Рішення № 9550095, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/58612.04.10 За позовомВиробничо-комерційної приватної фірми «ОСС плюс» доКорпорації «Альтіс-Холдинг»

простягнення 25171,25 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Прилепа Р.А. –представник за довіреністю від 09.04.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Виробничо-комерційна приватна фірма «ОСС плюс»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації «Альтіс-Холдинг»про стягнення 25171,25 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № КД500-82 від 11.03.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 1102000,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 20163,37 грн., пеню у розмірі 2061,08 грн., збитки від інфляції у розмірі 2457,91 грн. та 3 % річних у розмірі 488,89 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 03.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 07.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 03.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 21.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2009 року подав докази й письмові пояснення, витребувані ухвалою суду від 07.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 21.12.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 07.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 19.01.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 19.01.2010 року заявив клопотання про продовження строку вирішення спору та про витребування від Інспекції державно-архітектурного контролю у Дніпропетровській області належним чином засвідченої копії акту введення в експлуатацію об’єкта «Торгово-розважальний комплекс «Караван», що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, сел. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 17.

          Представник відповідача у судове засідання 19.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 21.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 року на підставі частини 4 статті 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 16.02.2010 року та на підставі частини 1 статті 38 ГПК України витребувано від Інспекції державно-архітектурного контролю у Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію акту введення в експлуатацію об’єкта «Торгово-розважальний комплекс «Караван», що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, сел. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 17.

          Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неподанням станом на день проведення судового засідання доказів, витребуваних від Інспекції державно-архітектурного контролю у Дніпропетровській області.

          Представник відповідача у судове засідання 16.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.01.2010 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 09.03.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 09.03.2010 року надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 09.03.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 16.02.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 12.04.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2010 року надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 12.04.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 09.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          11.03.2008 року між Корпорацією «Альтіс-Холдинг»(надалі –відповідач) та Виробничо-комерційною приватною фірмою «ОСС плюс»(надалі –позивач) укладено договір підряду № КД500-82 (надалі – договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався виконати власними силами та засобами відповідно до проектної документації шифр 289-ЕС/РП.С., розробленої НПП «ХЄЛГ», у строки, передбачені договором, з використанням матеріалів відповідача, обладнання й матеріалів позивача комплекс електромонтажних робіт по РП-ТП 10/0,4 2Ч1000 кВа на об’єкті: «Торговельно-розважальний комплекс «Караван»по вул. Нижньодніпровська, 17 в сел. Ювілейне в Дніпропетровському р-ні Дніпропетровської обл.»та передати їх відповідачу шляхом підписання акта про приймання повного комплексу виконаних робіт за договором згідно з вимогами договору.

          Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що загальна вартість комплексу робіт складає 1050000,00 грн.

          09.06.2008 року між сторонами укладеного додаткову угоду № 1 до договору (надалі –додаткова угода).

          Відповідно до пункту 1.1 додаткової угоди позивач зобов’язався виконати власними силами та засобами згідно з проектною документацією шифр 289-1.01.1АР, розробленою ТОВ «Формат-Інжинірінг», у строки, передбачені додатковою угодою, та відповідно до вимог додаткової угоди комплекс додаткових робіт з виготовлення та монтажу металевих дверей і жалюзійних решіток для РП-ТП 10/0,4 2Ч1000 кВа на об’єкті: «Торговельно-розважальний комплекс «Караван»по вул. Нижньодніпровська, 17 в сел. Ювілейне в Дніпропетровському р-ні Дніпропетровської обл.».

          Пунктом 2.1 додаткової угоди сторони визначили, що загальна вартість комплексу додаткових робіт складає 52000,00 грн.

          Згідно з наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за червень 2008 року від 30.06.2008 року на суму 977158,76 грн., № 1 за липень 2008 року від 31.07.2008 року на суму 72841,24 грн., актом виконаних робіт за жовтень 2008 року на суму 52000,00 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 від 30.06.2008 року, 31.07.2008 року та 14.10.2008 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками, на виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 1050000,00 грн., на виконання умов додаткової угоди –на суму 52000,00 грн.

          Актом № 1 за жовтень 2008 року від 14.10.2008 року з вартості робіт, виконаних позивачем згідно з умовами додаткової угоди, сторони вирахували послуги генпідряду у розмірі 520,00 грн., що знайшло відображення у згаданій вище довідці типової форми КБ-3 від 14.10.2008 року

          Відповідно до наданих суду виписок банку по особовому рахунку відповідач розрахувався за виконані роботи частково, здійснивши на користь позивача переказ 1081316,63 грн.

          Зокрема, 03.11.2008 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 150000,00 грн., 03.12.2008 року –200000,00 грн., 03.19.2008 року –100000,00 грн., 26.03.2008 року –47886,42 грн., 22.05.2008 року –457216,03 грн., 20.06.2008 року –44873,41 грн. та 28.08.2008 року –81340,77 грн.

          Повністю неоплаченими залишилися роботи, виконані позивачем згідно з умовами додаткової угоди.

          Строки виконання відповідачем обов’язку з оплати комплексу додаткових робіт сторони узгодили пунктами 4.2.1 та 4.2.2 додаткової угоди.

          Згідно з пунктом 4.2.1 додаткової угоди відповідач здійснює передоплату за роботи у розмірі 44873,41 грн. протягом 5-ти банківських днів з дати підписання додаткової угоди.

          Відповідно до пункту 4.2 додаткової угоди остаточний розрахунок за роботи відповідач провадить протягом 3-х банківських днів за фактом виконання робіт. При цьому, сторони обумовили, що 2 % гарантійний фонд від загальної вартості робіт і матеріалів за додатковою угодою підлягає оплаті протягом 10-ти банківських днів з моменту здачі першого пускового механізму в експлуатацію.

          Наданий суду акт виконаних робіт за жовтень 2008 року не містить дати його підписання.

          За таких обставин, суд вважає, що вказаний документ був підписаний сторонами в день підписання довідки типової форми КБ-3 за жовтень 2008 року, тобто, 14.10.2008 року.

          Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, на якому згідно з умовами договору та додаткової угоди виконувалися роботи, затверджений 26.12.2008 року.

          Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що за роботи, виконані позивачем згідно з умовами додаткової угоди, відповідач зобов’язаний був сплатити 51480,00 грн. (52000,00 грн. –520,00 грн.), розрахунки між сторонами за вказані роботи мали здійснюватися наступним чином: у термін до 16.06.2008 року відповідач зобов’язаний був переказати на користь позивача 44873,41 грн.; у термін до 17.10.2008 року –5576,99 грн.; у термін до 13.01.2009 року –1029,60 грн.

          Отже, станом на день звернення до суду строк виконання відповідачем обов’язку з оплати комплексу додаткових робіт настав.

          В рахунок оплати даних робіт відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 31316,63 грн.

          З огляду на вказане, станом на день вирішення спору заборгованість позивача перед відповідачем складає 20163,37 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

          Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати комплексу додаткових робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 20163,37 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем оплати комплексу додаткових робіт, позивач просить стягнути з останнього пеню у розмірі 2061,08 грн. за період з 10.11.2008 року по 10.05.2009 року, збитки від інфляції у розмірі 2457,91 грн. за період з 10.11.2008 року по 31.08.2009 року та 3 % річних у розмірі 488,89 грн. за період з 10.11.2008 року по 31.08.2009 року.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 11.6 договору сторони обумовили, що у випадку прострочення з оплатою виконаних робіт відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченого в строк платежу за кожен день прострочення.

          Вище вказувалося, що в рахунок оплати комплексу додаткових робіт у термін до 16.06.2008 року відповідач зобов’язаний був переказати на користь позивача 44873,41 грн., у термін до 17.10.2008 року –5576,99 грн. та у термін до 13.01.2009 року –1029,60 грн. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 17.06.2008 року, 18.10.2008 року та 14.01.2009 року відповідно.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Враховуючи зазначене, нарахування пені за перший з вказаних платежів можливе по 16.12.2008 року, за другий – по 17.04.2009 року, за третій –по 13.07.2009 року.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, нарахування судом пені за прострочення оплати комплексу додаткових робіт можливе виключно в межах позовних вимог, тобто в межах періоду, заявленого позивачем (з 10.11.2008 року по 10.05.2009 року).

          З огляду на вказане, розмір пені складає:

          13556,78 грн. * 24 % * 37 (з 10.11.2008 року по 16.12.2008 року) / 366 = 328,92 грн.

          5576,99 грн. * 24 % * 52 (з 10.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 190,17 грн.

          5576,99 грн. * 24 % * 107 (з 01.01.2009 року по 17.04.2009 року) / 365 = 392,38 грн.

          1029,60 грн. * 24 % * 117 (з 14.01.2009 року по 10.05.2009 року) / 365 = 79,21 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені складає 990,68 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 990,68 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З підстав, наведених вище, нарахування судом збитків від інфляції та 3 % річних за прострочення оплати комплексу додаткових робіт також можливе виключно в межах періоду, заявленого позивачем (з 10.11.2008 року по 31.08.2009 року).

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи зазначене, розмір збитків від інфляції складає:

          13556,78 грн. * (101,5 % * 102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 %) –13556,78 грн. = 1653,93 грн.

          5576,99 грн. * (101,5 % * 102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 %) –5576,99 грн. = 680,39 грн.

          1029,60 грн. * (102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 %) –1029,60 грн. = 84,43 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції складає 2418,75 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 2418,75 грн.

          Розмір 3 % річних складає:

          13556,78 грн. * 3 % * 52 (з 10.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 57,78 грн.

          13556,78 грн. * 3 % * 243 (з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року) / 365 = 270,76 грн.

          5576,99 грн. * 3 % * 52 (з 10.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 23,77 грн.

          5576,99 грн. * 3 % * 243 (з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року) / 365 = 111,39 грн.

          1029,60 грн. * 3 % * 230 (з 14.01.2009 року по 31.08.2009 року) / 365 = 19,46 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір 3 % річних складає 483,16 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 483,16 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Корпорації «Альтіс-Холдинг»(03146, м. Київ, вул. Качалова, 5; ідентифікаційний код 32048530) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Виробничо-комерційної приватної фірми «ОСС плюс»(61058, м. Харків, вул. Анрі Барбюса, 7, кв. 34; ідентифікаційний код 30357638) основну заборгованість у розмірі 20163 (двадцять тисяч сто шістдесят три) грн. 37 коп., пеню у розмірі 990 (дев’ятсот дев’яносто) грн. 68 коп., збитки від інфляції у розмірі 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 75 коп., 3 % річних у розмірі 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 16 коп., 240 (двісті сорок) грн. 56 коп. державного мита та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.