 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 15.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Мудрий
Дата підписання рішення: 15.04.2010 року.
Судове рішення № 9550357, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 33/536. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: