Рішення № 9549762, 09.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/1609.04.10 За позовомПриватного підприємства «Телерадіокомпанії Славія-ТV» До

Третя особа

без самостійних

вимог на предмет

спору на стороні

відповідача Дочірнього підприємства «Далменер»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трофі»

Простягнення 408779,62 грн. Суддя Бондаренко Г.П.

Представники: Від позивачаЛибідь Н.К., в. о. директора, наказ № 1-10/к Від відповідача

Від третьої особи Дашкеєв В.Г., директор, витяг з ЄДРПОУ на 07.04.10р.

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне підприємство «Телерадіокомпанія Славія-ТV»(далі по тексту –Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Далменер»(далі по тексту -Відповідач) про стягнення 474598,00 грн. збитків, спричинених невиконанням договору №12/05 від 20.03.2005 року, з яких 60000,00 грн. за передплачену, але не використану супутникову ємність на супутнику Helassat 2, 136350,00 грн. оренда додаткової супутникової ємності в об’ємі 1 Мгц, 199996,02 грн. оренда додаткової апаратури, 49500,00 грн. заробітна плата супутникової ефірної апаратури з ретрансляції сигналу ТК «Перший Спортивний»та 28752,00 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2010 року порушено провадження у справі № 9/16, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначено на 09.04.2010 року. Цією ж ухвалою суд на підставі статті 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Трофі»як особу, на права та обов’язки якої щодо сторін у справі може вплинути винесене рішення, оскільки відповідач стверджує, що ним не виконано зобов’язання по договору саме з вини цієї особи.

08.04.2010 року позивач надав клопотання про уточнення розрахунку в частині стягнення пені в якому просить суд стягнути 6933,60 грн. пені.

За результатами обговорення матеріалів справи, у судовому засіданні 09.04.2010 року представник позивача подав клопотання про уточнення розрахунку пені, в якому просить суд стягнути пеню в розмірі 6933,60 грн. та заяву про уточнення розрахунку збитків, в якому просить суд стягнути 5500,00 грн. за квітень 2006 року, тобто за час вимушеного «простою»персоналу супутникової апаратури, які було виплачено згідно штатного розкладу.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує не належним виконанням відповідачем зобов’язань по за договором №12/05 від 20.03.2005 року, що потягло за собою неможливість нормальної роботи позивача та потягло за собою додаткові витрати, що є збитками позивача.

Відповідач у своєму відзиві визнав позовні вимоги частково в частині стягнення 60000,00 грн. за передплачену, але не використану супутникову ємність на супутнику Helassat 2, 136350,00 грн. оренди додаткової супутникової ємності в об’ємі 1 Мгц, 199996,02 грн. оренди додаткової апаратури, 5500,00 грн. заробітної плати супутникової ефірної апаратури з ретрансляції сигналу ТК «Перший Спортивний»та 6933,60 грн. пені.

Третя особа у судове засідання не з’явилась, вимог суду, викладених в ухвалі не виконала, про дату та час слухання справи повідомлялась належним чином.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 12/05 (далі договір № 12/05) на поставку обладнання, за яким відповідач продає, а позивач купує обладнання згідно з технічним завданням та комплектації відповідно до додатків 1, 2, які є невід’ємними частинами цього договору, як єдиний комплекс погоджений між собою та виконаних в рамках прийнятих стандартів (EN 300748 ctsi) на подібне обладнання.

Згідно з п.2.1. цього договору вартість обладнання та загальна сума договору складає 78557,40 грн.

Відповідно до п.3.1. зазначеного договору обладнання постачається відповідачем позивачу та вводиться в експлуатацію не пізніше 6 квітня 2006 року. Доставку та інсталяцію обладнання відповідач здійснює самостійно та за власний рахунок.

Згідно з п.7.3. договору сторони дійшли домовленості за несвоєчасне виконання пунктів цього договору застосовувати штрафні санкції щодо кожної сторони в розмірі 0,2% від суми договору за кожен день прострочення.

Збитки, які виникли з вини невиконання договору в цілому або в його частині (строки, якість виробів, гарантійне обслуговування ін.) відшкодовується винною стороною протягом 30 днів з моменту з моменту пред’явлення претензії (з детальним поясненням щодо їх з’явлення)(п.7.4. договору).

Відповідно до п.9.1. договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов’язань за ними сторонами.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами у справі, свої зобов’язання по поставці обладнання по договору № 12/05 не виконано.

Листами від №18/06 від 01.02.2006р., №49/06 від 25.03.2006р., №51/06 від 27.03.2006р., №58/06 від 29.03.2006р., №61/06 від 31.03.2006р., №14/01 від 01.04.2006р., №16/01 від 03.04.2006р., №17/01 від 04.04.2006р., №60/06 від 29.03.2009р. позивач звертався до відповідача щодо поставок телевізійного обладнання та кодуючого обладнання телевізійного сигналу.

11.01.2007 року позивач направив відповідачу претензію, в якій просив останнього виконати обов’язки за договором та компенсувати додаткові затрати, які виникли у зв’язку з невиконанням договору №12/05 від 20.03.2005 року в розмірі 474598,00 грн.

19.01.2007 року відповідач направив позивачу відповідь на претензію, в якій погодився компенсувати додаткові затрати, які виникли з вини третьої особи, проте зазначив, що на даний час не має відповідних коштів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, зокрема встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

-          протиправність поведінки відповідача (відповідачем порушено п. 3.1 договору на поставку обладнання №12/05 від 20.03.2005 року, тобто зобов'язання щодо поставки обладнання відповідачем не виконано);

-          збитки, як результат протиправної поведінки ( у результаті порушення умов договору відповідачем завдано позивачеві збитки);

-          причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками (саме у зв'язку неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем позивачеві були завдані збитки у розмірі додатково понесених витрат, які позивач не поніс би у випадку належного виконання договірних зобов’язань відповідачем);

-          вина особи, що заподіяла збитки (відповідно до статті 614 ЦК України та ч.2 статті218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Заперечення відповідача про те, що порушення ним зобов’язань по договору № 12/05 сталося через неналежне виконання зобов’язань ТОВ «Трофі», не звільняє відповідача від відповідальності).

Як встановлено судом позивачем додатково понесено витрати, що є збитками позивача, які складаються з 60000,00 грн. за передплачену, але не використану супутникову ємність на супутнику Helassat 2, 136350,00 грн. - оренда додаткової супутникової ємності в об’ємі 1 Мгц, 199996,02 грн. - оренда додаткової апаратури, 5500,00 грн. - заробітна плата супутникової ефірної апаратної за квітень місяць 2006 року з ретрансляції сигналу ТК «Перший Спортивний», які фактично роботи не виконували.

Судом приймає до уваги заперечення відповідача про те, що ним не виконано зобов’язання по поставці обладнання по договору № 12/05, в зв’язку з невиконанням контрагентом відповідача зобов’язань по поставці обладнання, що є предметом договору №12/05, однак приходить до висновку, що невиконання контрагентом відповідача своїх зобов’язань не звільняє особу від відповідальності за невиконання/ неналежне виконання зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2005 року між третьою особою та відповідачем був укладений договір №02/05, за яким третя особа продає, а відповідач купує обладнання згідно технічного завдання та в комплектації згідно додатків 1,2, які є невід’ємною частиною цього договору як єдиний комплекс погоджений між собою та виконаний в рамках прийнятих стандартів (EN 300748 ctsi) на подібне обладнання.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду по справі №9/74 від 16.06.2009 року, якою залишено без змін рішення Господарського суду Луганської області за позовом ДП «Далменер»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трофі»про стягнення 69698,40 грн., встановлено, що відповідач здійснив оплату третій особі згідно договору №02/05 від 23.03.2005 року укладеного між відповідачем та третьою особою про виготовлення та поставку обладнання, однак третя особа поставку такого обладнання відповідачу не здійснила.

Відповідно до статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач не звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов’язань по договору № 12/05, в зв’язку з невиконанням перед ним зобов’язань ТОВ «Трофі».

За таких обставин, судом задовольняється позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 401846,02 (чотириста одна тисячі вісімсот сорок шість) грн. 02 коп., які складаються з 60000,00 грн. за передплачену, але не використану супутникову ємність на супутнику Helassat 2, 136350,00 грн. - оренда додаткової супутникової ємності в об’ємі 1 Мгц, 199996,02 грн. - оренда додаткової апаратури, 5500,00 грн. - заробітна плата персоналу супутникової ефірної апаратної за квітень місяць 2006 року з ретрансляції сигналу ТК «Перший Спортивний», які фактично роботи не виконували.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 44000,00 у вигляді заробітної плати персоналу супутникової ефірної апаратної з ретрансляції сигналу ТК «Перший Спортивний»з травня 2006 року по рудень 2006 року, то суд вважає її необґрунтованою, оскільки оплата заробітної плати працівникам за період часу, коли трансляцію каналу фактично здійснювалась є виробничою потребою позивача, а тому ці кошти не можуть бути віднесені до збитків, а отже в цій частині позовна вимога не підлягає задоволенню, з чим погодився представник позивача, надавши в судовому засіданні уточнений розрахунок збитків.

Судом також задовольняється частково позовна вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за порушення виконання зобов’язань по договору № 12/05, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Судом не може бути задоволена позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені в повному обсязі у розмірі 28752,00 грн. з підстав невірного розрахунку у розмірі більшому ніж визначено чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

За загальним правилом, якщо законом визначено розмір штрафних санкцій, змінити його за погодженням сторін (угодою сторін) не можна, і такі зміни будуть вважатися нікчемними. Так, за невиконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ця пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6933,60 грн. пені за період з 06.04.2006 року по 05.10.2006 року. у розмірі пені не більше подвійної облікової ставки НБУ. З даним розрахунком позивач у справі погодився, надавши в судове засідання уточнений розрахунок пені на суму 6933,60грн.

Суд також зазначає, що подана позивачем заява після встановленого законодавством трирічного строку позовної давності (строк позовної давності сплив 06.04.2009р.), підлягає розглядові на підставі ч. 2 статті 267 ЦК України, без застосування встановлених строків позовної давності, оскільки жодна зі сторін у спорі не заявила до початку вирішення спору про застосування строків позовної давності.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Далменер»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,10а; код ЄДРПОУ 24582679) на користь Приватного підприємства «Телерадіокомпанії Славія- TV»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 10-А; код ЄДРПОУ 24376394) 401846 (чотириста одну тисячу вісімсот сорок шість) грн. 02 коп. збитків, 6933 (шість тисяч дев’ятсот тридцять три) грн. 60 коп. пені, 4087 (чотири тисячі вісімдесят сім) грн. 79 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Повернути Приватному підприємству «Телерадіокомпанії Славія- TV»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 10-А; код ЄДРПОУ 24376394) надлишково сплачені 136,00 (сто тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені квитанцією № 19 від 05.11.2009р.

5.          Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

6.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 14.04.2010 року