Рішення № 9550262, 16.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/15216.04.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/152

за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

доЗакритого акціонерного товариства «Торнадо»

простягнення 17000 грн. штрафу та 7395 грн. пені

за участю представників сторін: від позивача- Клюсова Т.М. від відповідача- Осіпчук Р.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В березні 2010 року Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі –Відділення) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Торнадо»(надалі –ЗАТ «Торнадо») про стягнення 17000 грн. та 7395 грн. пені.

Пред’явлені вимоги Відділення обґрунтовує тим, що рішенням Адміністративної колегії від 26.11.2009 р. № 55/7-р на відповідача був накладений штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідач згідно з нормами чинного законодавства був зобов’язаний сплатити штраф протягом двох місяців з дня одержання рішення, проте станом на день подання позовної заяви штраф сплачений не був. У зв’язку з несплатою штрафу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 31.03.2010 р. в судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Позивач в судовому засіданні 31.03.2010 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з ЗАТ «Торнадо»17000 грн. штрафу та 14790 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представники сторін в судове засідання 16.04.2010 р. з’явились.

Позивач в судовому засіданні подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 17000 грн. штрафу та 17000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Відповідач проти позову заперечив, проте відзиву на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України не подав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративна колегія Відділення, розглянувши справу № 62-7/09.09 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, прийняла 26.11.2009 р. рішення № 55/7-П (надалі –Рішення), яким визнала дії ЗАТ «Торнадо»порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13. ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ЗАТ «Торнадо»накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб’єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов’язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до вказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Відділення є обов’язковим для виконання.

Копія Рішення надіслана відповідачу із супровідним листом Відділення від 26.11.2009 р. № 26-7/2973 та отримана відповідачем 01.12.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1144056.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Дане рішення Комітету на даний час є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф, ані в двомісячний строк, ані станом на час вирішення спору так і не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 17000 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 17000 грн. за період з 02.02.2010 р. по 16.04.2010 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Торнадо»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44, код 34694464) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 17000 (сімнадцять тисяч) грн. штрафу, 17000 (сімнадцять тисяч) грн. пені, зарахувавши до доходів загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100 на р/р 31117106700011, МФО 820019 в Управління Державного Казначейства у Шевченківському районі міста Києва, ідентифікаційний код одержувача 26077968.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Торнадо»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44, код 34694464) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 340 (триста сорок) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 16.04.2010 р.